This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | й досі <g/> , коли брати кількісно <g/> , чи не більшість | слів | їй не підлягає <g/> , зберігаючи і в множині наголос |
doc#7 | . Подруге <g/> , і головне <g/> , підносилася вага | слів | і їхнього значення <g/> . Бо читач <g/> , почуваючи <g/> , що |
doc#40 | деяких слів і- і у- ( <g/> о- <g/> ) <g/> , потворилися варіянти | слів | з початковими і- <g/> , у- ( <g/> о- <g/> ) і без них <g/> . напр <g/> . <g/> , ігра — |
doc#19 | , не боячися неологізмів та рідко вживаних | слів | <g/> , цікавлячись громадською поезією росіян <g/> , |
doc#68 | поволі з ужитку <g/> , за винятком часто вживаних | слів | типу мамо <g/> , сестро <g/> , тату <g/> , брате <g/> , друже <g/> … Зокрема |
doc#40 | до неї <g/> » — Петл <g/> . <g/> ; лапки при іронічному вживанні | слів | <g/> : « <g/> Його ( <g/> Шевченка <g/> ) ви пам'ять « <g/> свято |
doc#72 | реформування мови <g/> . </p><p> Опріч використання | слів | з діялектної чи розмовної мови <g/> , вдавалися і до |
doc#40 | часто на початку слів <g/> . У той час <g/> , як у вимові | слів | інший <g/> , іноді <g/> , індик <g/> , істик <g/> , ірій зберігається |
doc#40 | моці <g/> , куколя <g/> , променем <g/> , крутежем <g/> … За винятком | слів | хіть <g/> , міць <g/> , — це все двоскладові іменники <g/> . В |
doc#72 | для яких у хатній українській мові не вистачало | слів | <g/> . Словники різнилися якісно <g/> , але загалом їхній |
doc#40 | , бачся <g/> , штука <g/> » ( <g/> Гліб <g/> . <g/> ) <g/> . Іноді до вставних | слів | цієї групи своїм значенням наближається |
doc#40 | до вставного речення або навіть вставних | слів | ( <g/> див <g/> . § 68 <g/> ) <g/> . Затуш- кування це буває не таке |
doc#40 | чи того окремого члена речення <g/> . Роля вставних | слів | полягає в тому <g/> , щоб надавати реченню різних |
doc#40 | , що рекрутуються з прислівників і вставних | слів | <g/> , на зразок зате <g/> , проте <g/> , однак <g/> , а втім <g/> , тим часом |
doc#12 | ; але спілчанин <g/> , у спілці <g/> , галченя <g/> , галці ( <g/> від | слів | <g/> : спілка <g/> , галка <g/> ; а напр <g/> . <g/> , від слів ролька <g/> , |
doc#12 | , галці ( <g/> від слів <g/> : спілка <g/> , галка <g/> ; а напр <g/> . <g/> , від | слів | ролька <g/> , Галька — рольці <g/> , Гальці <g/> , Гальчин <g/> ) <g/> . </p><p> 3. В |
doc#9 | » <g/> , IX <g/> , 85 <g/> ) <g/> . Nomina actoris <g/> , витворені від | слів | з абстрактним значенням <g/> , із значенням |
doc#40 | зрідка трапляється стара форма двоїни від | слів | око <g/> , вухо <g/> : « <g/> Аж у вічу в мене засвітилось <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) |
doc#27 | не відрізняв слова церковнослов'янські від | слів | <g/> , витворених вже на російському ґрунті <g/> , хоч і з |
doc#72 | ( <g/> визначити закінчення відмінюваних | слів | <g/> ) <g/> , пунктуацію й деякі елементи ортоепії та |