This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#8 | Студії почалися вивченням Томи Кемпійського <g/> , | потім | перенеслися на Сковороду <g/> , аж поки почалося |
doc#8 | Виховані на традиціях українського села <g/> , вони | потім | ці традиції намагалися науково висвітлити <g/> . |
doc#8 | і манера в усіх чужих статтях ловити свої думки і | потім | вигукувати <g/> : " <g/> Ага <g/> , " <g/> Die Neue Zeitung <g/> " пише <g/> … А я |
doc#9 | мою « <g/> Галичину <g/> » в німецькому перекладі ( <g/> що | потім | вийшов в світ під назвою « <g/> Die ukrainische |
doc#9 | ж тепер кожен з цих періодів зокрема <g/> , з тим щоб | потім | <g/> , підбивши підсумки <g/> , окреслити синхронно <g/> , які |
doc#9 | Галицький <g/> »2 <g/> , — згадував він про ці часи <g/> ) <g/> , він | потім | <g/> , побувавши в Галичині <g/> , різко змінює своє |
doc#9 | зваду <g/> » — « <g/> Вав <g/> . полон <g/> » <g/> , V <g/> , 153 <g/> ; пор <g/> . « <g/> Поп'ються <g/> , | потім | звада <g/> » — « <g/> Бояриня <g/> » <g/> , VIII <g/> , 141 <g/> ; Грін <g/> . <g/> : Ном <g/> . <g/> , Чуб |
doc#9 | України <g/> , що спочатку осідає в Галичині <g/> , а | потім | разом з багатьма галичанами покидає рідну |
doc#9 | пропагували й уживали І. Нечуй-Левицький <g/> , а | потім | і сам А. Кримський <g/> , — але вони не прищепилися <g/> . |
doc#10 | мову й літературу вчителям спершу в Козельці <g/> , а | потім | — після короткого перебування з такими ж |
doc#10 | спершу як діяча українізації й викладовця <g/> , а | потім | — керівника словникової комісії <g/> . </p><p> Впадає в очі |
doc#10 | були учнівські праці <g/> , після того — мовчання <g/> , а | потім | загибель <g/> . </p><p> На 1927—1928 рр <g/> . припадають наукові |
doc#10 | виявляє південно-слов'янські особливості <g/> , | потім | так звані “ <g/> явища спільно-руські <g/> ” <g/> , щоб таким |
doc#10 | має спадний характер <g/> , — спостереження <g/> , що його | потім | широко використала О. Курило <g/> ) <g/> . У дусі типової |
doc#10 | говірок приймає за вихідну стадію о >уо <g/> , звідки | потім | в одних говірках у <g/> , а в інших у наслідок |
doc#10 | . У південних говірках о переходило в у <g/> , що | потім | нефонетично <g/> , під впливом і в наголошених |
doc#10 | й собі на і ( <g/> отже <g/> , спершу жінка — жунки <g/> , | потім | жінка — жінки14 <g/> ) — до речі данина відкиненим |
doc#10 | граматики для дітей <g/> , виданий у ті роки і | потім | перевидаваний багато разів до 1926 р. <g/> , вона |
doc#10 | , в серпні — на Пирятинщину й Прилуччину <g/> , | потім | <g/> , з 26 вересня до 2 листопада — в Остерський <g/> , |
doc#10 | наступний склад ( <g/> дворъ >двор <g/> , печь > печ <g/> ) <g/> , а | потім | перетворилися на дифтонги <g/> , що й собі далі |