Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#24 Це час світання <g/> , що само розсічене автором на три окремі етапи <g/> : передсвітанкові шуми <g/> , що в них виливається ще стихійна сила степу <g/> ; рух <g/> , коли стихія ця вже починає діяти <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , дійство <g/> , — термін <g/> , що знаменує в « <g/> Вертепі <g/> » опанування стихії свідомою людською акцією <g/> .
doc#69 Конструкція ця виникла в 19 ст <g/> .
doc#81 , жахався <g/> , але ходив <g/> , це був успіх скандалу <g/> ) <g/> , динамізована — замість п'ятьох повільних дій розбита на серію швидкозмінних епізодів <g/> , ця вистава була в харківських обставинах бомбою <g/> , підкладеною під звичний театр Синельникова ( <g/> В Москві вона нищила традиції Малого театру <g/> ) <g/> .
doc#81 Нам кажуть тепер <g/> , що ця вистава мала б кращий успіх у Києві <g/> , бо там уже знали « <g/> Березіль <g/> » <g/> .
doc#4 Так і кортить додати <g/> , що стиль цей не сходить на суму засобів <g/> , і має в собі щось <g/> , що стоїть поза тими засобами <g/> , щось <g/> , без чого <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема життьових умов для рослин і істот <g/> , а ця вода проливається з хмар і хмарин <g/> , а їхня форма непередбачена й неповторна і не може бути подиктована людським розумом — як і сама поява чи не-поява тих хмар <g/> .
doc#81 <p> І ця врівноважена відповідь стала для мене тим <g/> , чим було видіння Бога в розчиненому небі Савлові <g/> .
doc#22 В протилежність його попереднім збіркам <g/> , ця відзначається майже цілковитим браком щирості <g/> .
doc#81 Це не гра <g/> , це чистісінька правда <g/> , але <g/> , якби ця відстань зникла <g/> , чи ми знайшли б спільну мову <g/> ?
doc#1 <p> ( <g/> « <g/> Я не нездужаю <g/> , нівроку <g/> » <g/> , </p><p> 22 листопада 1858 р. <g/> ) </p><p> Востаннє ця візія неминучої національної і соціяльної помсти постала у вірші « <g/> Осії <g/> .
doc#27 Вона <g/> , ця віра <g/> , не раз робила його писання <g/> , зокрема поетичні <g/> , утилітарними <g/> , коли вони <g/> , замість того <g/> , щоб чарувати виявом слова <g/> , переходили до пропаганди слова <g/> .
doc#28 Композиційні можливості обраних віршових форм <g/> , симетрично струнка будова їх використовуються раз-у-раз інакше <g/> , майстер доходить до справжньої віртуозности <g/> , хоч ця віртуозність завжди прихована загальною врівноваженістю <g/> , гармонійністю частин <g/> , ніколи не видається самоціллю <g/> , ніколи не демонструється сама для себе <g/> , підкреслено й оголено <g/> .
doc#40 <p> Через усе це промислово-технічна термінологія на Україні <g/> , як почасти й наукова взагалі <g/> , вимагала й вимагає реформи <g/> , тим більше <g/> , що ця галузь словника легше <g/> , ніж яка інша <g/> , піддається організації й плянуванню <g/> , бо може бути прищеплена через технічні школи <g/> .
doc#82 Гармонія свого <g/> , успадкованого <g/> , недавно ще єдино наявного й природного <g/> , з набуваним ніби чужим <g/> , а в дійсності <g/> , по-своєму <g/> , таки теж своїм <g/> , тільки досі не усвідомленим <g/> , — ця гармонія ніколи не вивершується <g/> , вона існує в прагненні <g/> , але ніколи не в якійсь остаточній досконалості <g/> .
doc#10 <p> Уже ця глибока аналіза словно-інтонаційної сторони говірки була цілковитою новиною в українському мовознавстві і відкривала нові можливості для пізнання розвитку північноукраїнських говірок як системи <g/> .
doc#92 Так ішла ця гра в кота й миші <g/> , і кінця їй не було <g/> .
doc#40 У системі видів дієслова ця група має свої помітні особливості <g/> , а тому заслуговує на спеціяльний розгляд <g/> . </p>
doc#71 Але ця гіпотеза не є певною й не може бути доведена <g/> .
doc#16 <p> Після таких цитат легко зрозуміти <g/> , чому большевики в своїй антиукраїнській пропаганді найохочіше послуговуються саме ім'ям Донцова <g/> : ніяка їхня пропаганда не вигадає проти українського визвольного руху й української визвольної ідеї нічого більш компрометуючого <g/> , ніж ця гістерика людини <g/> , що втратила всякі зв'язки з ґрунтом <g/> , з народом і хоче надолужити це цинізмом ката <g/> , фанатизмом касти « <g/> апостолів <g/> » — інквізиторів <g/> . </p>
doc#28 <p> При всьому тому поезія ця далеко менше завантажена реквізитом літературних асоціяцій <g/> , історичних посилань і мітологічних імен-узагальнень <g/> , ніж поезія Зерова ( <g/> за винятком хіба поезій « <g/> Київ <g/> » і « <g/> Минула ніч <g/> » — типово Зеровського алюзійного вірша з глибоко захованим суб'єктивним тлом <g/> ) <g/> .
doc#25 <p> Одначе ця данина позитивістичній добі з її культом природничих наук як наук par excellence не проймає собою дослідницької праці Михальчука <g/> .