Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Але своєю сталістю й послідовністю він чимало сприяв синтетичному характерові української літературної мови <g/> .
doc#10 Але і самого факту <g/> , що він віддав десяток років свого життя праці над Академічним словником і надав цьому досі не перевершеному виданню свого духа печать <g/> , досить для того <g/> , щоб записати ім'я Ганцова золотими літерами на таблиці визначних діячів української культури <g/> .
doc#10 Але він спромігся також сказати вирішальне слово в українській діалектології і в її складному питанні ґенезі української мови <g/> , дарма що опрацюванню цих проблем він зміг через обставини свого життя присвятити ледве яких п'ять років <g/> .
doc#10 185—190. </p><p> 8. Чергові завдання української діалектології <g/> .
doc#10 Більшу групу становитимуть праці з історичної діалектології <g/> , де Ганцов <g/> , уважно вивчаючи особливості сучасних говірок <g/> , застосовує зразу ж таки здобутий матеріал і висновки до історії української мови <g/> , зокрема до питань її генези ( <g/> 4 <g/> , 5 <g/> , 8 <g/> , 12 <g/> , 13 <g/> , 16 <g/> ) <g/> , або переглядає висунені іншими історичні концепції знову ж таки в світлі даних діалектології ( <g/> 2 <g/> , 3 <g/> , 6 <g/> , 7 <g/> ) <g/> .
doc#10 Що ж до історії української мови <g/> , то Ганцов не лишив і тут ширших синтетичних праць <g/> , і його погляди доводиться встановлювати більше з окремих фраз <g/> , кинених на адресу інших істориків слов'янських мов <g/> , насамперед <g/> , Бузука й Дурново в рецензіях на їх праці <g/> .
doc#10 Але не можна піддавати сумнівові <g/> , що наука української історичної діалектології створена в своїх основах Ганцовим <g/> .
doc#10 <p> Праці над нормалізацією української літературної мови Курило присвятила багато часу і уваги <g/> , особливо в першій половині своєї недовгої — 14-річної — наукової діяльносте У широкій <g/> , колективній нормалізаційній праці тих років чи не на перше місце треба поставити поруч О. Синявського — в царині правопису <g/> , ортоепії й морфології — і Ганцова — в царині загального словництва <g/> , — Курило в царинах фахового словництва <g/> , словотвору <g/> , синтакси й фразеїології <g/> .
doc#10 Курило виходила з тези про те <g/> , що головне — це впіймати “ <g/> дух української мови <g/> ” <g/> , що проявляється <g/> , насамперед <g/> , в особливих <g/> , тільки їй “ <g/> властивих законах синтаксичних <g/> ” ( <g/> 3 <g/> , 165 <g/> ) і що відбиває “ <g/> властиву даній нації звичку думати <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 10 <g/> ) <g/> , “ <g/> є вираз його ( <g/> народу <g/> ) національного світогляду <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 136 <g/> ) <g/> .
doc#10 Поки не вийшли “ <g/> Норми української літературної мови <g/> ” Олекси Синявського ( <g/> 1931 <g/> ) <g/> , “ <g/> Уваги <g/> ” були найтверезішою й найсоліднішою науковою працею українського мовознавця в цій царині <g/> .
doc#10 Перша проблема — основна для всієї української системи голосних <g/> , друга — для білоруської і почасти південноросійської системи голосних <g/> .
doc#10 Сама Курило це виразно усвідомлювала і заповіла низку дальших праць <g/> , що мали вже не тільки опрацьовувати дальші конкретні теми української історичної фонетики <g/> , а і ставити проблеми загальнішого <g/> , синтетичного характеру <g/> . </p>
doc#15 Мета її значно вужча <g/> : на матеріялі української літературної мови XIX і XX століття намітити деякі шляхи творення називних речень <g/> , звернути увагу на деякі особливості вживання називних речень у сучасній літературній мові і тим підготувати ґрунт для дальшого розв'язання проблеми <g/> .
doc#15 Синтакса української мови в історично-порівняному освітленні // Історичний курс української мови <g/> .
doc#15 Синтакса української мови в історично-порівняному освітленні // Історичний курс української мови <g/> .
doc#16 Гармонійна <g/> , цілісна людина — і лірична <g/> , і мужня <g/> , і мудра <g/> , і ніжна <g/> ; і сувора <g/> , і добра — в гармонійному суспільстві — ось ідеал української духовости <g/> .
doc#16 Воно відривало її від народу <g/> , воно перетворювало її на фанатичну секту засліплених мучеників і інквізиторів <g/> , які не хотіли мати нічого спільного з дійсністю і які через це не раз витрачали свої сили на завдання другорядні <g/> , побічні або навіть для української справи шкідливі і убивчі <g/> .
doc#20 <p> А героїзму з Юркового шляху не забереш і того <g/> , що він зробив для української культури <g/> , не заперечиш <g/> .
doc#22 Бідаки <g/> , що вмирають з голоду тоді <g/> , як багатії не знають <g/> , що робити з грішми <g/> , з типовою для української й російської народницької поезії апеляцією до шкуринки хліба — звичайно ж <g/> , чорного <g/> , — це з поезії Грабовського або Некрасова <g/> , з звернень жебраків царської Росії до перехожих <g/> .
doc#22 ( <g/> бо Бланден охоче підкреслює <g/> , що його персонажі — українці <g/> , і місто дії називає Харків <g/> , а не <g/> , як традиційно в англійській мові <g/> , Харков <g/> ) — це чистої води літературщина <g/> , вся — міраж і самоомана <g/> , що намагається враженнями <g/> , черпаними з російського письменства <g/> , заступити брак конкретного метеріалу <g/> , якого автор не був років <g/> , коли в Росії і це зберігалося багато культурних традицій <g/> , контраст між рівнем духового життя на Україні й у Росії був такий разючий <g/> , що мушу визнати <g/> , думалося <g/> , що його створено навмисне <g/> , щоб <g/> , не ліквідуючи української культури формально <g/> , скомпромітувати її вбогістю <g/> .