Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 Що він ніколи не розглядає поважно аргументів противника <g/> , а намагається <g/> , вихопивши з його писань кілька випадкових або вирваних з контексту цитат <g/> , скомиромітувати і спаплюжити свого противника <g/> , покладаючи надію на те <g/> , що під громом його обвинувачень і градом його сарказмів читач забуде незбивні аргументи <g/> , висунені проти Донцова <g/> , і буде загіпнотизований навіянням оратора і навальністю наскоку <g/> .
doc#17 <p> Хотілося б також сказати кілька слів про загальний розподіл акцентів між окремими діями <g/> .
doc#19 Ніщо не вказувало б на це ( <g/> кілька творів письменникових датовані 1890 роком <g/> ) <g/> , хіба тільки згадка Кониського про те <g/> , що в Катеринодарі навіть не згадали про смерть письменника <g/> .
doc#19 Вона накопичила неймовірні багатства <g/> , але їй усе мало <g/> , і в жадобі дальшого нагромадження вона готова очі видерти за пару жеребців або за кілька гнилих огірків <g/> .
doc#21 З Гніздовським нас поєднала праця в “ <g/> Арці <g/> <g/> , а щоб зрозуміти <g/> , як до цього дійшло <g/> , треба сказати кілька слів про стосунки МУРу з політичними партіями <g/> . </p>
doc#21 Уже п'яте число <g/> , складене перед реформою <g/> , затрималося друком на кілька місяців <g/> .
doc#21 Якщо події переказані правильно в інтерв'ю <g/> , яке Р. Ференцевич дав “ <g/> Літературній Україні <g/> ” ( <g/> 1990 <g/> , Ч. 22 <g/> ) <g/> , Гніздовський мав виснажливу подорож автомобілем до і з Торонто <g/> , десь 600 км <g/> , повернувшися <g/> , дістав інфаркт <g/> , утратив свідомість і за кілька днів помер <g/> .
doc#23 Ось кілька прикладів з його « <g/> Darkness <g/> » <g/> : </p><p> The bright sun was extinguish'd and the stars </p><p> Did wander darkling in the eternal space </p><p><g/>
doc#24 Далі в одному уступі подано вже кілька контрастних пар <g/> .
doc#24 Як тема в музичному творі нормально переходить кілька варіяцій <g/> , так тут кожний образ словесно варіюється відповідно до вимог ритму даного місця даного розділу <g/> . </p>
doc#26 <p> Потрібне нове <g/> , чесне видання « <g/> Шевченківського словника <g/> » <g/> , у якому Шевченко не був би препарований безжалісно <g/> , де розуміння історії пласке <g/> , як херсонський степ <g/> , і де бракує багатьох потрібних гасел <g/> , приміром <g/> , Павла Зайцева ( <g/> якого згадує Шаґінян у своїй у Москві виданій книзі про Шевченка <g/> ) <g/> , Івана Брика <g/> , автора найкращої монографії про Яна Гуса <g/> , і т. д. і т. п. <g/> , не кажучи вже про всіх еміграційних шевченкознавців <g/> , — лише кілька навмання взятих прикладів <g/> . </p>
doc#27 Але в Марка Вовчка поділ радше нагадує передшевченківські часи <g/> ; з її листів 13 % припадає на українські ( <g/> писані до чоловіка <g/> , Опанаса Марковича <g/> , до В. Доманицького і кілька випадкових <g/> ) <g/> , а решта — російські з кількома французькими <g/> .
doc#27 <p> Аналізуючи листи <g/> , що нам приступні <g/> , можна висунути тезу про те <g/> , що в житті й діяльності Куліша було кілька позитивних констант <g/> , що забезпечували їй єдність на протязі багатьох десятиріч <g/> .
doc#27 Перелічім їх <g/> , а тоді скажім кілька слів про кожну з них <g/> : </p><p> перегляд романтичної концепції ролі козацтва в історії України <g/> ; </p><p> концепція двоєдиної « <g/> руської нації <g/> » <g/> , де Росії належить політичний провід <g/> , а Україні духовий <g/> ; </p><p> у зв'язку з тим віра в непереборну силу слова <g/> , зокрема і особливо українського <g/> ; </p><p> концепція власної <g/> , Кулішевої місії як людини <g/> , що має здвигнута українську націю з занепаду і тим самим забезпечити їй належне місце в « <g/> двоєдиній Русі <g/> » <g/> ; </p><p> у зв'язку з цим культ праці <g/> . </p>
doc#29 Було ще в мої молодечі роки кілька виступів у ролі театрального рецензента <g/> .
doc#30 А це тому <g/> , мабуть <g/> , що з дитячих не [ <g/> хххх — кілька літер забито до невчитности <g/> .
doc#31 <p> « <g/> Літературна <g/> » дискусія втягла сотні учасників і породила кілька сот статтів <g/> , памфлетів і зауваг <g/> .
doc#31 Якщо перед тим ішлося про певний психологічний тип <g/> , тільки умовно асоційований з географічною Европою <g/> , про Шпенґлерів образ Фавста як представника певного типу культури <g/> , тепер будь-які переклики з Шпенґлером зникають <g/> , образу Фавста більше нема <g/> , а Европа з'являється в усій своїй історично-географічно-культурній конкретності як орієнтир <g/> , як дороговказ ( <g/> « <g/> наша орієнтація — на західноевропейське мистецтво <g/> , на його стиль <g/> , на його прийоми <g/> » <g/> ) <g/> , правда <g/> , з метою Европу поступово перевершити <g/> : « <g/> В Европу ми поїдемо учитись <g/> , але з затаєною думкою — за кілька років горіти надзвичайним світлом <g/> » <g/> . </p>
doc#31 Людину-Хвильового знищив сам Хвильовий <g/> , для якого і так виходу не було <g/> , мистця знищено кілька років перед тим <g/> , як знищено Довженка й тисячі інших <g/> .
doc#32 <p> Академія <g/> , що постала кілька років тому в Авґсбурзі <g/> , в Америці леґально не існувала <g/> , назовні все треба було починати спочатку <g/> .