Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#82 Бо й справді <g/> , це частина літературної гри — я ховаю <g/> , засипаю грузами <g/> , збиваю з путі фальшивими деталями <g/> , а ти <g/> , читачу <g/> , розгадуй <g/> , видобувай сховане — і <g/> , чим глибше сховане <g/> , тим цікавіше <g/> .
doc#31 Але все це — не тотожності <g/> , це радше те <g/> , що в техніці кіна зветься напливом <g/> , коли два образи накладаються один на один <g/> , і от вони вже наче одне <g/> , але ні <g/> , вони й не одне <g/> .
doc#28 Гординський у передмові до « <g/> Камени <g/> » <g/> , – це її глибока й глибоко відчута характеристика <g/> , це її палке заперечення <g/> .
doc#81 Він оповідав мені про життя на селах Харківщини <g/> , це від нього я вперше почув слово суржик як окреслення мішаної українсько-російської мови східньоукраїнського села <g/> . </p>
doc#81 Потворне навантаження — мінімум двадцять годин лекцій на тиждень <g/> , а часто до сорока плюс готування до лекцій <g/> , плюс перевірка студентських домашніх завдань <g/> , плюс іспити <g/> , плюс допомога відсталим студентам — це поглинало ввесь час <g/> , це виснажувало фізично <g/> .
doc#81 Але тоді вони викладали в Львівському університеті <g/> , було б так легко їх зустріти <g/> , пізнати <g/> , — але ніхто навіть не згадував їх <g/> , це був чужий світ <g/> , і я теж не розпитував про польських чи єврейських учених <g/> , діяльних у Львові <g/> .
doc#63 <p> Тема я і Україна або ми і Україна - це <g/> , власне <g/> , типова тема еміграційної поезії — від Олеся до Маланюка <g/> .
doc#47 Ось мама боронить беззахисних котів від жорстокої Уліти <g/> ; забороняє жорстоку гру з Мамуркою <g/> ; до мами біжать діти зі скаргами на всі несправедливості <g/> ; у маму ніжно закоханий лютий пес Гектор і <g/> , так само <g/> , гер фон- Кравзе <g/> , з усіх людей тільки їй кориться перший з них <g/> ; це мати пестить приреченого на заріз страшного бугая Буцила <g/> ; « <g/> всі діти хочуть попасти до мами <g/> , притулитися лицем до її лиця <g/> , до її милої долоні <g/> » <g/> ; мама « <g/> радісна й ласкава <g/> » <g/> ; ось <g/> , « <g/> уся якась просвітлена і радісна <g/> » <g/> , вона стоїть у сонці <g/> .
doc#28 Невипадково в поезії « <g/> Місяця срібний дзюб <g/> » подана ціла концепція історії людства <g/> , в поезіях « <g/> Мономах <g/> » і « <g/> Київ <g/> » — концепція історії України ( <g/> чи <g/> , певніше <g/> , концепції <g/> : бо коли в « <g/> Мономахові <g/> » рушієм історії проголошується відвага <g/> , що здобуває світ <g/> , то в « <g/> Києві <g/> » це знаходить заперечення в ім'я пріоритету праці й поезії <g/> ) <g/> , а в поезії « <g/> М. К. Заньковецькій <g/> » — концепція історії українського мистецтва у взаєминах у ньому грецького і суто народнього первнів <g/> .
doc#72 Її напрям визначило романтично-емоційне та народницько-патріотичне наставлення <g/> ; воно заступало послідовну філософію чи теорію <g/> , а це не давало фунту для теоретичних дискусій <g/> .
doc#68 Вони обоє чесні <g/> , а це в наші « <g/> підлі і скупі <g/> , - мовляв Микола Зеров <g/> , — часи <g/> » дуже багато <g/> .
doc#80 В уривках з « <g/> Франсуа Війона <g/> » і « <g/> Самотнього мандрівника <g/> » це відповідає образній системі поезій Війона і картин Ван Гоґа <g/> , але це не стилізація лише <g/> , бо ми бачимо подібні засоби і в інших творах Домонтовича <g/> . </p>
doc#15 Правда <g/> , згадано в одному місці про еліптичні речення <g/> , в другому говориться про можливу відмінність у сприйманні речення слухачем і мовцем <g/> , але це не рятує справи <g/> . </p>
doc#59 Він ніби не помічає того <g/> , що коїться навколо <g/> , але це так тільки здається <g/> .
doc#81 Був він росіянин <g/> , був він член партії <g/> , і не знаю <g/> , чи він лишився під німцями з власного бажання чи на підпільну працю <g/> , не знаю його дальшої долі вже під совєтами або під час другої німецької окупації <g/> , але це він знайшов для нас — мене з матір'ю — нечувана тоді річ — традиційного харківського ванькб <g/> , може <g/> , останнього з породи <g/> .
doc#36 — С. 60 <g/> ) нагадує релігійні картини Ґе пізніх років трактуванням освітлення <g/> , але це викликане тим <g/> , що Шевченко малював його в дусі Рембрандта ( <g/> пор <g/> .
doc#96 Будується чимало нових церков <g/> , але це справа прикраси міст <g/> , а в дійсності ті церкви порожні <g/> .
doc#27 Але це величина негативна <g/> . </p>
doc#24 Але це не значить <g/> , що автор зрікся її й прокляв <g/> .
doc#85 Але це виводить мистецтво з порожнечі й самоізоляції <g/> .