Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#42 Я назвав би цей мотив радше Барчиним <g/> , ніж Осьмаччиним <g/> , якби не боявся <g/> , що Осьмачка негайно напише статтю <g/> , де доводитиме <g/> , що <g/> , по-перше <g/> , цей мотив існував до Барки <g/> , а по-друге <g/> , він <g/> , Осьмачка <g/> , використав його давніше <g/> , ніж Барка <g/> .
doc#62 В іншому листі того ж часу вона визнає <g/> : " <g/> Я ще більше бездомна <g/> , ніж ти <g/> , бо ніколи цього дому і не мала <g/> " ( <g/> с. 671 <g/> ) <g/> .
doc#31 Здавалося б <g/> , що в памфлетах письменник міг говорити пряміше й безпосередніше <g/> , ніж в оповіданнях <g/> , де він був скутий вимогами фабули й стилю <g/> .
doc#73 <p> У краях нового поселення перспективи письменників безрадніші <g/> , ніж навіть інтеліґентів іншого фаху <g/> .
doc#84 не втекли <g/> . </p><p> Людина вставлена в рамки часу з не меншою категоричністю й безумовністю <g/> , ніж береза в рамки часу і простору <g/> . Пересування в просторі може створити ілюзію рятування від
doc#57 <p> Судячи з опису <g/> , вона була ближча <g/> , ніж будь-яка інша до <g/> , власне <g/> , фолкльору <g/> , з ідеєю простокутньої центральної споруди <g/> , залитої світлом <g/> , багатої на мозаїки й фолкльорний орнамент <g/> .
doc#81 Два роки пізніше <g/> , в червні 1935 року <g/> , Меєрхольд привіз за подібними принципами розчленовану « <g/> Даму з камеліями <g/> » Дюма <g/> , але повторений експеримент — уже не експеримент <g/> , а краяння « <g/> Дами <g/> » було куди меншим блюзнірством <g/> , ніж хірургія на тілі абсолютно канонізованого « <g/> Ревізора <g/> » <g/> . </p>
doc#19 <p> Але в усіх цих творах проблема повернена іншим боком <g/> , ніж у Мови <g/> .
doc#16 Він прекрасно знає <g/> , що Косач не менший ворог большевизму <g/> , ніж він сам <g/> .
doc#50 Що похмурий титанізм і жахний сатанізм Осьмаччиної поеми живої <g/> , здорової дюдини викличуть більше волі до боротьби <g/> , ніж казенні слова офіційного оптимізму <g/> ?
doc#26 ) <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , не всі три були « <g/> революційно-демократичні <g/> » <g/> , проте демократичні — чи то пак « <g/> народні <g/> » — вони були всі три <g/> , а окремі « <g/> революційні <g/> » строфи можна вишукати навіть в « <g/> Енеїді <g/> » <g/> , як це cum grano salis робить Євген Сверстюк <g/> , і навіть у консервативно-боязкого Квітки є такий — на далеку мету — бунтівничий твір <g/> , як « <g/> Панна Сотниковна <g/> » ( <g/> написаний <g/> , до речі <g/> , не без суржиковости <g/> , хоч і з російською основою <g/> ) <g/> , не менше бунтівничий <g/> , ніж Шевченкова « <g/> Катерина <g/> » <g/> . </p>
doc#73 Треба <g/> , одначе <g/> , сказати <g/> , що герої Багряного більше сконструйовані відповідно до того <g/> , як <g/> , на думку письменника <g/> , має бути <g/> , ніж узяті з дійсности в повноті життьових проявів <g/> .
doc#81 До того <g/> , її причетність до культурного руху двадцятих років у Харкові була більша <g/> , ніж моя <g/> .
doc#9 далеко більша <g/> , ніж це припускається <g/> . </p>
doc#40 Одначе відмінність між о і у далеко більша <g/> , ніж між е і и <g/> , і змішування о і у не таке поширене <g/> , зокрема майже не знає його сучасна літературна мова <g/> , що припускає його тільки в становищі перед наступним наголошеним у <g/> , рідше — перед і <g/> , напр <g/> .
doc#78 далеко більша <g/> , ніж це припускається <g/> . </p>
doc#9 Та й поза тим питома вага чернігівських елементів у словнику Грінченка <g/> , узятих чи то з фолкльору <g/> , чи то з письменників-чернігівців <g/> , незмірно більша <g/> , ніж місце Чернігівщини в загальній території Україниciii <g/> .
doc#78 Та й поза тим питома вага чернігівських елементів у словнику Грінченка <g/> , узятих чи то з фолкльору <g/> , чи то з письменників-чернігівців <g/> , незмірно більша <g/> , ніж місце Чернігівщини в загальній території України 36 <g/> ) <g/> .
doc#37 Цинічна й вульгарна <g/> , вона своєю медичною практикою заробляла <g/> , мабуть <g/> , більше <g/> , ніж увесь провід МУРу <g/> , взятий разом <g/> .
doc#52 Як перші християни <g/> , адепти ще не знаної світові віри <g/> , свідомі своєї приречености <g/> , свідомі того <g/> , що перші хоробрі в кожному русі мусять пасти жертвою <g/> , як перші сніжинки близької сніговії <g/> , що мусять розтанути безслідно перед тим <g/> , як землю вкриє сліпучобілий покрив <g/> , намітка нового шлюбу <g/> , знечещувані наклепами <g/> , оточені муром зорганізованого мовчання <g/> , вони йдуть до в язниць <g/> , психушок <g/> , таборів <g/> , катівень <g/> , ранніх могил <g/> , уже не одиниці й не десятки <g/> , більше <g/> , ніж сотні <g/> .