Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Для Сковороди <g/> , власне <g/> , речі існують <g/> , але за ними й через них існує глибша сутність <g/> , для якої речі — тільки знаки <g/> .
doc#6 Для Сковороди <g/> , власне <g/> , речі існують <g/> , але за ними й через них існує глибша сутність <g/> , для якої речі — тільки знаки <g/> .
doc#6 Просто кажучи <g/> , речі нерідко роблено похапцем <g/> .
doc#6 Коли <g/> , від середини сімдесятих років <g/> , він захопився серійними виданнями своїх творів для дорослих і для дітей <g/> , то це <g/> , виглядало <g/> , тільки ще раз і ще виразніше промовляло на користь включення мистця до поп-арту <g/> , але не в іронічному <g/> , полемічному відтворенні його <g/> , як у творах Варгола <g/> , Ліхтенштейна та інших <g/> , що в суті речі провадили війну з традиційним мистецтвом на його власній території в ім'я мистецтва абстрактного <g/> , а в сенсі неспроможности на творення “ <g/> вищих <g/> ” мистецьких вартостей <g/> . </p>
doc#6 Може <g/> , не випадково <g/> , бо він у роки зрілости <g/> , так виглядає <g/> , читав мало і в суб'єктивному доборі <g/> , часом речі не першої вартости <g/> .
doc#6 В своїх спогадах він згадує радіогри “ <g/> The Lone Ranger <g/> ” і “ <g/> The Shadow <g/> ” і подібні ковбойські фільми <g/> , книжки з коміксами і календарі ( <g/> до речі <g/> , цікаво було б простежити <g/> , чи нема впливу ілюстрацій у стінних календарях українських фармерів-новоселів у Західній Канаді на пізніші малярські твори Курилика <g/> ) <g/> .
doc#6 Щоб почати з менш радикального <g/> , з того <g/> , що можна знайти й у Кріґгофа ( <g/> для прикладу <g/> ) <g/> , — подибуємо в Курилика речі без будь-якого “ <g/> послання <g/> ” <g/> , речі суто мистецької проблематики до натюрмортів включно <g/> .
doc#6 Щоб почати з менш радикального <g/> , з того <g/> , що можна знайти й у Кріґгофа ( <g/> для прикладу <g/> ) <g/> , — подибуємо в Курилика речі без будь-якого “ <g/> послання <g/> ” <g/> , речі суто мистецької проблематики до натюрмортів включно <g/> .
doc#6 Курилик усвідомлював ці речі <g/> .
doc#6 Може <g/> , це й було <g/> , до речі <g/> , однією з причин того <g/> , що Айсікс узяв Курилика під своє крильце <g/> , так що наш мистець опинився в товаристві самих абстракціоністів <g/> . </p>
doc#7 До цього її штовхає й уперта кампанія за консервування поезії на рівні неоклясиків <g/> , та ще й позбавлених їхньої різнообличности й штучно зведених в якусь препаровану єдину школу <g/> , — в суті речі і ті і другі хочуть <g/> , щоб наша поезія « <g/> перебивала копію солодких руських поетес <g/> » <g/> . </p>
doc#7 Поезія стає не позамовною <g/> , як було в заумників <g/> , і не протимовною <g/> , що свідомо ламає мовні норми <g/> , як це є <g/> , приміром <g/> , у ранніх поезіях Андієвської ( <g/> які <g/> , до речі будь сказане <g/> , саме через це не здаються мені поезією <g/> , бо те не мистецтво <g/> , що йде проти свого матеріялу <g/> ) <g/> , а <g/> , так би мовити <g/> , метамовною <g/> , понадмовною <g/> , виходячи при цьому з можливостей <g/> , закладених у самій мові <g/> . </p>
doc#7 Не можуть здобути успіху речі <g/> , що вже належать до хрестоматійних стилів <g/> …
doc#8 Та в суті речі це не було новою тезою <g/> : це було тільки ствердження старої його тези про незалежність різних сторін розвитку суспільства чи націй як частин людства <g/> , в даному випадку — держави і культури <g/> .
doc#8 Як редактор <g/> , він дозволяв собі робити з рукописами несамовиті речі <g/> , переробляв дощенту написане <g/> , не зважаючи на жадні протести авторів <g/> .
doc#9 А повістярство <g/> , окрім прямої своєї користи <g/> , пригодилось би ще й тим <g/> , що піддавало б галичанам сирого <g/> , первісткового язикового матеріялу для літературно-наукового обробляння нашої речі <g/> .
doc#9 Вона пройшла непомітною <g/> , через те що справа була не в тому <g/> , щоб особисто мирити Б. Грінченка і І. Франка ( <g/> які до речі особисто й не сварилися <g/> ) <g/> , а в тому <g/> , щоб знайти розв'язання порушеного ними питання <g/> . </p>
doc#9 Б. Грінченко писав <g/> : « <g/> Ми проміж себе <g/> , в своєму гурті можемо й про далеко важливіші речі сперечатися <g/> , але це ні трохи не пошкодить нам іти до однієї мети вкупі <g/> , і такі люди <g/> , як д. І. Франко все ж сидітимуть на покуті в українській хаті <g/> …
doc#9 « <g/> Ся колонія молодих українських революціонерів з природи речі оберталася головно в крузі галицької молоді <g/> , передовсім серед галицько-української соціал-демократії <g/> »6. </p><p> При цих зустрічах <g/> , як і давніше <g/> , мова галичан імпонувала своєю виробленістю <g/> , культурністю <g/> , широтою тематичного діяпазону <g/> ; до цього додавалося ще імпонування суто партійного характеру <g/> : галицькі партії подеколи були старіші ( <g/> напр <g/> .
doc#9 <p> Далеко природніше буде вбачати в північноукраїнських елементах мови поета <g/> , число яких <g/> , до речі <g/> , до часу заслання Шевченка не меншає <g/> , а радше більшає <g/> , вплив на нього <g/> , з одного боку <g/> , безпосередньо літературної традиції <g/> , а з другого і головне <g/> , — вплив його друзів і знайомих з поміщицько-письменницьких кіл <g/> .