Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Саме з цього погляду набирає великої слушности запропонований Булаховським поділ називних речень на типи з іменниками пред- метовости ( <g/> речовими <g/> ) і іменниками віддієслівними або позначаючими дії <g/> , як слушне також і його зауваження про те <g/> , що обидва типи можуть " <g/> досить сильно зближуватися один з одним <g/> " функціонально <g/> ; я додав би тільки <g/> , що зближення це <g/> , мабуть <g/> , пізніше <g/> . </p>
doc#81 Коли все таки я намагався <g/> , не так під час розмов <g/> , завжди рівно монотонних <g/> , пізніше дешифрувати <g/> , що ж саме він хотів сказати <g/> , воно <g/> , мабуть <g/> , сходило на те <g/> , що всякі одверті виступи проти німців були б небезпечні і часто провокативні <g/> , але <g/> , поза тим <g/> , не годиться нам забути про наші потреби і нашу від німців окремішність <g/> .
doc#51 Вона переплітається з романтикою козацтва <g/> , з народницькими мотивами <g/> , пізніше з модерністичними течіями в письменстві <g/> .
doc#81 В роки війни й перші роки революції Люся жила з нами <g/> , пізніше переїхала до Києва <g/> , де одружилася <g/> .
doc#81 Його заарештовано ще в студентські роки <g/> , Братчука <g/> , напевне <g/> , пізніше <g/> .
doc#65 <p> 4. Інакше слід оцінити заміну закінчення -и на -і в родовому відмінку однини іменників типу радість <g/> , де <g/> , як відомо <g/> , вимогою правопису 1928 р. було писати <g/> , а отже й вимовляти -и. Закінчення -и тут старіше <g/> , і <g/> , можливо <g/> , що по говірках воно ще трапляється частіше <g/> , ніж -і. Але в історичному розвитку бачимо <g/> , як послідовно й поступово в цьому типі відміни іменників усуваються в різних відмінках форми на -и <g/> , — спершу в давальному й місцевому однини <g/> , пізніше в називному відмінку множини <g/> , а в новіші часи — і в останньому бастіоні форм на -и <g/> , в родовому відмінку однини <g/> .
doc#47 <p> Трагічні комплекси накладалися один на один <g/> : комплекс чорної молодости під нагаєм батька <g/> , після смерти матері <g/> , комплекс <g/> , якого вона так боялася <g/> , що воліла про нього навіть не говорити <g/> ; травма втрати близьких — Чирського <g/> , Ольжича <g/> , пізніше Маланюка <g/> ; повна втрата першої батьківщини <g/> , Волині <g/> , і другої <g/> , прийнятої <g/> , Чехії <g/> ; розчарування в українській еміграції <g/> ; нарешті <g/> , неспроможність прийняти Америку й неможливість її покинути <g/> , — усе це створило нестерпну атмосферу повного відчуження <g/> . </p>
doc#60 Довгі роки не було навіть реґляментованого українського правопису <g/> , пізніше правопис з'явився <g/> , але бракувало правописних словників <g/> , не було та й досі нема <g/> , взагалі кажучи <g/> , синонімічного порядного словника <g/> , повного словника української мови <g/> . </p>
doc#72 На підавстрійській <g/> , пізніше підпольській <g/> , Україні виходили німецько-українські й українсько-німецькі <g/> , польсько-українські й українсько-польські словники <g/> , а на Закарпатті до 1918 року — угорсько-українські й українсько-угорські <g/> .
doc#81 Старший Лесь від Ткаля <g/> , молодший Олежка від Левка Ковальова <g/> , одного з провідних боротьбістів <g/> , колись члена Центральної Ради <g/> , пізніше в керівництві харківського свіжонародженого радіо <g/> , де вона <g/> , бувши друкаркою-секретаркою <g/> , з ним і познайомилася <g/> .
doc#81 Ми не сварилися <g/> , дальші розмови <g/> , пізніше <g/> , були без згадки про цю <g/> .
doc#81 Підручник <g/> , звичайно <g/> , не вийшов тоді <g/> , пізніше <g/> , вже в Америці <g/> , його взявся видати Дмитро Кислиця-Ієвлів <g/> , і я просив зробити це під його ім'ям <g/> , що й зроблено <g/> .
doc#81 Шевченка <g/> , Театр революції ( <g/> що не дожив до початку війни <g/> ) і Театр робітничої молоді <g/> , ТРоМ <g/> , пізніше — Театр ім <g/> .
doc#81 Правда <g/> , я не хотів робити блискавичної кар'єри <g/> , з високих гір падати небезпечніше <g/> , ніж з невеликого вивищення <g/> , а в ті роки терор не припинявся <g/> , хоч і не в такому розмасі <g/> , як 1933-го і <g/> , пізніше <g/> , 1937-38 року <g/> , доноси й далі були високорозвиненим жанром <g/> , з усіх літературних жанрів найпоширенішим <g/> . </p>
doc#55 ( <g/> УП 28 пізніше був активно боронений великою мірою унаслідок варварськи брутального способу усування цього правопису за Постишева <g/> .
doc#10 Найважливіше заперечення висунув А.Бескровний10 <g/> ) <g/> : він виявив дифтонги з висхідним наголосом у п'ятьох селах <g/> , що творять український острів серед південно-російських говірок у Землянському повіті Воронізької губернії і що свого часу були засновані <g/> , імовірно <g/> , вихідцями з Західнього Полісся <g/> ; пізніше на дифтонги з висхідним наголосом у крайніх північно-західніх українських говірках указав ( <g/> у згадуваній статті <g/> ) В.Курашкєвич <g/> .
doc#72 <p> Не оминули чистки теж періодичні видання ( <g/> так “ <g/> Літопис революції <g/> ” припинив виходити 1933 р. <g/> , “ <g/> Історик-більшовик <g/> ” закрито в першій половині тридцятих років <g/> , “ <g/> Нову [ <g/> пізніше “ <g/> СОЦІАЛІСТИЧНУ <g/> ] громаду <g/> ” — 1933 р. <g/> , “ <g/> Життя і революція <g/> ” — 1933 р. <g/> , “ <g/> Червоний шлях <g/> ” — 1936 р. і т.д. <g/> ) <g/> , театри ( <g/> в жовтні 1933 р. розгромлено “ <g/> Березіль <g/> ” <g/> ) <g/> , кіно ( <g/> 1933 р. Довженка переведено з України в Москву <g/> , що потягло за собою відповідні наслідки <g/> ) <g/> . </p>
doc#47 — від контактів із навколишніми селянами <g/> , хоч <g/> , мабуть <g/> , поверховими ( <g/> про них нема згадок у « <g/> Материнках <g/> » <g/> ) <g/> , далі з поезією Олеся ( <g/> « <g/> З журбою радість обнялась <g/> » — свідчення Г. Лащенко <g/> ) <g/> , а пізніше була піднесена на інший <g/> , уже не стихійний <g/> , а принципово-ідеологічний позем у празьких контактах <g/> .
doc#81 З низького вікна ми бачили обійстя <g/> , спершу вкрите снігом ( <g/> зима тримається пізно в Карпатах <g/> ) <g/> , а пізніше поросле травою серед калюж <g/> , які <g/> , мабуть <g/> , ніколи не висихали в цій багатій на опади околиці <g/> .
doc#45 " </p><p> ( <g/> Потебня цитує цей рядок у " <g/> Мьісль к язьік <g/> " на сторінці 190 <g/> , а пізніше також в інших місцях <g/> ) <g/> . </p>