Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Якщо при цьому прикметник такий <g/> , що виявляв більш-менш звичайну ознаку предмета <g/> , що вживається при останньому звичайно або принаймні часто <g/> , то можна з певністю передбачати <g/> , що його предикативність буде відчуватися надмірно слабо і кінець-кінцем він перетвориться на атрибут <g/> , а все речення - на називне <g/> , називне не лише формою <g/> , а і способом світосприймання ( <g/> про це - далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 далі <g/> ) раз-у-раз трапляються на сторінках її праць <g/> , — явище <g/> , що його не знайдемо в такій мірі ні в Таирова <g/> , ні в Сімовича <g/> , ні в Бузука <g/> , ні в переважної більшосте українських славістів того часу <g/> .
doc#15 далі <g/> ) <g/> , що всі вони в мислі двочленні <g/> , але другий член виражається позамовними засобами <g/> .
doc#40 далі ( <g/> стор <g/> .
doc#77 Він починається згадкою про події минулого року <g/> ; далі виринає тема знайомства Василя Шеремети з Гнатюком <g/> : абзац — і автор оповідає про Настю Мединську <g/> ; далі подано осінній пейзаж <g/> ; пригоду в пошті з селянином <g/> , що не вмів говорити по-польськи <g/> ; зустріч Василя з Євгеном Лиськевичем <g/> ; візиту до Мединської — так виринає тема за темою <g/> , і на жадній ми не зупиняємося довше <g/> .
doc#3 Мовознавчі « <g/> астрономи <g/> » далі підраховували літери чи там суфікси на шпальтах одинад- цятитомового словника <g/> .
doc#10 Уже ( <g/> 4 <g/> ) відкривалася паралелями в розвитку о в нових закритих складах у мовах сербській <g/> , словацькій <g/> , лужицькій <g/> , чеській і польській ( <g/> 4 <g/> , 116 <g/> ) <g/> , а далі він висуває програму дослідити “ <g/> цілу низку тих фонетичних та морфологічних з'явищ <g/> , що відзначають українську мову разом із південними або західніми слов'янськими супроти руської <g/> ” ( <g/> 6 <g/> , 257 <g/> ) і тут перелічує п'ять таких особливостей26> <g/> ) <g/> .
doc#40 Такий є <g/> , наприклад наросток -б ( <g/> а <g/> ) <g/> , що означає назви дій <g/> , процеси ( <g/> молотьба <g/> , боротьба <g/> , плавба <g/> , лічба <g/> , сівба <g/> , гульба <g/> ) <g/> , а далі психічні стани й почування ( <g/> журба <g/> , ганьба <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 ) <g/> , а далі і зовсім не відміняти числівник <g/> , напр <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , наростки -ота- <g/> , -иті- вживаються в дієсловах <g/> , що показують інтенсивні й ритмічні шуми ( <g/> грюкотати — грюкотіти <g/> , цяпотати — цяпотіти <g/> , хляпотати — хляпотіти <g/> ) <g/> , а далі й відповідні рухи ( <g/> тріпотати — тріпотіти <g/> ; пор <g/> .
doc#37 Були тут « <g/> советчики <g/> » типу Івана Багряного <g/> , діячі старогалицького хову типу Остапа Грицая <g/> , були і особливо <g/> , мабуть <g/> , нетерпимі « <g/> пражани <g/> » <g/> , а далі були <g/> , сказати б <g/> , різновиди в межах кожної групи <g/> .
doc#32 Сьогодні — академік <g/> , завтра корабельний вантаж <g/> , а далі <g/> , після переїзду — на бруку американських міст <g/> .
doc#65 Так у підлеглу мову впроваджуються елементи панівної мови і відсуваються <g/> , а далі й усуваються елементи відмінні <g/> .
doc#40 : широчина <g/> , вишина <g/> , глибочина <g/> , глибочінь <g/> , а далі й конкретніше <g/> : долина <g/> , низина <g/> , влоговина <g/> , ущелина <g/> , вершина <g/> , країна <g/> .
doc#81 <p> За тогочасною системою освіти <g/> , що її створив заступник народного комісара освіти естонець Ян Ряппо <g/> , семирічка ( <g/> трудова школа <g/> ) закладала основи загальної грамотности <g/> , а далі підлітки мали йти до професійних шкіл і технікумів <g/> , щоб спеціялізуватися в різних ділянках технології в широкому сенсі слова <g/> .
doc#24 Рух і міць міста <g/> , життєва енергія дитинства <g/> , а далі молодости з її першим коханням <g/> , могутній розгін індустріялізації <g/> , опанування природи — ось те <g/> , що підготовляє читача сприйняти воскресіння жінки <g/> , дане в наступній частині твору <g/> .
doc#47 А от риси батькового портрета <g/> : « <g/> страшна батькова розправа <g/> : нагаї й карцер <g/> » <g/> ; батько націляється <g/> , готовий забити Буцила <g/> , того самого <g/> , що його пестила мама <g/> , а далі він безжально продає Буцила різникові <g/> , бо батькові « <g/> завжди було потрібно грошей <g/> » <g/> ; батька діти завжди боялися <g/> ; « <g/> тижневі батькові нагаї <g/> » <g/> , « <g/> коли він гнівається <g/> , то не пам'ятає сам себе <g/> » <g/> ; він устає на ввесь свій довгий зріст і хоче вдарити Іва <g/> ; коли надходить батько <g/> , настає мертва мовчанка <g/> , діти « <g/> затихають <g/> , як в німому царстві <g/> » <g/> ; із своїм малим маєтком- хутором він міг би належати хіба до підпанків <g/> , « <g/> але він жив <g/> , як пан <g/> , на всю губу <g/> , химерив про різні підприємства і пускав гроші
doc#31 Навіть у композиції « <g/> Коперніка <g/> » й « <g/> Литературных мечтаний <g/> » можна знайти риси подібности <g/> : Бєлінський теж починає простацьким вступом <g/> , зверненим до читача <g/> , переходить до теоретичного визначення літератури й мистецтва <g/> , а далі звертається до характеристики літератури в Росії <g/> , щоб дійти висновку <g/> : « <g/> У нас нет литературы <g/> » і поради <g/> : « <g/> Теперь нам нужно ученье <g/> » ( <g/> с. 87 <g/> ) <g/> , – Хвильовий називав це лікнепом <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Довго слухав се Прокіп Ригорович і пальцем поводив <g/> , а далі як цмокне <g/> , як підскоче <g/> , як крикне <g/> » ( <g/> Кв <g/> .
doc#81 Ми були першими <g/> , з Харкова й Харківщини <g/> , за нами можна було сподіватися на решту <g/> , а далі хіба не був і Київ під ще не безпосередньою <g/> , але близькою загрозою <g/> ? </p>