Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Ба <g/> , у наддніпрянців вона попсувалася <g/> , так що Сімович <g/> …
doc#10 Але в колективних працях часто буває так <g/> , що якась одна особа стає душею підприємства <g/> , вибивається на фактичного керівника <g/> .
doc#10 <p> 15 <g/> ) Н.Дурново припускав <g/> , правда <g/> , що і в північно-українських говірках ненаголошені склади могли спершу розвиватися так само <g/> , як і наголошені <g/> , і скоротитися лише пізніше ( <g/> К украинской диалектологии <g/> .
doc#11 <p> І це так <g/> , саме так <g/> , хоч ми у Венеції <g/> , а не в Києві <g/> , хоч рацію мав Андрухович <g/> , що ми не переступили ще Альпи <g/> , та де там Альпи <g/> , ми ще таки нівроку мізерненького срібнолентого Сяну ще не перебрели <g/> , а там же й Одра <g/> , і Ельба <g/> , і Райн <g/> , — а все-таки хорал із « <g/> Золотого гомону <g/> » в наших вухах <g/> , дарма що бубабівські огирі сексують з Адою Цитриною <g/> , і то при співпраці баварських уже трохи захеканих цапів <g/> . </p>
doc#11 Однак року Божого перед- двотисячного це вже література <g/> , зі своєю філософією ( <g/> так <g/> !
doc#12 <p> При подвійних сполучниках ( <g/> тому що <g/> , через те що <g/> , для того <g/> , щоб <g/> , так що тощо <g/> ) кому ставимо або перед першою <g/> , або перед другою частиною сполучника <g/> , залежно від місця павзи <g/> , напр <g/> .
doc#16 Цілком можливо ( <g/> і так часто бувало в історії <g/> ) <g/> , що він внутрішньо переконаний <g/> , що його наука — українська наука <g/> , наука української еліти і що вона становить собою єдиний спосіб вивести Україну з бездоріжжя на велику путь <g/> .
doc#16 Історія часто так зло жартує зі своїми діячами <g/> , і дуже часто вони роблять зовсім не те <g/> , ІЦО хотіли були зробити і за що навіть <g/> , як їм здається <g/> , тільки і дбають <g/> .
doc#16 Значить <g/> , треба сааме так <g/> , а не інакше поводитися з масами <g/> .
doc#18 Словами Олександра Білецького <g/> , уже частково цитованими <g/> , « <g/> Його Мойсей — це <g/> , так би мовити <g/> , конденсація духовної енерґії народу <g/> , його кращих прагнень <g/> , а разом з тим і сумнівів та вагань <g/> …
doc#19 За час з 1876 року до самої смерти письменник побачив друкованими хіба який десяток своїх поезій <g/> , та й то в відгородженій кордонами Галичині <g/> , куди їх треба було переправляти потай <g/> , конспіративно і звідки так тяжко <g/> , майже неможливо було дістати будь-яку книжку <g/> , навіть і число журналу з власними творами <g/> .
doc#19 Але характеристично <g/> , що <g/> , не мавши змоги втручатися в місцеве життя <g/> , він писав вірші на тогочасну злобу дня Галичини <g/> , де він ніколи не був <g/> , від якої територіяльно перебував так далеко <g/> .
doc#19 Ганьба шляхетсько-польської і деспотично- московської державности <g/> , докори на обидва боки за історичні кривди і протести проти польської і московської зажерливости на духову самостайність українського народу <g/> , все те зробило цей твір зовсім недогодним до друку як по сей <g/> , так і но той бік кордону і через те знеохотило до належитої виправки віршу <g/> » <g/> .
doc#19 Та коли ж так <g/> , то ти ґардонський пац <g/> !
doc#20 З Зайцем я так ніколи й не зустрівся на розмову <g/> , з Лавріненком доля мене зблизила страшного 1933 року <g/> , коли він працював у « <g/> Вістях <g/> » <g/> , а я був у нього співробітником — театральним рецензентом <g/> , а тоді знову <g/> , уже в часи війни <g/> , починаючи від 1943 року <g/> , коли він уже відбув своє заслання й недавно одружився <g/> . </p>
doc#21 Так чи так <g/> , було це одним з проявів сталого намагання просунути своє мистецтво на аванпости слави <g/> .
doc#22 <p> Уже на початку нашого сторіччя <g/> , коли все ще так мирно дрімало на поверхні людського життя <g/> , ще не запалали вогні спалюваних міст і не розгулялися смерчі <g/> , що зривають людей з місця і несуть їх не знати куди в шквалі гарячого піску-очеїда <g/> , — уже тоді українське письменництво поставило проблему безґрунтянства <g/> , і за це ми йому вдячні і шануємо його <g/> .
doc#22 « <g/> Народній Малахій <g/> » кінчався не так <g/> : він кінчався трагічною поразкою героя <g/> .
doc#22 Коли я спостеріг надзвичайну загальниковість американських вражень Малишка <g/> , — так ніби книжку написала людина <g/> , що ніколи не бачила Америки <g/> , а Малишко ж був у ній <g/> , — я став виписувати конкретні деталі <g/> , схоплені оком автора <g/> .
doc#24 І як твори Данте й Гете <g/> , так і « <g/> Вертеп <g/> » потребує спеціяльного коментаря <g/> , припускає дуже різні й різно спрямовані тлумачення <g/> .