Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 : нести — несу <g/> , гребти — гребу <g/> , або основа теперішнього часу відрізняється тільки наявністю -й- <g/> , що вставляється між останнім голосним основи і голосним закінчення <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Бувають дієслова <g/> , які не можуть змінити виду <g/> , не набираючи нових внутрішньо-видових відтінків ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> Живим у сучасній мові є тільки один тип іменникових словозростів <g/> , — а саме той <g/> , де перша основа — наказовий спосіб дієслова <g/> , напр <g/> .
doc#40 Так само вставляється -е- і тоді <g/> , коли основа інфінітива кінчається на приголосний <g/> , напр <g/> .
doc#40 Натомість в іменниках чоловічого роду <g/> , що мають в останньому складі випадне о <g/> , е <g/> , здебільшого переходить в і звук о або е попереднього складу <g/> , напр <g/> .
doc#40 Паралельне вживання цих форм в багатьох випадках привело до диференціяції значення <g/> , напр <g/> .
doc#40 собі місця в ряді <g/> , бо однаково протистоїть звукам е і і <g/> , а з другого боку і в'яжеться певними властивостями з кожним з них <g/> : з е його в'яже однаковий спосіб вимови приголосних перед обома звуками — в українській мові приголосні загалом не м'якшаться ні перед е <g/> , ні перед и <g/> , за винятком прикметникових закінчень ( <g/> синє = синье <g/> , синій синьий <g/> ) і позиції після й ( <g/> їх = йих <g/> , єсть = иесть <g/> ) <g/> ; з і його в'яже те <g/> , що і перед і приголосні в певних випадках ( <g/> § 75 <g/> ) не м'якшаться ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Недотримання цього принципу обтяжує твір <g/> , як це сталося <g/> , напр <g/> .
doc#40 Значення пестливости має і наросток -есеньк ( <g/> ий <g/> ) з наголосом на першому складі наростка <g/> , напр <g/> .
doc#40 З другого боку <g/> , відприкметникові способи творити прислівники або переносяться на неприкметникові основи ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Слова <g/> , що відрізняються тільки одним звуком <g/> , звуться пароніми ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , від слова писати можна утворити приростками слова пописати ( <g/> =писати якийсь час <g/> ) <g/> , списати ( <g/> напр <g/> .
doc#40 , слово шлях спеціялізується на переносних значеннях ( <g/> шляхом переговорів <g/> , не дорогою переговорів <g/> ) <g/> , дім набирає значення <g/> , близького до клюб або фірма ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> Дуже чітко зберігають дієприкметники на -ний і -тий ознаки виду <g/> ; кожному видові і кожному внутрішньо-видовому відтінкові може відповідати свій дієприкметник <g/> , напр <g/> .
doc#72 Письменників цього напряму можна поділити на дві групи <g/> : одні плекали вишукану “ <g/> європеїзовану <g/> ” мову ( <g/> напр <g/> .
doc#40 , ЦПУЕ ( <g/> Центральне представництво української еміграції <g/> ) <g/> , ЗУАДК ( <g/> Злучений українсько-американський допомоговий комітет <g/> ) або часткові <g/> , в яких скорочується тільки перше слово <g/> , напр <g/> .
doc#40 повноголосних групах -оро- <g/> , -оло- <g/> , -ере- <g/> , -еле- <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Від ступеньованих прикметників уживання порівняльної конструкції може переноситися і на інші слова <g/> , що їх значення має в собі елементи порівняння <g/> , напр <g/> .
doc#40 Окрему відміну сполучників у цьому типі речень становлять заперечні парні сполучники <g/> , напр <g/> .
doc#40 Конкретно <g/> , подовження приголосних в українській мові виступає в таких випадках <g/> : </p><p> а <g/> ) на межі приростка і кореня <g/> , або кореня ( <g/> чи основи <g/> ) і наростка чи закінчення <g/> , або слова і частки <g/> , а також на межах слів <g/> , напр <g/> .