Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 По материалам Центральной коммиссии национальных меньшинств при ВУЦИК <g/> .
doc#40 Таке становище протиприродне <g/> , і багато з того <g/> , що тепер здається в світлі мовної практики преси <g/> , літератури і побуту УССР архаїзмом <g/> , можна думати <g/> , буде відроджене до життя при відбудові української держави <g/> , як це вже й робилося з успіхом в українській державі 1917-1920 рр <g/> . </p>
doc#40 Іменникові займенники не можуть у протилежність іменникам стояти в реченні в родовому відмінку у функції приналежности ( <g/> не можна сказати гаманець мене <g/> , а тільки мій гаманець <g/> , хоч цілком нормально <g/> : гаманець Івана <g/> ) <g/> , а також у функції об'єкта й суб'єкта при віддієслівних іменниках <g/> .
doc#40 <p> Родовий відмінок при віддієслівних іменниках окреслює також і суб'єкта ( <g/> виконавця дії <g/> ) <g/> , заступаючи тут називний відмінок <g/> , з яким узгоджувалося б відповідне дієслово <g/> , напр <g/> .
doc#40 Поскільки при відміні вони розпадаються на двоє слів <g/> , то й мають два наголоси <g/> .
doc#59 Навпаки <g/> , виразний світогляд <g/> , виразна ідея <g/> , багатство життьових спостережень знаходять ( <g/> при відповідному рівні вправности <g/> ) свій ритм <g/> , свій мовний стиль <g/> . </p>
doc#40 : прохолонув і прохолов <g/> , розвинув і рідше розвив <g/> , розтанув і рідше розтав <g/> , в'янув і ( <g/> зі <g/> ) в'яв <g/> ) <g/> ; нарешті <g/> , наросток цей легше відпадає при відприкметникових дієсловах <g/> , що показують стан <g/> , ніж тоді <g/> , коли він показує швидку дію ( <g/> сліпнув і сліп <g/> , киснув і кис <g/> .
doc#40 ) <g/> , рідше на закінченні ( <g/> держу́ — держи́ш —держи́ть <g/> , терплю́ — терпи́ш — терпи́ть <g/> , варю́ — вари́ш — вари́ть <g/> ) <g/> , в літературній мові <g/> , навпаки <g/> , виказує деякі тенденції поширюватися <g/> , зокрема на дієслова з приростком при відсутності голосного в корені <g/> , напр <g/> .
doc#40 Проте <g/> , є два випадки <g/> , коли орудний відмінок став нормою і при відсутності дієслівної зв'язки <g/> .
doc#40 Складеним підметом називаємо підмет <g/> , що виражається називним відмінком імени у зв'язку з залежною від нього іншою граматичною формою або <g/> , при відсутності першого <g/> , самою останньою <g/> .
doc#28 <p> Такі є ті риси <g/> , наявність яких дає змогу говорити про клясицизм чи неоклясицизм і <g/> , навпаки <g/> , при відсутності їх або більшости з них поета не можна назвати неоклясиком <g/> , хоч би в яких приятельських стосунках він був з Миколою Зеровим <g/> . </p>
doc#59 <p> Проте <g/> , коли взяти навіть саму тільки ідею активно- трагічного гуманізму <g/> , яка багато в чому спирається ніби на позиції екзистенціялізму <g/> , то при глибшому пригляданні не можна не помітити й великих відмінностей <g/> . </p>
doc#81 Один з них постав з образу матері при грубці в ті зимові дні <g/> : </p><p> Моя старенька <g/> !
doc#7 Коли дати переслизання з одних нормальних конструкцій на інші <g/> , теж нормальні <g/> , але не при даному гачку <g/> ?
doc#10 Курило використала також деякі чужі записи <g/> , але тільки при двох умовах <g/> : що їх робила філологічно освічена людина родом з даної місцевості і що Курило контролювала мову й вимову самої цієї людини <g/> . </p>
doc#40 З другого боку <g/> , при деяких дієсловах іменники існують тільки з нульовим наростком <g/> , напр <g/> .
doc#15 Варт відзначити <g/> , що при деяких із цих слів іменникового походження <g/> , а саме <g/> , очевидно <g/> , при тих <g/> , які частіше фігурують у мові як іменники <g/> , можливі не всі дієслівні зв'язки в безособовій формі <g/> , тоді як при прислівниках усі <g/> .
doc#40 <p> Через те <g/> , що при дифтонгізації початкове у- <g/> , і- ніби втрачаються словом <g/> , творячи звукову єдність з попереднім словом <g/> , постала звичка взагалі додавати або відкидати на початку деяких слів і- і у- ( <g/> о- <g/> ) <g/> , потворилися варіянти слів з початковими і- <g/> , у- ( <g/> о- <g/> ) і без них <g/> .
doc#40 слати <g/> ) — вистилати ( <g/> але вистеляти <g/> ) <g/> ; сюди ж належить поява -и <g/> , - в недоконаних дієсловах розтинати <g/> , починати <g/> , засинати <g/> , проклинати напинати <g/> , пожинати <g/> , відпихати <g/> , загинати <g/> , засихати ( <g/> при доконаних розтяти <g/> , почати <g/> , заснути <g/> , проклясти <g/> , нап'ясти і напнути <g/> , пожати <g/> , відіпхнути <g/> , загнути <g/> , зас ( <g/> о <g/> ) хнути <g/> .
doc#15 Так буває <g/> , приміром <g/> , при дуже невеликому розмірі речення <g/> , коли не може встигнути оформитися інтонаційне наростання-піднесення <g/> , що вимагає павзи <g/> ; так може бути і в довших реченнях <g/> , якщо слова з групи підмета і присудка " <g/> переплуталися <g/> " щодо порядку між собою і такі зсуви в порядку слів зробили інтонаційне розмежування цих двох груп неможливим <g/> . </p>