Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Але це не була й цілковита неправда <g/> , бо Сімович дістав високу освіту на Буковині <g/> , і дружина його була буковинка ( <g/> хоч вона далі лишалася православною <g/> , а він греко-католиком <g/> ) <g/> .
doc#81 ( <g/> Це теж була більше формальність <g/> ) <g/> .
doc#81 Наймолодшій з них було коло сорока років <g/> , але більшість була в віці коло 50. Українська мова була для них мало потрібна <g/> , але <g/> , на моє диво <g/> , в них не було ворожости до українізації й до мене <g/> , може тому <g/> , що я був вдвоє або втроє молодший від кожної з них і їх бавило бути не вчителями <g/> , а учнями <g/> , та ще в такого молодика <g/> .
doc#37 Найближча друкарня такого типу була в Пля- уені <g/> .
doc#81 Я загальмував у свідомості форму « <g/> за двер'ю <g/> » <g/> , бо вона одразу здалася мені неможливою <g/> , набрався рішучости і змусив свій язик ужити множини — « <g/> за дверима <g/> » <g/> , бо вона вже була в підсвідомості <g/> , і так моя перша зустріч з Німчиновим почалася щасливо <g/> .
doc#81 Історія педагогіки була в руках Дьякова <g/> , але там ми теж переважно читали вибрані сторінки з писань різних педагогів <g/> , як от Руссо <g/> , Песталоцці і т. д. Порядком посилення радянізації був покликаний на виклади Анатоль Машкін <g/> , якось зв'язаний з тим <g/> , що звалося марксистською чи то пролетарською критикою <g/> .
doc#94 Революція 1917 року була в своїй основі революцією неписьменних <g/> .
doc#72 І все одно його граматика для середньої школи — “ <g/> Граматика руського языка для молодших кляс школ середних и горожаньских <g/> ” — не побачила світу аж до 1922 р. <g/> , а тим часом школи користувалися граматикою А. Волошина — “ <g/> Методическая грамматика карпато-русскаго язика для народных школ <g/> ” ( <g/> 1901 і 1919 <g/> ) <g/> , — що була в суті речі російською граматикою з домішкою певних льокальних рис <g/> , як от закінчення -ти в інфінітиві <g/> , як замість как та ін <g/> .
doc#81 Газета була в українських руках <g/> .
doc#40 ) <g/> , а почасти поплутання цих речень з безособовими реченнями <g/> , де головний член виражений безособовим дієсловом <g/> , — що про них мова була в цьому § вище <g/> .
doc#4 Що ж <g/> , була в цьому велика правда <g/> , відкривалася можливість точної аналізи механізмів літературного твору <g/> .
doc#28 Повторилася та історія <g/> , що й з епігонами Шевченка <g/> , які теж не помітили живого духу його поезії <g/> , а стали наслідувати зовнішні елементи коломийкової форми <g/> , яка сама часто була в Шевченка не своя <g/> .
doc#81 <p> Третьою була Валентина Ткаченко з Чернігівщини <g/> .
doc#30 Це не буде така весела подорож <g/> , як була Ваша4. Дай <g/> , Боже <g/> .
doc#27 <p> Про концепцію « <g/> двоєдиної Руси <g/> » <g/> , включно з прийняттям царату як її політичного втілення <g/> , була вже мова в розділі 4 <g/> , і нема потреби це тут повторювати <g/> .
doc#81 Десь у серпні того року <g/> , коли здача Полтави була вже поза сумнівом <g/> , його заарештували <g/> .
doc#73 В умовах німецької окупації теж була виключена всяка можливість оформлення різних літературних груп і організацій <g/> .
doc#81 Але аналіза творів була виключно ідеологічно-політична <g/> , а наголос був на « <g/> виробничих <g/> » романах найновішої дати <g/> , таких <g/> , як « <g/> Роман міжгір'я <g/> » Івана Ле або « <g/> Крила <g/> » Вол <g/> .
doc#9 <p> Переважна більшість цих слів уже була використана в літературній традиції до Шевченка <g/> .
doc#78 <p> Переважна більшість цих слів уже була використана в літературній традиції до Шевченка <g/> .