Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Наступний період становлять роки 1920—1939 <g/> , коли большевизм спорудив і підтримував мур між Галичиною ( <g/> з Волинню і Холмщиною <g/> ) з одного боку і рештою українських земель з другого боку <g/> , а все-таки галицькі впливи просочувалися <g/> , особливо в процесі « <g/> українізації <g/> » <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , й поміж інтелігенцією спілкування провадилося переважно на письмі <g/> , а не в живих усних зв'язках <g/> , а мова на письмі ніколи не дорівнює усній ні своїм діяпазоном <g/> , ні активністю сприймання й переймання <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , Шевченкова мова все-таки надто зберігала зв'язок з живою мовною стихією села <g/> .
doc#9 »3 </p><p> І далі Олена Пчілка подає свій погляд на позичання з чужих мов взагалі і на стосунки української мови з польською зокрема <g/> : « <g/> З другого боку <g/> , коли здибується у чужій літературі слово <g/> , котре нічим не противить ні лексичному складові <g/> , ні фонетичній вимові нашій настільки <g/> , що зовсім має подобу нашого українського слова <g/> , — тільки ще не ужитого в нашім письмі <g/> , — для чого ж би мали ми цуратись його <g/> ?
doc#9 »2 </p><p> Як це й природно <g/> , різні погляди на шляхи розвитку української літературної мови в'яжуться з різними світоглядами <g/> , з різними політичними спрямуваннями <g/> : виразно народницькими з одного боку <g/> , радикальними й демократичними з другого <g/> , а дискусія на мовні теми переливається в дискусію про шляхи розвитку української національної культури взагалі <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , факти дедалі більшого ширення галицької преси на Великій Україні <g/> , факти помітної участи в цій пресі великоукраїнських письменників і діячів <g/> , мова яких при друкуванні іноді зазнавала більших чи менших змін <g/> , — все це разом узяте актуалізує розбіжності літературної мови в її галицькому варіянті проти літературної мови <g/> , що росте спроквола ( <g/> через несприятливі обставини <g/> ) у Великій Україні на вузькообмежених жанрово й стилістично <g/> , лиш частково сприйманих традиціях мови Шевченка й « <g/> Основи <g/> » <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , з'являлося дедалі більше моментів суб'єктивного невдоволення <g/> , відсутности взаєморозуміння тощо <g/> .
doc#9 Така переходна доба властива багатьом молодим літературам <g/> »2. </p><p> От через ці два чинники <g/> : виробленість <g/> , хоч би і відносну <g/> , газетної і науково-публіцистичної мови в Галичині <g/> , з одного боку <g/> , появу нового — назвім його умовно міським — покоління письменників ( <g/> та й інтелігенції взагалі <g/> ) <g/> , з другого боку <g/> , — повернутися до того стану <g/> , який був у мові двадцять-тридцять років тому <g/> , стало неможливим <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , великоукраїнці відвідували просвітній конгрес львівської « <g/> Просвіти <g/> » в 1909 р. <g/> , виставки в Стриї та Коломиї <g/> , сокільсько-січовий з'їзд 1914 р. уЛьвові тощо <g/> .
doc#9 Вже сама організація урядово-адміністративної системи з одного боку <g/> , а українського війська з другого примушує почасти вдатися до нових позичень з Галичини <g/> , а почасти і переважно робить багато старіших позичень із книжно-інтеліґентських здобутком народних мас <g/> .
doc#9 З одного боку це <g/> , а з другого боку <g/> , відсутність багатьох потрібних джерел у книгосховищах і архівах поза колишніми межами УССР змушує нас у цьому розділі обмежитися на встановленні тільки головних напрямних ліній у розвитку української літературної мови <g/> , поскільки вони стосуються до нашої теми <g/> , не вдаючися до більшої деталізації <g/> .
doc#9 Яскравий приклад цього є слово прошу з широким діяпазоном його значень від справжньої просьби до не дуже охочого дозволу з одного боку і до визнання недочування з другого <g/> .
doc#9 <p> З другого боку <g/> , треба <g/> , закінчуючи розгляд деяких сторін лексики художніх творів І. Нечуя-Левицького <g/> , застерегти від двох можливих хибних поглядів чи вражень <g/> .
doc#9 <p> З другого боку <g/> , треба пам'ятати — про це вже була мова вище <g/> , — що й мова творів І. Нечуя-Левицького зовсім не очищена остаточно й цілковито від галицизмів у лексиці <g/> , їх небагато в нього <g/> , але вони все-таки є <g/> , хоч би в тих межах <g/> , які визнає він сам ( <g/> а в дійсності й поза тими межами <g/> ) <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , в багатьох словах на -ання ще неподільно панує старий нанаростковий наголос <g/> : змагання <g/> , обертання <g/> , вагання <g/> , писання <g/> , плазування <g/> , тощо ( <g/> галицьке змагання <g/> , обертання <g/> , писання і т. д. <g/> ) <g/> .
doc#9 ) <g/> , але з другого боку тільки приплив <g/> .
doc#9 Німецька нова літературна мова постала в XV сторіччі на основі <g/> , з одного боку <g/> , так званої лицарсько-поетичної мови <g/> , що базувалася на говірках з-над Райну і з Австрії <g/> , а з другого <g/> , так званої імперської прозової ( <g/> ділової <g/> ) <g/> , що оформилася в австро-чеських канцеляріях <g/> , але мала райнсько-баварське підґрунтя <g/> .
doc#9 <p> З другого боку <g/> , внаслідок большевицької мовної політики сама культура української мови на землях <g/> , включених до УССР і до РСФСР <g/> , сильно занепала <g/> , шириться суржикізація мови <g/> .
doc#9 <p> Вирішальним фактором зміцнення галицьких елементів в українській літературній мові була різка відмінність політичної ситуації в Росії та Австрії <g/> : заборона української мови в роках 1863 і 1876 в самодержавній Росії <g/> , а з другого боку — свобода вживання української мови у конституційній Австрії <g/> .
doc#9 <p> Далеко природніше буде вбачати в північноукраїнських елементах мови поета <g/> , число яких <g/> , до речі <g/> , до часу заслання Шевченка не меншає <g/> , а радше більшає <g/> , вплив на нього <g/> , з одного боку <g/> , безпосередньо літературної традиції <g/> , а з другого і головне <g/> , — вплив його друзів і знайомих з поміщицько-письменницьких кіл <g/> .