Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 <p> Буде в нас постіль м'якая <g/> , скрізь одежа на кілках <g/> , </p><p> Серед столу — хліб як сонце <g/> , в хаті — страв гарячих пах <g/> . </p>
doc#20 Були в нас тільки наші радянські пашпорти та посвідки з Харкова чи Нальчика про евакуацію <g/> .
doc#69 Мовляв <g/> , Павло Тичина — \" <g/> Нема бунтарства в нас — людина з глини\" <g/> .
doc#72 Вона в нас бідна <g/> , пісна <g/> , безбарвна <g/> , неоковирна <g/> , глевка <g/> …
doc#94 на спомин <g/> » <g/> ) <g/> : </p><p> Ми навіть власної не маєм хати <g/> , </p><p> Усе відкрите в нас тюремним ключарям <g/> : </p><p> Не нам <g/> , обідраним невільникам <g/> , казати Речення гордеє <g/> : « <g/> Мій
doc#40 Тільки дієслівні займенники в нас не розвинулися і існують лише в зародках <g/> .
doc#30 А поза тим казали в нас <g/> , коли я ще був радянщиком <g/> , — « <g/> Нічого <g/> .
doc#86 <p> Ми любимо леґенди і плачемо <g/> , як дитина <g/> , що втратила ляльку <g/> , коли в нас забирають ці леґенди <g/> , коли за позірністю наших бажань нам розкривають те <g/> , що справді
doc#50 Ідеалізація « <g/> тихих хуторів <g/> , великих у малому <g/> , великих тим <g/> , що є найлучче <g/> , краще в нас <g/> » <g/> , в їх протиставленні технічному місту — царству сатани ( <g/> Уляна ключниця <g/> ) оспівування чистої жіночої любови як провідної зорі <g/> , надземної в земних ділах ( <g/> Мохаммед і Хадиза <g/> ) піднесення поета як носія небесної істини над юрбою малих людей — один з провідних мотивів « <g/> Дзвона <g/> » <g/> .
doc#31 <p> Постскриптум 1990. Нещодавно знайдено і опубліковано <g/> , правда <g/> , з недосконалого рукопису <g/> , – але кращого в нас нема і ледве чи буде – памфлет Хвильового « <g/> Україна чи Малоросія <g/> » <g/> , що вважався втраченим і був відомий лише з коротких цитат у писаннях супротивників Хвильового <g/> .
doc#84 мистцем для самого себе <g/> . </p><p> І тоді з'являється інша концепція <g/> , яку репрезентує найпослідовніше в нас <g/> , мабуть <g/> , Багряний <g/> , але своє найдовершеніше стисле формулювання вона знайшла в Орестовому ж
doc#51 Від них Куліш сподівається майбутнього України — </p><p> Слово нам верне і силу давнезну і волю <g/> , </p><p> І не один в нас лавровий вінок обів'є круг чола <g/> . </p>
doc#65 <p> Усе одкрите в нас тюремним ключарям — </p><p> може бути застосоване до становища української мови сьогодні в умовах цілковитого виключення пуристичних перепон <g/> .
doc#54 <p> Первомайський пише про глибоку вразу <g/> , невигойну довіку <g/> , що лишила війна в душі кожного <g/> , хто через неї пройшов <g/> : </p><p> Старі бійці <g/> , здолавши довгу путь <g/> , </p><p> У боротьбі здобувши перемогу <g/> , </p><p> Не можемо ми звук отой забуть <g/> , </p><p> Що сповіща повітряну тривогу <g/> ; </p><p> Ще постав перед очима в нас </p><p> Завод розбитий <g/> , спалена хатина <g/> , </p><p> Підбита в берег хвилею дитина <g/> , </p><p> Якій в очах веселий вогник згас <g/> … </p>
doc#89 Біда наша починається з того <g/> , що критика наглядового типу в нас надзвичайно поширена <g/> , що поліції в нас занадто багато не тільки в таборах <g/> , а й у літературі <g/> , а критики вглядового типу в нас майже зовсім нема <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Кожен труд пошани в нас достоїн <g/> » ( <g/> Риль <g/> .
doc#49 Таку єдність людини й природи в нас знало « <g/> Слово о полку Ігоревім <g/> » <g/> .
doc#15 ( <g/> П. Мирний <g/> ) </p><p> Єдина радість в нас <g/> .
doc#30 Ще спасибі долі <g/> , що запах цей досяг Вашого сприйняття під знаком зодіяка Шевченковим <g/> , а не Франковим13. Бо реакції в нас уповільнені <g/> , і це робить життя трохи легшим <g/> .
doc#40 ) і порівнюємо це речення з таким <g/> : « <g/> Мар'яна сказала <g/> , що сьогодні вона має привілей давати розпорядження« <g/> , — то справді в нас складається враження <g/> , що в першому випадку слова Мар'яни відтворені достоту <g/> , а в другому — тільки їхній зміст <g/> .