Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Це — одна з причин того <g/> , що дискусія не розв'язала остаточно питання про місце <g/> , ролю й питому вагу галицьких елементів в українській літературній мові <g/> , і глухі <g/> , переважно провінціяльного характеру відгомони сперечань на ці теми тривали і в наступні роки <g/> , а почасти пробиваються й тепер <g/> . </p>
doc#9 Але польські елементи не затемнили народної основи мови <g/> : вони посіли тільки місце тих великоруських елементів <g/> , які неминуче вдерлися б при широкому й вільному розвитку малоруської письменности на Україні <g/> »3. </p><p> Але незалежно від того усвідомлення чи неусвідомлення суті справи передові кола українського суспільства вже тоді розв'язали для себе недвозначно питання напряму розвитку української літературної мови <g/> .
doc#9 Отже <g/> , беремо під аналізу тільки твори зрілого М. Коцюбинського — крім « <g/> Тіней забутих предків <g/> »3. </p><p> Абстрактна лексика серед слів галицького ( <g/> західноукраїнського <g/> ) походження <g/> , використовуваних М. Коцюбинським <g/> , посідає мінімальне місце <g/> .
doc#9 Але тут не місце наводити ці спостереження <g/> .
doc#9 Спроби віддиференціювати наголосові варіянти значеньово мали місце і тут <g/> .
doc#9 Так <g/> , Г. Голоскевич подає переїзд як назву дії <g/> , а переїзд як місце <g/> , де переїздятьxl <g/> .
doc#9 На його думку <g/> , « <g/> діялектна батьківщина Шевченкова займала місце хоч і не на території північно-українського наріччя <g/> , але все ж доволі близьке до перехідних на північній основі говірок <g/> »xcvi <g/> .
doc#9 Та й поза тим питома вага чернігівських елементів у словнику Грінченка <g/> , узятих чи то з фолкльору <g/> , чи то з письменників-чернігівців <g/> , незмірно більша <g/> , ніж місце Чернігівщини в загальній території Україниciii <g/> .
doc#10 Тут не місце аналізувати цей словник докладно <g/> ; але досить прочитати кілька сторінок його <g/> , щоб побачити <g/> , що в ньому проявлялися <g/> , часом змагавшися <g/> , дві тенденції — одна народницька <g/> , наставлена на ідеалізацію всього етнографічно-селянського <g/> , друга — більш інтелігентська <g/> , почасти європеїзаторська <g/> .
doc#10 <p> 2. НАУКОВА ПРОДУКЦІЯ І ОБСТАВИНИ ЖИТТЯ </p><p> Визначне місце в списку діячів української культури було б забезпечене Ганцову <g/> , якби він тільки працював над Академічним словником <g/> .
doc#10 Передусім він виявляє південно-слов'янські особливості <g/> , потім так звані “ <g/> явища спільно-руські <g/> ” <g/> , щоб таким чином прийти до “ <g/> явищ діалектних <g/> ” і спромогтися висловити припущення про місце <g/> , де написано рукопис <g/> .
doc#10 <p> Вразливе місце в поглядах Ганцова на формування українських говірок становить його теорія постання південно-київських говірок <g/> , а особливо <g/> , як уже почасти згадувано <g/> , — взаємин з білоруською мовою <g/> .
doc#10 Вона знаходить безпечніше місце в Москві <g/> , де <g/> , здається <g/> , вона викладала в Московському педагогічному інституті <g/> .
doc#10 На чільне місце вибивається спершу збирання діалектологічних і почасти етнографічних матеріалів ( <g/> 8 <g/> , 11 <g/> , 13 <g/> , 19 <g/> , 22 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Праці над нормалізацією української літературної мови Курило присвятила багато часу і уваги <g/> , особливо в першій половині своєї недовгої — 14-річної — наукової діяльносте У широкій <g/> , колективній нормалізаційній праці тих років чи не на перше місце треба поставити поруч О. Синявського — в царині правопису <g/> , ортоепії й морфології — і Ганцова — в царині загального словництва <g/> , — Курило в царинах фахового словництва <g/> , словотвору <g/> , синтакси й фразеїології <g/> .
doc#10 Але її вразливе місце —- теза про ранній нахил до вокальної асиміляції в подільських і карпатських говірках <g/> .
doc#10 В усякому випадку нове й цінне в ( <g/> 23 <g/> ) було вже виразне намагання виплутатися з хащів психологічного розуміння фонеми й зрозуміти її місце в системі мови <g/> .
doc#11 Відповідно <g/> , місце цього апогею — Casa Farfarello <g/> , буквально Будинок Чортеняти <g/> ; що ніжно <g/> , то ніжно <g/> , а що чортяче кодло <g/> , то таки так <g/> .
doc#14 Не місце тут обговорювати й доводити це <g/> .
doc#14 Поет хоче <g/> , щоб читач перенісся в якийсь конкретний стиль <g/> , час і місце і уявив його собі гранично конкретно <g/> .