Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 й досі <g/> , коли брати кількісно <g/> , чи не більшість слів їй не підлягає <g/> , зберігаючи і в множині наголос
doc#7 . Подруге <g/> , і головне <g/> , підносилася вага слів і їхнього значення <g/> . Бо читач <g/> , почуваючи <g/> , що
doc#40 деяких слів і- і у- ( <g/> о- <g/> ) <g/> , потворилися варіянти слів з початковими і- <g/> , у- ( <g/> о- <g/> ) і без них <g/> . напр <g/> . <g/> , ігра —
doc#19 , не боячися неологізмів та рідко вживаних слів <g/> , цікавлячись громадською поезією росіян <g/> ,
doc#68 поволі з ужитку <g/> , за винятком часто вживаних слів типу мамо <g/> , сестро <g/> , тату <g/> , брате <g/> , друже <g/> … Зокрема
doc#40 до неї <g/> » — Петл <g/> . <g/> ; лапки при іронічному вживанні слів <g/> : « <g/> Його ( <g/> Шевченка <g/> ) ви пам'ять « <g/> свято
doc#72 реформування мови <g/> . </p><p> Опріч використання слів з діялектної чи розмовної мови <g/> , вдавалися і до
doc#40 часто на початку слів <g/> . У той час <g/> , як у вимові слів інший <g/> , іноді <g/> , індик <g/> , істик <g/> , ірій зберігається
doc#40 моці <g/> , куколя <g/> , променем <g/> , крутежем <g/> … За винятком слів хіть <g/> , міць <g/> , — це все двоскладові іменники <g/> . В
doc#72 для яких у хатній українській мові не вистачало слів <g/> . Словники різнилися якісно <g/> , але загалом їхній
doc#40 , бачся <g/> , штука <g/> » ( <g/> Гліб <g/> . <g/> ) <g/> . Іноді до вставних слів цієї групи своїм значенням наближається
doc#40 до вставного речення або навіть вставних слів ( <g/> див <g/> . § 68 <g/> ) <g/> . Затуш- кування це буває не таке
doc#40 чи того окремого члена речення <g/> . Роля вставних слів полягає в тому <g/> , щоб надавати реченню різних
doc#40 , що рекрутуються з прислівників і вставних слів <g/> , на зразок зате <g/> , проте <g/> , однак <g/> , а втім <g/> , тим часом
doc#12 ; але спілчанин <g/> , у спілці <g/> , галченя <g/> , галці ( <g/> від слів <g/> : спілка <g/> , галка <g/> ; а напр <g/> . <g/> , від слів ролька <g/> ,
doc#12 , галці ( <g/> від слів <g/> : спілка <g/> , галка <g/> ; а напр <g/> . <g/> , від слів ролька <g/> , Галька — рольці <g/> , Гальці <g/> , Гальчин <g/> ) <g/> . </p><p> 3. В
doc#9 » <g/> , IX <g/> , 85 <g/> ) <g/> . Nomina actoris <g/> , витворені від слів з абстрактним значенням <g/> , із значенням
doc#40 зрідка трапляється стара форма двоїни від слів око <g/> , вухо <g/> : « <g/> Аж у вічу в мене засвітилось <g/> » ( <g/> Мова <g/> )
doc#27 не відрізняв слова церковнослов'янські від слів <g/> , витворених вже на російському ґрунті <g/> , хоч і з
doc#72 ( <g/> визначити закінчення відмінюваних слів <g/> ) <g/> , пунктуацію й деякі елементи ортоепії та