Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Коли до мови прикладають правило пропорції <g/> , заявляючи <g/> , що зараз є низ і долина <g/> , то конче повинні бути прислівники і внизу <g/> , і вдолині <g/> , коли від кликати є виклик <g/> , то від звати конче мусить бути визов <g/> , коли є форма обидва і обох <g/> , то неодмінно мають бути і форми оба і обидвох'' <g/> , то цим виявляють нерозуміння або небажання розуміти живі історичні процеси формування української літературної мови — не в кабінетах <g/> , а в перебігу мінливих і часто взаємосуперечних історичних подій <g/> .
doc#9 Навпаки <g/> , знаємо з історичного досвіду <g/> , що найбагатішими <g/> , найгнучкішими завжди бували ті літературні мови <g/> , що виросли саме з такого « <g/> неорганізованого <g/> » зростання різнодіялектних ( <g/> а часто навіть різномовних у генезі <g/> ) мовних елементів <g/> .
doc#9 Очевидно <g/> , мало не виключно з російських джерел <g/> , до того ж часто « <g/> по дорозі <g/> » ще сильно попсованих <g/> .
doc#9 Галичина має тут послідовніше наприростковий наголос <g/> : довіз <g/> , привіз <g/> , прихід <g/> , похід <g/> , переворот ( <g/> але часто з переходом у непрямих відмінках на передостанній склад <g/> ) <g/> .
doc#9 Ось кілька таких слів <g/> : форму глядач подають О. Синявськийxliii <g/> , Г. Голоскевич <g/> , О. Ізюмов — О. Панейкоxliv ( <g/> у Грій <g/> , слова нема ще зовсім <g/> ) <g/> ; але в живій мові досить часто є і глядач <g/> ; наглядач з кінцевим наголосом дають Із <g/> .
doc#9 Церковнослов'янські елементи російської мови <g/> , церковнослов'янські елементи болгарської літературної мови ( <g/> які <g/> , як відомо <g/> , часто прийшли з Росії в Болгарію <g/> ) <g/> , романські елементи англійської літературної мови використовуються передусім в поезії <g/> , науці й філософії <g/> .
doc#9 ради мордувать людей <g/> » ( <g/> VI <g/> , 94 <g/> ) <g/> ; часто вживані нестягнені прикметникиlxxxv <g/> ; чергування приголосних у 1-й особі одн <g/> .
doc#10 Там <g/> , де Шахматов не так часто забирав голос <g/> , — в історичній морфології — Ганцов стоїть на позиціях більшої давности <g/> , близьких до Соболевського <g/> .
doc#10 Але саме це зіставлення різко підносило критичність щодо чужого матеріалу й дозволяло часто відвіювати в ньому зерно від полови <g/> .
doc#15 У всякому випадку і в розмовній мові <g/> , і в літературі речення без присудка зустрічаються дуже часто <g/> .
doc#15 Тим часом у практиці західньоевропейських мов називні речення зустрічаються так само часто і приблизно в тих же функціях <g/> , що і в українській або російській <g/> .
doc#15 Отже <g/> , як це часто буває <g/> , логіка історії усвідомлення і вивчення даної категорії привела до певної однобічности <g/> , неповноти у самому цьому усвідомленні і вивченні <g/> . </p>
doc#15 Далі Баллі констатує <g/> , що відрив членів речення в наслідок дисльокації спричиняється до затирання граматичних зв'язків <g/> ; часто в подібних випадках уже не можна точно визначити <g/> , сурядний чи підрядний зв'язок тут наявний <g/> .
doc#15 Не можна не згадати тут цілком слушну і дотепно висловлену думку Pica <g/> : </p><p> Помилкові судження [ <g/> Fehlschlüsse <g/> ] як <g/> : ця конструкція заміняє або заступає часто речення <g/> , отже вона сама є речення - зустрічаються дивовижно часто <g/> .
doc#15 Не можна не згадати тут цілком слушну і дотепно висловлену думку Pica <g/> : </p><p> Помилкові судження [ <g/> Fehlschlüsse <g/> ] як <g/> : ця конструкція заміняє або заступає часто речення <g/> , отже вона сама є речення - зустрічаються дивовижно часто <g/> .
doc#16 Замість спробувати схопити український історично-культурний процес як цілість Донцов став вихоплювати з нього те <g/> , що відповідало його наперед виробленим теоріям і поглядам ( <g/> а часто навіть і просто фальсифікувати <g/> , як ми вже бачили <g/> ) <g/> .
doc#19 А те <g/> , що позірно йшло за Шевченком <g/> , вживало його образности й словника <g/> , його пісенних ритмів <g/> , — культивувало не дух <g/> , не форму навіть <g/> , а тільки букву Шевченкової поезії <g/> , — до того ж часто розводнюючи її солоденьким сиропом сантиментальности <g/> .
doc#22 Так постають програми <g/> , що ведуть в нікуди <g/> , і вчинки <g/> , що викликають несподівані наслідки <g/> , часто прямо протилежні бажанням <g/> .
doc#23 Його лексика винятково загальна <g/> , часто абстрактна <g/> , і переходи в конкретність надзвичайно рідкі <g/> , радше не переходи <g/> , а зриви <g/> .
doc#24 І наступна павза <g/> , і наступні часто спазми <g/> , болі <g/> , втрати не змінили й не змінять цієї основи <g/> . </p>