Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Однак новий статус української мови не дуже позначився на її розвитку з кількох причин <g/> : короткий час <g/> , постійне звуження території <g/> , безперервні воєнні дії <g/> , а з другого боку — відносно добра підготованість української мови в Галичині до виконування ділових функцій <g/> . </p>
doc#81 Одначе я здавав собі справу з того <g/> , що <g/> , коли настане час <g/> , праця над літературною мовою від Котляревського до Шевченка й Куліша могла б стати основою докторської дисертації <g/> .
doc#18 Зрештою <g/> , вже сам час <g/> , протягом якого Франко виношував образ і тему « <g/> Мойсея <g/> » говорять виразно <g/> , що поза випадковим збігом у часі поема і революція не мають нічого спільного <g/> .
doc#81 Іван <g/> , для східняків Юрій Осипович Костюк <g/> , зробив багато доброго на Україні в воєнний час <g/> , та про це він мусів мовчати <g/> , а тепер цим ніхто не цікавиться <g/> , та й майже нема змоги <g/> , з вимерлими свідками <g/> , відтворити <g/> , щу саме він учинив <g/> . </p>
doc#81 Потворне навантаження — мінімум двадцять годин лекцій на тиждень <g/> , а часто до сорока плюс готування до лекцій <g/> , плюс перевірка студентських домашніх завдань <g/> , плюс іспити <g/> , плюс допомога відсталим студентам — це поглинало ввесь час <g/> , це виснажувало фізично <g/> .
doc#84 Він не знає гордого Юлермі <g/> , що втратив садибу <g/> , дружину <g/> , сина <g/> , але не просив пощади й милосердя і не злякався смерти <g/> , коли перед ним розверзлася земля і виригнула полум я <g/> , бо — « <g/> прийде інший час <g/> , час жорстокий і твердий <g/> , смерть нікого не злякає і не повзома ітимуть люди в її царство <g/> » <g/> ; не знає « <g/> сина рабині <g/> » <g/> , якому мати рідними піснями вклала в груди ненависть і зневагу до поневолювачів і який умер <g/> , а не скорився ворогові <g/> , слова до нього не промовив <g/> ; не знає помсти страшного Кіммо <g/> ; не знає <g/> , як « <g/> темна дитина <g/> » подолала страхіття вогню <g/> , води і людської душі і гордо вступила в життя <g/> ; не знає віщого Ковти <g/> , що збагнув усю премудрість землі <g/> : « <g/> Тільки в сталі силу знайде сталь
doc#81 — Дрекслерів тим більше був час <g/> , що наближався день <g/> , коли всі мешканці « <g/> Саламандри <g/> » мусіли будинок покинути <g/> .
doc#81 За короткий час першої тоді радянської окупації повернений радянський режим знайшов час <g/> , щоб вивезти мої книжки <g/> .
doc#81 У ті роки <g/> , три з половиною роки моїх студій у Булаховського <g/> , довгий час <g/> , я не думав спеціялізуватися з мовознавства <g/> .
doc#40 Головна відмінність емоційної лексики від термінологічно-номінативної є та <g/> , що в той час <g/> , як друга прагне певної сталости <g/> , стабільности <g/> , прикріпляє назву до предмету або процесу тривало <g/> , емоційна лексика цієї сталости не має <g/> .
doc#40 Так само <g/> , тільки з носовим резонансом <g/> , твориться звук н. Звуки с ( <g/> глухий <g/> ) і з ( <g/> дзвінкий <g/> ) творяться тим <g/> , що передня частина язика витворює всередині <g/> , вигинаючися боками догори <g/> , вузьку щілину з задньою стороною горішніх передніх зубів і сумежною частиною ясен <g/> , в той час <g/> , як кінчик язика перебуває за долішніми зубами <g/> , опираючися на них <g/> .
doc#27 Настане час <g/> , як не буде нас <g/> , що повинишпорюють і посписують усяку всячину нашу та й дивуватимуться <g/> : що як сі люде в такій темряві працювали і при такому темрявому світлі писали <g/> ?
doc#73 Застосовані вже в « <g/> Ноктюрні б-моль <g/> » <g/> , а особливо ощадно й доцільно в « <g/> Дні гніву <g/> » засоби кінових « <g/> напливів <g/> » <g/> , швидкого переміщення плянів і монтажу їх <g/> , перескоків дії <g/> , ефектів прожекторного <g/> , так би мовити <g/> , освітлення <g/> , яке дає змогу динамічно вихоплювати то одну <g/> , то другу частину цілости <g/> , створюючи враження швидкого руху <g/> , — дозволяють говорити про те <g/> , що в той час <g/> , як одні письменники шукають динамізації нашої прози в засобах розбудови напруженого сюжету <g/> , інші хочуть прийти до подібних наслідків зміною методи насвітлювання фактів і подій <g/> .
doc#40 У той час <g/> , як поети центрально- і східноукраїнського походження звичайно римують и <g/> : і <g/> , поети західноукраїнського походження припускають і римування и <g/> : е <g/> : Наприклад <g/> , у М. Рильського знаходимо рими <g/> : робітничі— вічі <g/> , ділі — буйнокрилі <g/> , рубін — долин <g/> , велику — довіку <g/> , народів — подив <g/> ; у А. Малишка <g/> : світі — злиті <g/> , крісла — втисла <g/> , дикий— навіки <g/> , німа — зима <g/> , лист — зміст <g/> , блакиті — світі ( <g/> але ніколи не в кінці слова під наголосом <g/> .
doc#22 Легко було б показати <g/> , наприклад <g/> , як гірське село зберігає свій суворо-ідилічний патріархальний побут <g/> , в той час <g/> , як приморське село зазнає спокус і розкладу нового європейського світу <g/> .
doc#40 § 7 <g/> ) <g/> , твориться зближенням долішньої губи до верхніх зубів <g/> ; отже <g/> , в той час <g/> , як три попереду названі звуки — губо-губні ( <g/> білябіяльні <g/> ) <g/> , звук ф є звук губо-зубний ( <g/> лябіодентальний <g/> ) <g/> .
doc#9 Конструкцію з прийменником за з родовим відмінком іменника не можна вважати за первісногалицьку <g/> , її знають і класики з Великої України <g/> , але в той час <g/> , як у говірках Східної і Центральної України вона відступає перед конструкцією з прийменником при з місцевим відмінком іменника <g/> , Галичина тримається її непорушно і таким чином виступає консерваторкою цього звороту в літературній мові <g/> . </p>
doc#40 В той час <g/> , як у першому дієслові кожної пари додання приростка <g/> , як і звичайно <g/> , надає дієслову доконаности ( <g/> нести — понести <g/> , вести — повести <g/> ) <g/> , у другому дієслові кожної пари приросток не конче змінює вид дієслова <g/> .
doc#40 У той час <g/> , як у вимові слів інший <g/> , іноді <g/> , індик <g/> , істик <g/> , ірій зберігається вимова и- ( <g/> хоч і пишеться і- <g/> ) <g/> , в інших словах звичайно вимовляється і- <g/> , напр <g/> .
doc#81 У той час <g/> , як я з ним зустрівся вперше <g/> , 1940 року <g/> , комісар з Києва ( <g/> не пам'ятаю прізвища <g/> , але напевне єврей <g/> ) уже кінчав сортування книжок на кошерні й некошерні <g/> .