Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 не кажучи чому <g/> , обмежившися на скупому <g/> : </p><p> — Цього не треба <g/> ! </p><p> Може <g/> , він думав <g/> , що писати про варягів на Русі — непристойно й недозволено <g/> . А певніше
doc#95 Може <g/> , він і суто суб'єктивний <g/> .
doc#6 Тоді ж таки <g/> , взоруючися на Бройгелевій картині “ <g/> Дитячі гри <g/> ” з віденського музею <g/> , він творить у Лондоні свої “ <g/> Західноканадські дитячі гри <g/> ” <g/> .
doc#46 Маланюк ніколи не був активним МУРівцем <g/> , він ніколи не належав до управи <g/> .
doc#0 Тоді <g/> , за часів Н. <g/> , він був суцільно німецький ( <g/> Gauleitung <g/> ) <g/> , і <g/> , виглядає <g/> , ввесь <g/> , аж до прибиральниць <g/> , партійний <g/> , націонал-соціялістичний <g/> .
doc#9 І <g/> , видно <g/> , він сам визнавав це <g/> , бо <g/> , почавши статтю романтичними піднесеннями мови кожної української спільности <g/> , хай навіть найменшої <g/> , він кінчає її ( <g/> поза закликом боротися з пуризмом <g/> ) словами <g/> , що знецінюють мову і приділяють їй цілком другорядне значення <g/> : « <g/> Мова <g/> , хоч і який коштовний скарб <g/> , не є все-таки найвищим скарбом <g/> …
doc#13 Зрештою <g/> , він неспівучий <g/> , він дражливий <g/> , він непопулярний <g/> .
doc#40 <p> Первісним значенням показника -ся є показувати неможливість об'єкта при дії <g/> , отже <g/> , він характеризував ті дії <g/> , які відбуваються в самій дійовій особі <g/> , напр <g/> .
doc#37 Навіть назовні <g/> , з круглою головою й круглим черевцем <g/> , з безтямними очима <g/> , він творив образ виразно не-поета <g/> , якщо не анти-поета <g/> .
doc#26 Він не просто писав поезії <g/> , він хотів усвідомити своє місце в літературі через візію майбутности своєї країни і <g/> , не меншою мірою <g/> , через визначення свого місця супроти попередників <g/> , яких він цінив <g/> , але з традиціями яких він поривав <g/> .
doc#34 Як кожний справжній поет-мітотворець <g/> , він володіє здібністю замість людини намалювати гарбуз і замість гарбуза людину <g/> .
doc#13 А коли цей правопорядок порушують <g/> , він стає месником до незліченних поколінь <g/> .
doc#9 Основне в мовних здобутках М. Старицького те <g/> , що в принципі <g/> , в настанові й у самій практиці свого мовного новаторства <g/> , впроваджуючи в літературну мову елементи західноукраїнського <g/> , а почасти й польського походження <g/> , він орієнтувався не на етнографічно відповідну до якогось діялекту <g/> , а на вироблену синтезою різнодіялектних і навіть почасти різномовних елементів літературну мову інтелігенції <g/> .
doc#81 Нарешті <g/> , перший матюк <g/> , що я його почув <g/> , він справив на мене велике враження <g/> : кілька днів я носив травму в душі <g/> , але мусів її позбутися <g/> .
doc#40 : Він сходив на пошту <g/> , він збігав до аптеки <g/> , він з'їздив на село <g/> ) <g/> ; якщо наголос з наростка переноситься на корінь ( <g/> зно́сити <g/> , перево́дити <g/> , дово́зити <g/> , убро́дити <g/> , прихо́дити <g/> ) або навпаки <g/> , з кореня на наросток ( <g/> збігати <g/> , з'їздити <g/> ) <g/> , то вид і далі лишається недоконаним ( <g/> пор <g/> .
doc#74 Чи не єдиний генеральний секретар ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що вивчив українську мову і вживав її деколи публічно <g/> , він був стовідсотковим партійцем <g/> , що вмів навести лад в найвразливіших місцях <g/> .
doc#81 Зі старого народовольського роду <g/> , він був інженером-агрономом і часто кочував з однієї агрономічної станції до іншої <g/> .
doc#24 Він — « <g/> з металевими м'язами <g/> » <g/> , він зростає в гурті <g/> , він мислить широкими маштабами <g/> , він — суцільний розмах <g/> , він — « <g/> вічно підхмелений юністю <g/> » <g/> .
doc#40 , на дієслово воліти <g/> : « <g/> Коли надворі була сльота <g/> , він волів пересиджувати в бурдею <g/> , чим іти додому в село <g/> » ( <g/> Коб <g/> .
doc#80 І коли Домонтович писав такі сцени <g/> , він <g/> , певна річ <g/> , глузував із своїх майбутніх рецензентів <g/> , які <g/> , він знав <g/> , приймуть усе сказане за чисту монету <g/> , бож він <g/> , чи то пак оповідач Варецький <g/> , переказує все це з такою поважністю <g/> , — і він не помилився <g/> . </p>