Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Висловивши цю вимогу <g/> , Б. Грінченко писав <g/> : « <g/> Галичани можуть сказати на се <g/> , що саме так і ми <g/> , українці з Росії <g/> , повинні дбати про єдність <g/> .
doc#9 <p> Міркування М. Жученка з першого погляду послідовні й можуть видатися слушними <g/> .
doc#9 У місцевому відмінку однини іменників чоловічого і середнього роду м'яких основ спорадично можуть бути в М. Коцюбинського закінчення -ю ( <g/> « <g/> У зідханню тому почувся ревний жаль <g/> » — « <g/> В путах шайт <g/> .
doc#9 І тільки уважна аналіза мовознавця або свідчення сучасників <g/> , коли дане мовне явище сприймалося ще гостро як новина <g/> , можуть стати нам у пригоді <g/> , щоб виявити походження того чи того мовного елементу <g/> . </p>
doc#9 Тільки слова <g/> , подані в прикладах зі « <g/> Старосвітських батюшок і матушок <g/> » і з « <g/> Над Чорним морем <g/> » І. Нечуя-Левицького <g/> , в якійсь частині можуть правити за приклад таких негативних впливів <g/> .
doc#9 Але ці явища можуть бути легко пояснені й інакше <g/> , з фактів самих східноукраїнських говірок <g/> . </p>
doc#9 , як відомо <g/> , скасовано вже 1932 р. <g/> ) <g/> , ні тим більше у вимові і лишаються там тільки ріа desiderata <g/> , які в теперішніх обставинах здійснитися не можуть <g/> . </p>
doc#10 Докопатися до живої мови переписувача <g/> , а тим більше оригіналу <g/> , в цих обставинах було нелегко <g/> , і всі висновки можуть мати тільки гіпотетичний і <g/> , що ще важливіше <g/> , дуже обмежений характер <g/> . </p>
doc#10 Наслідки праці цих мовознавців не викорчувані і не можуть бути викорчувані <g/> , за винятком окремих деталів <g/> , — а це з двох причин <g/> : бо їхня праця спиралася не на фантазії й суб'єктивні забаганки <g/> , а на факти й тенденції розвитку живої народної та інтелігентської мови <g/> ; і також — бо вони самі мали наукову лінгвістичну кваліфікацію <g/> , лінгвістичну обдарованість і почуття відповідальности за роблене <g/> . </p>
doc#11 Перипетії кохання втрьох можуть спокушати героїв або читачів Андруховича <g/> , але ідеальні коханці Кундери - Вінсент і Юлія - навіть не приділять їм хвилини свого розважання <g/> . </p>
doc#11 Усе він переплутає <g/> , перекрутить <g/> , зовсім як у листі Городничого до жінки своєї ( <g/> охочі можуть розглядати як чергову інтермедію <g/> ) <g/> : </p><p> « <g/> Спешу тебя уведомить <g/> , душенька <g/> , что состояние мое было печальное <g/> , но <g/> , уповая на милосердие Божие <g/> , за соленые огурцы особенно и полпорции икры рубль двадцать пять копеек <g/> .
doc#12 <p> 4. В давальному й місцевому відмінку однини іменники ніколи не можуть мати в закінченнях -и <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 3. В деяких словах на початку слова можуть з'являтися або зникати наставні в ( <g/> перед у <g/> , о <g/> ) <g/> , у ( <g/> серед в <g/> ) <g/> , і ( <g/> перед групами приголосних <g/> ) залежно від закінчення попереднього слова <g/> : над ухом— на вусі <g/> , улиця—вулиця <g/> , уста—вуста <g/> , узький—вузький <g/> , огонь— вогонь <g/> , увесь—весь <g/> , мла—імла <g/> , гра—ігра <g/> , ржа—іржа <g/> , ллє — іллє <g/> , рве — ірве <g/> , ще — іще <g/> , а також з — із <g/> . </p>
doc#12 <p> 6. Складні слова можуть не мати сполучного звука <g/> , напр <g/> .
doc#12 серед ставу мовчки опинилась“ ( <g/> Шевченко <g/> ) <g/> , </p><p> Крапки можуть стояти також в середині речення перед якимнебудь словом <g/> , щоб показати несподіваність <g/> , незвичайність цього слова <g/> , контрастовість його з очікуваним <g/> , напр <g/> .
doc#14 З цього погляду є в еміграційній поезії поети <g/> , що хочуть будувати гармонійний вірш і можуть — Веретенченко <g/> ; що хочуть <g/> , але не можуть <g/> , — Орест <g/> ; що не хочуть <g/> , бо не можуть <g/> , — більшість комсомольського </p><p> покоління <g/> .
doc#14 З цього погляду є в еміграційній поезії поети <g/> , що хочуть будувати гармонійний вірш і можуть — Веретенченко <g/> ; що хочуть <g/> , але не можуть <g/> , — Орест <g/> ; що не хочуть <g/> , бо не можуть <g/> , — більшість комсомольського </p><p> покоління <g/> .
doc#14 З цього погляду є в еміграційній поезії поети <g/> , що хочуть будувати гармонійний вірш і можуть — Веретенченко <g/> ; що хочуть <g/> , але не можуть <g/> , — Орест <g/> ; що не хочуть <g/> , бо не можуть <g/> , — більшість комсомольського </p><p> покоління <g/> .
doc#15 Для нас у цьому підході важливо встановити те <g/> , що в книзі Ґебауера - Ертля показано <g/> , що називні речення в широкому розумінні слова можуть мати не тільки констатаційно-описове <g/> , а і всі ті інші спрямовання <g/> , що властиві реченню взагалі <g/> . </p>
doc#15 Натяк на них знаходимо тільки в указівці на те <g/> , що називним відмінком можуть позначитися " <g/> назви вулиць <g/> , титули на книжках і т. ін <g/> .