Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Не знати <g/> , що йому закидали <g/> : шпіонаж для нацистської Німеччини ( <g/> бо він знав німецьку мову <g/> ) <g/> ?
doc#72 У шкільному плебісциті перемогла російська “ <g/> партія <g/> ” ( <g/> 313 голосували за російську мову <g/> , 114 за українську <g/> : Magocsi 226 <g/> ) <g/> .
doc#26 У тому сенсі <g/> , як ми тепер говоримо про українську мову <g/> , « <g/> Енеїда <g/> » не була написана українською мовою <g/> .
doc#40 Дублети бо здебільшого становлять собою наслідок впливу різних говірок на літературну мову <g/> , а в нормальних обставинах <g/> , коли країна об'єднана державно <g/> , літературна мова панує над діялектами <g/> , а не навпаки <g/> .
doc#72 Своєрідну політику провадили росіяни по остаточній ( <g/> перед Другою світовою війною <g/> ) окупації України <g/> : позірно підтримуючи українську мову <g/> , а водночас руйнуючи її соціяльну основу й тероризуючи мовців <g/> . </p>
doc#9 <p> Період до 1876 року характеризується переважно не галицькими впливами на українську літературну мову <g/> , а зворотними впливами <g/> .
doc#3 Інститут мовознавства змушений традицією не тільки вивчати мову <g/> , а й навчати її <g/> .
doc#9 Коли большевицькі наукові інституції заступали слово цукор на сахар <g/> , ліжко на кровать <g/> , брила на глиба <g/> , краватка на галстук <g/> , цитрина на лимон <g/> , помаранча на апельсин <g/> , оцет на уксус <g/> , стосунки на відношення <g/> , склянка на стакан <g/> , парасоль на зонтик <g/> , черевики на ботинки <g/> , лекція на урок <g/> , пересічний на середній <g/> , тартак на лісопилка <g/> , мутра на гайка і т. п. — приклади можна наводити сотнями <g/> , якщо не тисячами <g/> , — то вони не тільки русифікували українську літературну мову <g/> , а й заступали галицького або <g/> , ширше беручи <g/> , західноукраїнського походження або збереження мовні елементи на східноукраїнські <g/> .
doc#81 Моїм приятелем Дорошенко не став ні тоді <g/> , ні згодом <g/> , бо наші темпераменти були надто відмінні <g/> , але з його спогадів я скористався пізніше <g/> , коли писав свою працю про вплив Галичини на новітню українську літературну мову <g/> , а його бібліографічні знання допомагали мені дуже часто й тоді і пізніше <g/> .
doc#72 більш прислухалися до живої народної мови <g/> , більш придивлялися до неї <g/> , ніж молодші <g/> , особливо ті <g/> , що одірвані од села <g/> , од народу <g/> , і беруть за зразок не живу мову <g/> , а книжку <g/> , часто-густо покалічену та занечищену <g/> ” ( <g/> Коцюбинський 322 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 У листі до Нечуя-Левицького в тонах <g/> , м'якість яких зумовлена тим <g/> , що М. Коцюбинський не міг не знати поглядів на справу свого адресата <g/> , він відзначав <g/> : « <g/> Старші письменники — учителі наші ( <g/> ніде правди діти <g/> ) більш прислухалися до живої народної мови <g/> , більш придивлялися до неї <g/> , ніж молодші <g/> , особливо ті <g/> , що одірвані од села <g/> , од народу і беруть за зразок не живу мову <g/> , а книжну <g/> , часто-густо покалічену та занечищену <g/> » <g/> .
doc#40 Краків 1932. Читаючи Брока <g/> , треба мати на увазі <g/> , що він описує не літературну українську мову <g/> , а льокальну західноукраїнську <g/> .
doc#71 Аматори парадоксів можуть сказати <g/> , що поет створив мову <g/> , а мова створила націю <g/> .
doc#40 Саме тому речення « <g/> Мар'яна сказала <g/> , що сьогодні вона має привілей давати розпорядження <g/> » — становить собою непряму мову <g/> , а речення « <g/> Мар'яна сказала про свій привілей давати розпорядження <g/> » — структурою своєю просте — не становить собою непрямої мови <g/> . </p>
doc#71 « <g/> Густинський літопис <g/> » опубліковано ще 1843 р. <g/> , а « <g/> Літопис Самовидця <g/> » та « <g/> Історію Русів <g/> » Бодянський видав 1846 р. Три Шевченкові уривки <g/> , знані під недоречною назвою « <g/> Плач Ярославни <g/> » ( <g/> 1860 <g/> ) <g/> , свідчать <g/> , з якою наполегливістю поет працював над упровадженням архаїзмів у поетичну мову <g/> , а також над поєднанням їх із фольклорними елементами <g/> .
doc#72 Ось найважливіші з них <g/> : українську мову <g/> , а також історію й географію України мусять викладати в школах ( <g/> 9 березня 1919 р. <g/> , Третій з'їзд Рад <g/> ) <g/> ; — у всіх державних установах і закладах українська мова мусить бути допущена нарівні з російською ( <g/> 21 лютого 1920 р. <g/> , ВУЦВК <g/> , і 2 травня 1920 <g/> , Четвертий з'їзд Рад <g/> ) <g/> ; — українські дисципліни мусять викладатися в учительських семінаріях і на вчительських курсах ( <g/> 4 травня 1920 <g/> , Народний Комісаріат Освіти <g/> : “ <g/> не в старому <g/> , переважно філологічному напрямкові <g/> , а стати джерелом живого зрозуміння сучасного соціально-економічного і культурно-побутового стану України <g/> ” <g/> , “ <g/> Збірник
doc#53 Він не вберігся від кількох діялектизмів — або харківських або лівобережних <g/> , але це поодинокі ізольовані вкраплення <g/> ; частина з них могла мати за джерело не живу мову <g/> , а твори Квітки-Основ'яненка <g/> , рідше — Котляревського <g/> : оп'ять « <g/> знову <g/> » ( <g/> 3 <g/> , 24 <g/> ) <g/> ; скоро « <g/> як тільки <g/> » ( <g/> 3 <g/> , 34 <g/> ) <g/> ; одвіт « <g/> відповідь <g/> » ( <g/> З <g/> , 75 <g/> ) <g/> ; овсі « <g/> зовсім не <g/> » ( <g/> 3 <g/> , 95 <g/> ) <g/> ; год « <g/> рік <g/> » ( <g/> 7 <g/> , 128 <g/> ) <g/> ; можливо <g/> , потягати « <g/> приваблювати <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 45 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Це може звучати парадоксально <g/> , якщо сказати <g/> , що Александер II відповідальний за галицькі впливи на українську літературну мову <g/> , а тим самим за її двохдіялектний характер <g/> . </p>
doc#72 Звідси така велика дбайливість — зберігати мову <g/> , а то з упадком мови <g/> , мовляв <g/> , перестає існувати народ тієї назви <g/> , яку мав до того часу <g/> , доки мова його ще жила <g/> .
doc#40 Вони пояснюються впливом різних діялектів на літературну мову <g/> , а іноді і впливом чужих мов <g/> .