Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 лицарськости <g/> ; а культ активности розчинився в домінанті муштрованої волі й фанатичної сліпої віри <g/> , при повному приглушенні вміння думати і міркувати <g/> . Практично все це означало — знову ж таки
doc#81 Це я робив <g/> , щоб краще бачити кожного студента <g/> , але також тому <g/> , що стояти цілий день <g/> , при часом 12 годинах праці <g/> , було справді втомно <g/> .
doc#16 Але ми твердимо <g/> , що при найбільшій зараженості чужим духом <g/> , при найбільшому занепаді не може цілковито зникнути своє <g/> , відбувається певне схрещення <g/> , певне взаємонакладання елементів <g/> , і <g/> , отже <g/> , уважний дослідник завжди відкриє щось своє навіть у найбільше <g/> , здавалося б <g/> , відчужених від традиції діячів своєї культури ( <g/> як це ми робимо з самим Донцовим <g/> ) <g/> .
doc#40 Є одначе дієслова <g/> , при яких керований іменник практично не вживається <g/> , а постійно буває інфінітив <g/> .
doc#40 , до з родовим <g/> , крізь з знахідним <g/> , при <g/> , з місцевим <g/> ) <g/> , а іноді — з кількома ( <g/> тоді <g/> , звичайно <g/> , з різним значенням <g/> , напр <g/> .
doc#72 <p> 52 “ <g/> Теорію <g/> ” <g/> , в якій його обвинувачують <g/> , Лебедь виклав у статті “ <g/> Некоторые вопросы партийного съезда <g/> ” <g/> , “ <g/> Коммунист <g/> ” ч. 59 за 17 березня 1923 р. Головна теза така <g/> : “ <g/> Поставити собі завдання активно українізувати партію <g/> , а <g/> , значить <g/> , і робітничу клясу ( <g/> а за цю справу партія не може взятися <g/> , не поширивши своєї праці і на робітничу клясу <g/> ) тепер буде для інтересів культурного руху заходом реакційним <g/> , бо націоналізація <g/> , тобто штучне насадження української мови в партії і робітничій клясі <g/> , при теперішньому політичному <g/> , економічному та культурному пропорційному розподілі між містом і селом — це значить прийняти погляд нижчої культури села супроти вищої культури міста <g/> ” <g/> . </p>
doc#40 При описовому підході дослідник тільки окреслює факти даної мови <g/> , при порівняльному підході він порівнює їх з фактами інших мов <g/> .
doc#40 : « <g/> Серед ночі <g/> , при місяці <g/> , при тяжкім болі тіла всі денні пригоди вставали перед ним <g/> » ( <g/> Мири <g/> .
doc#28 <p> Такі є ті риси <g/> , наявність яких дає змогу говорити про клясицизм чи неоклясицизм і <g/> , навпаки <g/> , при відсутності їх або більшости з них поета не можна назвати неоклясиком <g/> , хоч би в яких приятельських стосунках він був з Миколою Зеровим <g/> . </p>
doc#40 Навпаки <g/> , при великому використанні кальок мова поступово скоряється чужим для неї законам словотворення <g/> , пов'язання слів у реченні і може з часом зовсім утратити свою внутрішню своєрідність <g/> .
doc#40 <p> Другий спосіб творити відприкметникові прислівники полягає в одночасному додаванні до прикметникової основи приростка і наростка <g/> , при чому певні приростки тут зв'язані з певними наростками <g/> .
doc#8 <p> Зосередження на проблемах <g/> , а не на окремих науках <g/> , при прагненні синтези робило висновки Петрова часто неймовірними і неприйнятними <g/> .
doc#72 <p> За таких обставин <g/> , при невеликій підтримці місцевої людности довелося галичанам починати просувати на Закарпатті справу української літературної мови галицького зразка <g/> .
doc#8 Ці знайомі знали <g/> : з Петровим не завжди можна погодитися <g/> , але він завжди вагітний думками <g/> , хоч ті думки виловити з нього було нелегко при його огиді до всяких пояснень <g/> , до всякої педагогії <g/> , при його відвертанні від тих <g/> , хто не розумів його з півслова або думав інакше <g/> , при його нехоті до сперечань і аргументування <g/> .
doc#16 <p> Правда <g/> , при цьому вісниківство розпалювало часом надмірний шовінізм і доводило ненависть до такого градусу <g/> , при якому стають неможливими навіть ті компроміси з окремими групами росіян ( <g/> не кажучи вже про руськомовних українців <g/> ) <g/> , які могли б відколоти ці групи від загального протиукраїнського фронту росіян і <g/> , отже <g/> , були б корисні ( <g/> а в певних умовах доконечні <g/> ) для успіху української справи <g/> .
doc#16 <p> Правда <g/> , при цьому воно вдалося <g/> , як ми вже бачили <g/> , до протилежної крайности <g/> , перетворюючи народ на отару <g/> , стрижену або батожену <g/> , на сліпе знаряддя в руках купки несамовитих фанатиків з ордену одержимих волею до державности <g/> .
doc#15 Так буває <g/> , приміром <g/> , при дуже невеликому розмірі речення <g/> , коли не може встигнути оформитися інтонаційне наростання-піднесення <g/> , що вимагає павзи <g/> ; так може бути і в довших реченнях <g/> , якщо слова з групи підмета і присудка " <g/> переплуталися <g/> " щодо порядку між собою і такі зсуви в порядку слів зробили інтонаційне розмежування цих двох груп неможливим <g/> . </p>
doc#81 Що історія людства й поодиноких націй у своїй глибшій сутності рухається за законами логіки й підягає законам проµресу <g/> , при чому цей безнастанний рух угору й вперед відбувається — тут данина моєму радянському вихованню — за законами діялектики <g/> , через подолання суперечностей у синтезі <g/> .
doc#72 Зовсім інакше у випадку української мови в колишній Російській імперії <g/> , де всі державні установи були російські <g/> , а інтеліґенція або зовсім не говорила по-українському <g/> , або <g/> , в кращому разі <g/> , при потребі могла відразу перейти на мову російську <g/> .
doc#40 <p> За еквіваленти речень можна вважати також вигуки <g/> , якщо їх ужито самостійно перед реченням або після речення <g/> , при чому вони почуттєво висловлюють зміст думки <g/> , що оформилась у речення або могла б у нього оформитися <g/> , напр <g/> .