This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | У новіші часи в цій ролі з'являється іноді і біля з родовим <g/> : « <g/> Комітет соняшної машини роздав уже біля чотирнадцяти мільйонів склів <g/> » ( <g/> Винн <g/> . |
doc#47 | <p> І от уже в « <g/> Божому колі <g/> » Лятуринська <g/> , либонь <g/> , уже не тільки Оксана <g/> , а й Роксана <g/> , приймає фантастично- дилетантську концепцію Ксенофонта Сосенка ( <g/> на якого вона часто посилається <g/> ) про одвічну українсько- іранську спорідненість <g/> , проектує її на Юнґову теорію колективного підсвідомого ( <g/> яку вона не любила згадувати <g/> ) <g/> , підпирає свої припущення фактами <g/> , зачерпненими з сьогодні не авторитетних писань Гібсон ( <g/> Margaret Dunlop Gibson <g/> ) кінця XIX — початку XX століть і <g/> , кінець-кінцем <g/> , витворює свою власну систему поглядів про праісторію Південносхідньої Европи й Передньої Азії як іманентного й безнастанного конфлікту геттитсько-ірансько-українського елементу з елементом |
doc#47 | Тільки раз <g/> , скільки відомо <g/> , вона знайшла те <g/> , що шукала <g/> , уже в Америці в особі писанчарки Насті Проскурняк <g/> . |
doc#73 | Початки такого повернення доповідач убачав уже в діяльності ваплітян у кінці двадцятих років <g/> , — тільки що ці зародки були нещадно перервані політичним терором ( <g/> доповіді Уласа Самчука і Юрія Шереха надруковані в збірнику « <g/> МУР <g/> » <g/> , 1 <g/> ) <g/> . </p> |
doc#81 | Юра Петровський був моїм першим і останнім другом серед росіян <g/> , аж поки я зустрів <g/> , уже в еміµрації <g/> , Бориса Унбеµауна <g/> , та про нього мова буде окремо <g/> , тут скажу тільки <g/> , що він не був скутий путами російської ексклюзивности <g/> , може тому <g/> , що був німецького походження й почасти µрунту <g/> . |
doc#84 | І Борис Пастернак писав уже в наші дні <g/> : « <g/> Вакансия поэта опасна <g/> , если не пуста <g/> » <g/> . |
doc#98 | . </p><p> Років найменше тридцять я не мав відомостей <g/> , надії на відомості <g/> , я жив уже в Нью-Йорку <g/> . Аж прийшов лист від незнайомої жінки з незнаним прізвищем у незнаному американському |
doc#92 | Поки виконується проект <g/> , уже в ній одні елементи відмирають <g/> , а інші <g/> , нові <g/> , народжуються <g/> . |
doc#81 | Але це була одна з численних зустрічей <g/> , і знайомство наше перейшло в приязнь уже в Німеччині <g/> . </p> |
doc#31 | Знову <g/> , хоч мимохідь <g/> , виринає тема мистецтва як « <g/> засобу пізнання <g/> » в протилежність поглядові на мистецтво як « <g/> засіб будування <g/> » ( <g/> с. 26 <g/> ) <g/> , тема <g/> , що вибухає в випадах проти утилітарного мистецтва ( <g/> « <g/> Вузькоутилітарний сахарин ми виробляти не будемо <g/> » <g/> ) і в обороні знов і знов Миколи Зерова ( <g/> уже в передмові <g/> , також у памфлеті проти Поліщука <g/> ) і цього разу також Павла Тичини <g/> , — до речі <g/> , одна з першорядних характеристик його творчости <g/> . </p> |
doc#81 | Він загрожував уже в перші <g/> , жовтневі дні <g/> , він уже був паном міста в листопаді <g/> . |
doc#65 | Інші книжки — з тієї ж причини — виходять розтяті навпіл уже в процесі друку <g/> . |
doc#18 | Не раз уже в розмовах з нею він закидав такі слова <g/> , що вона не то дивувалася <g/> , не то жахалася його <g/> . |
doc#28 | Символістичний Савл <g/> , він <g/> , ставши або навіть водночас будучи Павлом неоклясицизму <g/> , мимоволі довів цей неоклясицизм до такої грані <g/> , за якою він переходить уже в самозаперечення <g/> . </p> |
doc#71 | <p> xiii Шевченко починає боротися з елементами “ <g/> низьких <g/> ” ( <g/> із погляду класицизму <g/> ) жанрів уже в своїх ранніх творах <g/> . |
doc#76 | Обмежуюся на мінімально потрібному коментарі <g/> , посилаючися для докладніших коментарів на свої попередні праці 1 —4. </p><p> 1. Праслов'янська мова <g/> , уже в стадії свого розкладу <g/> , усунула сполуки приголосний + <g/> ] ( <g/> 6 — 8 ст <g/> . |
doc#81 | Другого я зустрів геть пізніше <g/> , уже в студентські роки <g/> , і він зробився моїм головним учителем у мовознавстві <g/> . |
doc#81 | Стаття не побачила світу — « <g/> Літературний журнал <g/> » став однією з перших жертв війни <g/> , уже в червні 1941 року він не вийшов <g/> , а Гельфандбейн опинився в армії <g/> . </p> |
doc#4 | Трагічно перебудований міт уже в Ґетевому « <g/> Фавсті <g/> » <g/> . |
doc#52 | <p> Здавалося б <g/> , не так уже важко було б узяти цей <g/> , другий поріг <g/> . |