Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Поза цим галицькі ( <g/> західноукраїнські <g/> ) впливи можна вбачати тільки в неусталеності наголосу в нечисленних дієсловах першої кляси типу нести <g/> , везти <g/> , а саме в формах інфінітива <g/> : нести <g/> , везти <g/> , вести і в формах множини і жіночого й середнього роду однини минулого часу ( <g/> дієприкметника на -л <g/> ) <g/> ; несли <g/> , везла ( <g/> кінцевий наголос — східноукраїнський <g/> , передкінце- вий — західноукраїнський <g/> ) <g/> , але вже тільки вела <g/> , як не поширюється це вагання й на більшість дієслів тієї ж кляси <g/> : можливий тільки кінцевий наголос у дієслів <g/> , наприклад <g/> , пекти — пекла <g/> , брести — брела <g/> , скубти — скубла тощо <g/> . </p>
doc#9 <p> 3. Конструкція на означення підстави з прийменником на зі знахідним відмінком іменника <g/> : « <g/> На його прохання й заарештовано цього робітника <g/> » ( <g/> Л. Смілянський <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 2. Конструкції з прийменником по з місцевим відмінком іменника на означення часу <g/> , що наступає тоді <g/> , коли закінчується час <g/> , позначений іменником <g/> , що стоїть у місцевому відмінку <g/> : « <g/> По днях тривог думок політ <g/> » ( <g/> М. Рильський <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> З другого боку <g/> , внаслідок большевицької мовної політики сама культура української мови на землях <g/> , включених до УССР і до РСФСР <g/> , сильно занепала <g/> , шириться суржикізація мови <g/> .
doc#9 Причини цього ясні з першого погляду <g/> : культурні центри Гетьманщини — Батурин <g/> , Глухів <g/> , Новгород-Сіверський <g/> , Стародуб <g/> , ба й Київ лежали на терені цих говірок <g/> .
doc#9 Оточення мочеморд мало за осередок маєток Віктора Закревського Березові Рудки на Пирятинщині <g/> , роман Шевченка з В. Рєпніною відбувався там-таки ( <g/> Яготин <g/> ) <g/> .
doc#10 Поскільки в рукописі переважають білоруські риси <g/> , але є і послідовно додержані деякі російські риси <g/> , Ганцов висуває думку <g/> , що рукопис був написаний або в Пскові або в Смоленську <g/> , себто на білорусько-російській межі <g/> .
doc#10 Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергієвича Грушевського з нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльности <g/> , </p><p> 11. Київ 1928 <g/> , ст <g/> .
doc#10 <p> Я назву тут тільки головні з тих питань <g/> , що в них ( <g/> 5 <g/> ) визначила шлях розвитку української літературної мови <g/> : заперечення вживання активних дієприкметників на -чий <g/> , -ший і пасивних на -мий і конкретні поради <g/> , коли їх заступати на прикметник <g/> , дієприслівник чи підрядне речення ( <g/> 5 <g/> , 13 і далі <g/> ) <g/> ; поради щодо вживання дієприслівників <g/> , зокрема дієприслівників на -вши в значенні одночасної дії ( <g/> 5 <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; поради про перевагу інфінітива над віддієслівними іменниками <g/> .
doc#10 Визнавши <g/> , що зазначені риси в реченнях на -но <g/> , -то ширяться не без російського впливу <g/> , Курило все таки показує <g/> , що для цього були підстави і в українській мові <g/> , насамперед через взаємодію цього типу речень з іншими типами прислівникових речень <g/> , і що власне це вможливило і російський вплив <g/> : “ <g/> В історії культурних стосунків схрещення різних національних елементів є факт неминучий <g/> ” <g/> , пише вона тепер ( <g/> 24 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , а своє трактування фактів у ( <g/> 5 <g/> ) називає “ <g/> вузьким <g/> ” ( <g/> 24 <g/> , 1 <g/> ) <g/> . </p>
doc#11 Ось голий перелік <g/> , і то без претензії на повність <g/> : заяви й інші виквіти канцелярського карбу <g/> , журнальний некролог <g/> , листи <g/> , запрошення <g/> , програми <g/> , таємні рапорти <g/> , виступи на симпозії <g/> , агентурні звіти <g/> , протоколи <g/> , виступи в дискусіях <g/> , пародія на Сковороду <g/> , сценарій і текст опери-буф <g/> , віршилища <g/> , початківські поезії <g/> , пародії <g/> , географія й історія дитячих казок <g/> , письмена невідомих ( <g/> неіснуючих <g/> ) мов <g/> , оголошення <g/> , заповіт <g/> …
doc#12 Решта іменників жіночого роду <g/> , що кінчаються на приголосний <g/> , має в родовому відмінку однини закінчення -і <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Перед ч переходять г <g/> , з на ж <g/> ; к <g/> , ц на ч <g/> ; с <g/> , х—на ш <g/> , що разом з ч дає щ <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 13. Перед і після тих вимовлених між павзами слів або зворотів на означення часу <g/> , місця або способу <g/> , що уточнюють попереднє слово або зворот такого ж самого значення <g/> , напр <g/> .
doc#15 Він розглядає як однотипні ( <g/> генетично <g/> , але в нього взагалі підхід генетичний <g/> ) такі речення <g/> , як <g/> : пожар <g/> , время <g/> , стыд <g/> , стыдно <g/> , хорошо <g/> , хожено <g/> , убито - на тій підставі <g/> , що всі ці слова - іменного походження <g/> ; сюди ж відносить він і переліки <g/> , заголовки і т. п. </p><p> Томсон знає тільки ті бездієслівні речення <g/> , в яких нема ні присудка <g/> , ні підмета <g/> , а для безпосереднього повідомлення всього складного </p><p> уявлення означається словом та частина його <g/> , яка випадково найбільше збуджена в душі мовця <g/> , бо звичайно нема таких слів <g/> , якими можна позначити все складне уявлення в сукупності <g/> .
doc#15 Тут нема потреби звертатися до далеких епох або будувати гіпотези загально-гльотогонічного порядку - факти перебувають на похваті <g/> , майже на поверхні <g/> , треба тільки їх побачити <g/> . </p>
doc#15 Або як про </p><p> чорнобриву сироту <g/> , так і женитися на їй <g/> ?
doc#15 Інакше кажучи вони вільно функціонують на правах справжнього речення <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> А. Малишко <g/> ) </p><p> А вона безмежно рада <g/> : і тому <g/> , що комбайн аж гримить і що люди вже не поглядають на машину скоса <g/> , і що буйні хліба так безтурботно злизує хедер <g/> , і що взагалі - сонце <g/> , жнива <g/> , увага <g/> , люди <g/> . </p>
doc#16 <p> От <g/> , скажімо <g/> , « <g/> Дух нашої давнини <g/> » — книжка на 271 сторінку <g/> , яка найменше на три чверті складається з цитат — переважно цитат з нашого старого письменства <g/> .