Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Але тепер край називався Підкарпатською територією <g/> , кілька проугорськи настроєних місцевих діячів увійшли до угорського парляменту і “ <g/> русинську <g/> ” мову визнано другою мовою в адміністрації та початкових і середніх школах ( <g/> Markus 21 <g/> ) <g/> .
doc#61 Дві-три фрази <g/> , кілька поглядів <g/> , — ось усе реальне <g/> , що було в цьому романі без роману <g/> .
doc#81 Нарешті <g/> , перший матюк <g/> , що я його почув <g/> , він справив на мене велике враження <g/> : кілька днів я носив травму в душі <g/> , але мусів її позбутися <g/> .
doc#72 Улюбленим маневром крайньо правих у Думі було виставити котрогось депутата від українських селян виступити проти української мови <g/> ; кілька разів їм це вдалося зробити ( <g/> див <g/> .
doc#38 Викликала ці міркування книжка Юрія Луцького « <g/> Літературна політика на Совєтській Україні в 1917 — 1934 роках <g/> » ( <g/> Luckyj George S. N. Literary Politics in the Soviet Ukraine <g/> , 1917—1934. — Columbia University Press <g/> , New York <g/> , 1956 <g/> ) <g/> , але це не рецензія <g/> , а кілька думок з приводу <g/> . </p>
doc#24 А кілька років пізніше хіба не прийшов до своєрідної містерії Микола Куліш у своїй « <g/> Маклені Ґрасі <g/> » <g/> , створеній у співдружбі ВАПЛІТЕ й « <g/> Березоля <g/> » <g/> ?
doc#46 ) </p><p> Про Донцова ми не говорили <g/> , але кілька разів <g/> , не називаючи <g/> , вона сказала <g/> : « <g/> Мій чоловік <g/> » <g/> .
doc#81 <p> Але кілька дрібних образків з буднів навчання ще мерехтять у моїй пам'яті <g/> .
doc#37 Але кілька статтей того часу й досі <g/> , як на мене <g/> , не перестаріли <g/> , — про поезії Зерова <g/> , про « <g/> Вертеп <g/> » Аркадія Любченка ще віддавали данину моїм під- совєтським часам <g/> , тоді як статті про Барку <g/> , Осьмачку <g/> , Олену Телігу <g/> , прозу Лимана <g/> , Домонтовича існували вже в часі МУРу <g/> .
doc#81 Але кілька я все таки зробив <g/> .
doc#101 Ю. Шевельов сказав <g/> , що на Заході про таку церкву написали б кілька монографій <g/> …
doc#81 Я переклав кілька брошур і відійшов <g/> , зберігши приємний спогад про Журківського як учителя і як людину <g/> , що мала тягти працю <g/> , що не могла мати шансу на успіх <g/> , хіба б між Україною й Росією поставлено неперехідний бар'єр <g/> , а політика виключення всього російського тяглася б кілька десятиріч <g/> . </p>
doc#67 Ми бачимо кілька деталів <g/> .
doc#92 А треба було мені добре взяти це до уваги <g/> , бо кілька років пізніше <g/> , коли Якобсон проголосив мене persona non grata <g/> , Л. мав застосувати такий підхід до мене самого <g/> .
doc#98 і то задурно <g/> … Але він і слова не вронив <g/> . </p><p> За німців я був кілька днів у Києві <g/> , заглянув до квартири його батька <g/> , кравця на дрібну латанину <g/> ,
doc#52 буде кілька слів про Дніпрові Пороги та їх історію <g/> .
doc#81 <p> Тут може доречні будуть кілька слів про мною бачені різні настанови до пізнання інших людей <g/> .
doc#81 Тут були кілька кінотеатрів <g/> , усі з французькими назвами — « <g/> Ампір <g/> » <g/> , « <g/> Модерн <g/> » <g/> , « <g/> Мішель <g/> » <g/> …
doc#46 Було кілька фотографій <g/> , де поруч він і я <g/> , але ніколи не самі ми двоє <g/> , різні люди <g/> , але завжди з Самчуком <g/> , що був містком між Маланюком і мною <g/> .
doc#81 Студентські кімнати були здебільша на чотири особи <g/> , але було кілька невеликих мешкань <g/> , звичайно дві кімнати й кухня <g/> , такі квартири давали службовцям і викладачам <g/> .