Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Той самий метод тверезої оцінки мовних впливів в їхній зумовленості загальним станом літературної мови в різних частинах України залежно від суспільно-політичного стану цих українських земель <g/> , застосований І. Кокорудзом до оцінки тогочасного стану української мови <g/> , А. Кримський прикладає до характеристики минулого літературної мови і до прогнози її майбутнього <g/> .
doc#9 Таким принциповим моментом у статті А Кримського <g/> , крім загальної оцінки впливів різних українських земель на літературну мову <g/> , було ще питання про русизми й полвонізми <g/> .
doc#9 Маю надію <g/> , що мене розуміють усі добрі люди і в Галичині <g/> , і на Україні <g/> »2. </p><p> Цей спокійний <g/> , урівноважений <g/> , тверезий голос явно ствердив підсумки дискусії <g/> , головніші її здобутки й наслідки <g/> : діялектна основа літературної мови не повинна обмежуватися на одному якомусь діялекті <g/> , але літературна мова не повинна приймати і всі діялектні варіянти до свого складу <g/> , хоч би вони були влучні <g/> , або оригінальні <g/> , або старовинні тощо ( <g/> діялектна многоосновність <g/> , але не многоваріянтність літературної мови <g/> ) <g/> , літературна мова повинна зростати органічно <g/> , в процесі співжиття і взаємодії різних українських земель ( <g/> « <g/> Без сварки й колотнечі <g/> » <g/> ) <g/> , і головне — вона повинна мати загальноукраїнський характер ( <g/> « <g/> щоб розуміли всі добрі люди <g/> !
doc#9 О. Яната пропонував організувати збирання термінологічних матеріялів у народі і з зібраних таким етнографічним способом лексичних багатств опрацювати термінологію різних галузей науки <g/> .
doc#9 Спроби прийняти обидва варіянти <g/> , надавши їм різних семантичних відтінків ( <g/> оповідання — назва літературного жанру <g/> , оповідання — процес <g/> ; об'єднання — організація <g/> , об'єднання — процес <g/> ; але навпаки <g/> : снідання — процес <g/> , снідання — харч і т. д. <g/> ) <g/> , внутрішньо суперечні й поки що не прищепилися <g/> .
doc#9 Не говоримо вже про пізніші « <g/> ізводи <g/> » цієї мови в різних місцевостях — український <g/> , сербський і середньоболгарський <g/> .
doc#9 <p> Таким чином <g/> , усі літературні мови виявляють більш або менш виразно наслідки нашарування різних діялектів <g/> , виказують свою діялектну многоосновність <g/> .
doc#9 Але це не стосується до « <g/> двохдіялектних <g/> » мов <g/> , бо тут фактично немає чіткої структурної різниці між <g/> ; однорідними компонентами <g/> , які прийшли з різних діялектів одної й тої ж мови <g/> .
doc#9 <p> Самі варіянти різних списків і видань « <g/> Енеїди <g/> » <g/> , зібрані Марковськимlxxxvi <g/> , показують характеристичні вагання між північними і південними — чернігівськими й полтавськими — формами <g/> .
doc#9 Настанова на використання лексики з різних діялектів може бути проілюстрована вже з « <g/> Катерини <g/> » <g/> , де протягом однієї сторінки читаємо <g/> : « <g/> Реве <g/> , стогне хуртовина <g/> » — « <g/> Утомилась Заверюха <g/> » — « <g/> Еге <g/> , бачу <g/> , яка фуґа <g/> !
doc#10 Численні автори різних мовних підручників і порадників <g/> , що видавалися тоді цілою зливою <g/> , в суті речі майже виключно популяризували настанови Курило в ( <g/> 5 <g/> ) <g/> .
doc#10 Визнавши <g/> , що зазначені риси в реченнях на -но <g/> , -то ширяться не без російського впливу <g/> , Курило все таки показує <g/> , що для цього були підстави і в українській мові <g/> , насамперед через взаємодію цього типу речень з іншими типами прислівникових речень <g/> , і що власне це вможливило і російський вплив <g/> : “ <g/> В історії культурних стосунків схрещення різних національних елементів є факт неминучий <g/> ” <g/> , пише вона тепер ( <g/> 24 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , а своє трактування фактів у ( <g/> 5 <g/> ) називає “ <g/> вузьким <g/> ” ( <g/> 24 <g/> , 1 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Зустрічавши неукраїнські мовні острови серед української території <g/> , Курило цікавилася й ними <g/> , як також фолкльором різних груп людносте України <g/> .
doc#10 Курило починає звичайно коротким описом села в його історії <g/> , економічному розвитку <g/> , сучасному етапі <g/> ; далі характеризує тих осіб <g/> , що від них безпосередньо роблено записи <g/> , при чому Курило звертає увагу на те <g/> , чи є відмінності в мові різних поколінь <g/> .
doc#10 Який саме монофтонг при цьому постає <g/> , — це може бути в різних місцевостяь ї <g/> , і тощо — це залежить почасти від того <g/> , на якій стадії розвиток поліфтонга був перерваний новим процесом монофтонгізації <g/> , а почасти визначається ступенем делябіовеляризації попереднього приголосного <g/> .
doc#10 Одначе вдосконалення фонетичних спостережень над говіркою тут відбувається тільки в напрямі якнайбільшої концентрації з'ваги на деталях і відтінках різних індивідуальних вимов <g/> , при чому фонематичне не відрізняється від комбінаторного <g/> , загальне — він індивідуального <g/> , типове від випадкового <g/> .
doc#12 <p> Коли до одного іменника стосується два-три прикметники <g/> , що окреслюють предмет з різних поглядів <g/> , ці прикметники не вважаються за однорядні слова <g/> , й коми між ними не пишемо <g/> , напр <g/> .
doc#15 З другого боку <g/> , віднесення однакових структурально словосполучень до різних категорій часто не знаходить достатнього обґрунтовання <g/> .
doc#15 Левицький <g/> ) ш </p><p> Таким чином <g/> , можна твердити <g/> , що дуже часто називні речення могли формуватися і формувалися з рядів однорядних членів через переформування різними шляхами і в силу впливу різних факторів - дещо намічено в попередньому викладі - окремих членів ряду у відносно-самостійні <g/> , а потім самостійні синтаксичні одиниці <g/> .
doc#15 <p> Стаття ця цікава і тим <g/> , що становить собою чи не першу в мовознавчій літературі спробу вивчити історію називних речень <g/> , точніше кажучи історію їх уживання в різних стилях і жанрах російської літературної мови XVIII-XX сторіччя <g/> .