Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Що було причиною цього — переобтяження працею над словником <g/> , чи обставини особистого життя <g/> , чи може усвідомлення безперспективності культурної праці в совєтських умовах <g/> , що проявилося в його участі в СВУ — якраз від жовтня 1926 р. ( <g/> Звіт СВУ <g/> , 95 <g/> ) <g/> , — дати відповідь на ці питання нема поки що фактичних даних <g/> .
doc#10 Справді <g/> , і темою <g/> , і методою ( <g/> 15 <g/> ) ґрунтовно різниться від пізніших праць Ганцова і має характер праці сумлінної <g/> , але мало самостійної <g/> .
doc#10 Майбутнього Ганцова в праці нагадує тільки апеляція до даних діалектології як найвищого мірила в спірних і неясних питаннях <g/> .
doc#10 Тим то цілком слушне твердження польського лінгвіста В. Курашкєвича <g/> , що “ <g/> до того часу <g/> , коли з'явилися праці Ганцова <g/> , наукові відомості про північно-малоруські говірки були загальникові і неточні <g/> ” <g/> , що змінилося рішуче після появи його праць9 <g/> ) <g/> .
doc#10 Цієї праці Ганцов не встиг і розпочати <g/> .
doc#10 праця <g/> , 152 <g/> ) ця “ <g/> схема Ганцова чисто проблематична <g/> ” <g/> , але він же спостеріг і те <g/> , що ця штучна схема “ <g/> на решті висновків не позначається <g/> ” <g/> , і це дало йому змогу схарактеризувати праці Ганцова з історичної діалектології як “ <g/> блестящее применение исторических принципов <g/> ” ( <g/> 155 <g/> ) <g/> .
doc#10 Євген Тимченко <g/> , характеризуючи Ганцова як діалектолога в рецензії на ( <g/> 4 <g/> ) <g/> , писав <g/> , що “ <g/> докладна критика давніших поглядів <g/> , тонкий аналіз розгляданих явищ і дотепні міркування становлять видатні прикмети його праці <g/> ”28 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Рецензія на праці Ганцова ( <g/> 4 <g/> ; 5 <g/> ) — Slavia <g/> , III <g/> , 1924-25 <g/> , ст <g/> .
doc#10 Можна думати <g/> , що тут охоплені всі її головні праці <g/> , але не можна цього сказати про дрібніші виступи й рецензії <g/> .
doc#10 Нічого не відомо також про її праці <g/> , що лишилися недрукованими <g/> , за винятком згадки про підготований нею перший випуск ілюстрованого подільського діалектологічного словника13 <g/> ) <g/> .
doc#10 Сюди належать її праці 7 <g/> , 12 <g/> , 16—18 <g/> , 20 <g/> , 21 <g/> , 25 <g/> , 26. Якщо діялектологія давала головний фактичний матеріал для цих праць <g/> , то <g/> , з другого боку <g/> , відчувалася потреба теоретично-методологічного обґрунтовання <g/> .
doc#10 <p> Праці над нормалізацією української літературної мови Курило присвятила багато часу і уваги <g/> , особливо в першій половині своєї недовгої — 14-річної — наукової діяльносте У широкій <g/> , колективній нормалізаційній праці тих років чи не на перше місце треба поставити поруч О. Синявського — в царині правопису <g/> , ортоепії й морфології — і Ганцова — в царині загального словництва <g/> , — Курило в царинах фахового словництва <g/> , словотвору <g/> , синтакси й фразеїології <g/> .
doc#10 Тому ці праці можна з однаковим правом розглядати і в цьому розділі і в розділі про досліди Курило з історії української мови <g/> .
doc#10 Але й продовжувачів у неї майже не було — тільки й можна згадати праці Романа Смаль-Стоцького в царині вигуків і Ол <g/> .
doc#10 Чи ж дивно <g/> , що ім'я й праці Курило ніби не існують в СССР <g/> ? </p>
doc#15 <p> Таке становище здається нам <g/> , звиклим до цього поняття <g/> , дивним <g/> , але <g/> , наскільки можу про це судити <g/> , граматика таких мов <g/> , як польська <g/> , чеська <g/> , сербська <g/> , німецька і <g/> , очевидно <g/> , інших західньоевропейських мов і тепер <g/> , як правило <g/> , не оперує цим поняттям <g/> , не кажучи вже про старі праці <g/> , як <g/> , приміром <g/> , польська синтакса Малецького або сербська Маретіча и <g/> , які чи то зовсім не подають навіть прикладів називних речень <g/> , чи то розглядають їх як звичайні неповні <g/> , не кажучи про порівняльно-синтакичну роботу В. Яґіча « <g/> Beiträge zur slavischen Syntax <g/> » <g/> , який посідає щодо бездієслівних речень ( <g/> називних як окремого типу і він не знає <g/> ) приблизно ту ж позицію <g/> , що і ( <g/> пізніше <g/> ) Томсон <g/> , тобто розглядає їх як афективно-забарвлені еквіваленти речень <g/> , і в пізнішій шкільній і науковій літературі називне речення як окремий тип не фігурує <g/> .
doc#15 У своїй двотомовій праці він узявся реалізувати заповіти свого вчителя <g/> .
doc#15 З цим зв'язані і не такі вже рідкі в праці Травнічка непослідовності й суперечності <g/> .
doc#15 ще <g/> : </p><p> По степах він на волі гуляв </p><p> І гордої шиї в ярмо не хилив <g/> , </p><p> І в праці нагальній себе не морив <g/> , </p><p> І доля козача була золота <g/> , </p><p> І здобич <g/> , ісила <g/> , і воля свята <g/> ! </p>
doc#15 Багато прикладів у цитованій уже праці Є. Тимченка про номінатив <g/> . </p>