Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Уже з самого початку зв'язків з Галичиною лунають голоси на цю тему <g/> , а на початку дев'ятдесятих років вибухає ціла дискусія <g/> , що провадиться з великим запалом і внутрішнім переконанням <g/> . </p>
doc#9 Ще давніше <g/> , на початку шістдесятих років <g/> , але вже після занепаду « <g/> Основи <g/> » <g/> , в Цій справі висловлювався М. Костомаров <g/> , правда <g/> , в приватному листі <g/> .
doc#9 Уже « <g/> в початку вісімдесятих років київська українська громада ( <g/> так звана " <g/> Стара Громада <g/> " <g/> ) щорічно відпускає певні кошти на поїздку до Галичини кількох молодих членів <g/> »6 <g/> , надаючи <g/> , певна річ <g/> , цим подорожам чималого виховного значення <g/> .
doc#9 <p> Коли <g/> , приблизно з початку тридцятих років <g/> , відмовилися від « <g/> українізації <g/> » й перейшли до політики русифікації <g/> , перший удар упав не тільки на галичан як фізичних осіб <g/> , а й на галицькі елементи в літературній мові <g/> .
doc#9 А для того <g/> , щоб установити точно словник <g/> , засвоєний українською літературною мовою з Галичини <g/> , треба було б перейти який-небудь добрий загальний словник української літературної мови послідовно з початку до кінця <g/> , встановлюючи територію первісного вживання кожного слова <g/> .
doc#9 <p> З доповіді наукового працівника І. Р. ( <g/> з Роменщини <g/> ) <g/> , виголошеної 15 жовтня 1943 р. в Літературно-мистецькому клюбі у Львові <g/> : парадоксального <g/> , етнаграфичних <g/> , професор <g/> , в Адесі <g/> , біаграфичних <g/> , автара ( <g/> тричі <g/> ) <g/> , храналагичний <g/> , історичний <g/> ; на початку своїх слів <g/> : Аснав'яненко <g/> , абарона <g/> , особливо <g/> , оця маларасійщина <g/> .
doc#9 Коли виділимо окремо чужі слова ( <g/> Гумбольдт <g/> , де Сассюра <g/> , поета <g/> , патас <g/> , модерністи <g/> , позитивні <g/> ) <g/> , то матимемо акання в таких позиціях <g/> : на початку слів <g/> : означає <g/> ; безпосередньо перед наголосом <g/> : наостанку <g/> , тварити <g/> , сопілки <g/> , не пра це <g/> , громадськості <g/> , перед наголосом <g/> , але не безпосередньо <g/> : розглядати <g/> , не дозволяє <g/> , разпрозорились <g/> ; після наголосу <g/> : засоби <g/> , повна <g/> , в залежності <g/> , приростка <g/> , можливості <g/> . </p>
doc#9 Тут навіяні галицьким впливом такі явища <g/> , як вимова и <g/> , а не і після приголосних д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , р перед приголосним ( <g/> так зване « <g/> правило дев'ятки <g/> » <g/> , але вимова и після ж <g/> , ч <g/> , щ випливає із фонетичної системи східноукраїнських говірок <g/> , бо там ці приголосні теж стверділі <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не і' в словах грецького походження на місці ети ( <g/> амнестія <g/> , етер <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не є на початку таких слів <g/> , як Европа <g/> , Ефрат <g/> ; вимова ай замість ей у словах німецького походження ( <g/> Швайцарія <g/> , портвайн <g/> ) <g/> ; вимова ев замість ей у словах типу невтральний <g/> ; вимова -ер замість -ор відповідно до французького наростка -еиг ( <g/> гувернер <g/> , монтер <g/> ) <g/> ; пом'якшена вимова л у багатьох чужих словах ( <g/> бльокада <g/> , кляса <g/> ) <g/> ; збереження ґ відповідно до чужого g в багатьох чужих словах ( <g/> гума <g/> , Грація <g/> ) <g/> ; відмінювання чужих іменників на -о ( <g/> авто <g/> , пальто <g/> , бюро <g/> ) li тощо <g/> .
doc#9 <p> Ця чернігівська традиція української літературної мови не згасла одночасно з ліквідацією Гетьманщини <g/> , а плекалася або давалася взнаки протягом усього XVIII <g/> , а почасти й на початку XIX ст <g/> .
doc#9 Характеристична деталь <g/> , що свідчить про збереження цієї традиції <g/> , є та <g/> , що в історичних творах кінця XVIII — початку XIX ст <g/> .
doc#9 північні говірки поволі відступали й відступають перед південно-східними <g/> , але вплив північних говірок у їх чернігівському варіянті на літературну мову <g/> , хоч і не такий великий <g/> , як на початку XIX ст <g/> .
doc#10 Четвертий том <g/> , готовий до друку <g/> , не побачив світу в зв'язку з розгромом Академії Наук на початку 30-х років <g/> . </p>
doc#10 Розгром Академії Наук на початку 30-их років змушує Курило тікати з Києва <g/> .
doc#11 Не випадковість <g/> , що на початку твору знаходимо перелік станцій вапо - ретто <g/> , венеціянського водяного трамваю <g/> .
doc#11 <p> Бу-ба-бу сьогодні вже не тільки дитяча гра <g/> , а <g/> , певно <g/> , і від початку не зовсім було <g/> .
doc#12 Літери е <g/> , ю <g/> , я на початку слова <g/> , а також у середині слова після голосної і після апострофа означають два звуки <g/> : йе <g/> , йу <g/> , йа <g/> , напр <g/> .
doc#12 В цих словах і пишеться а. </p><p> 2. Правопис и — і. </p><p> 1. На початку слів ніколи не пишеться и <g/> , навіть коли вимовляється <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 4 <g/> , Чергування у — в <g/> , і — й. </p><p> 1. На початку слів у може чергуватися з в <g/> , а і з й. Звичайно у і і ставлять після слова <g/> , що кінчається на приголосний <g/> , а в і й після слова <g/> , що кінчається на голосний <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 3. В деяких словах на початку слова можуть з'являтися або зникати наставні в ( <g/> перед у <g/> , о <g/> ) <g/> , у ( <g/> серед в <g/> ) <g/> , і ( <g/> перед групами приголосних <g/> ) залежно від закінчення попереднього слова <g/> : над ухом— на вусі <g/> , улиця—вулиця <g/> , уста—вуста <g/> , узький—вузький <g/> , огонь— вогонь <g/> , увесь—весь <g/> , мла—імла <g/> , гра—ігра <g/> , ржа—іржа <g/> , ллє — іллє <g/> , рве — ірве <g/> , ще — іще <g/> , а також з — із <g/> . </p>
doc#12 <p> 6. У всіх інших випадках чуже і відтворюємо українським і <g/> , а саме <g/> : </p><p> а <g/> ) на початку слів <g/> , напр <g/> .