Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 <p> Сама тема <g/> , мабуть <g/> , уже тоді не надто цікавила Ганцова <g/> , бо він не намагається вичерпати свій матеріал <g/> , хоч і студіює його ґрунтовно <g/> .
doc#10 поліські “ <g/> дифтонги <g/> ” не є справжні дифтонги <g/> , бо це є суцільні й неподільні фонеми <g/> , які в своїй артикуляції поступово пересковзають від початкового звука до кінцевого <g/> , бувши довгістю й сприйманням нормальними голосними <g/> ; вага цих полюсів такого звука може мінятися в мові навіть тієї самої особи <g/> , але завжди це звуки одного ряду <g/> .
doc#10 <p> Тепер Ганцов каже <g/> , що розбіжність південно- і північноукраїнських говірок “ <g/> сягає найдавнішої доби в житті південної групи східньослов'янських племен <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 89 <g/> ) <g/> , що між ними є “ <g/> споконвічна відмінність <g/> ” <g/> , яка до речі знаходить свою відповідність в антропологічній відмінності північного українця від південного ( <g/> 5 <g/> , 131 <g/> ) <g/> , і що ця відмінність найглибша з усіх можливих <g/> , бо охоплює “ <g/> квантитативно-акцентологічну систему <g/> ” <g/> , яка визначає собою ввесь фонетичний розвиток мови <g/> .
doc#10 Північний тип говірок <g/> , на думку Ганцова <g/> , найкраще зберігся на Чернігівщині <g/> , бо сюди майже не продирався південний вплив ( <g/> 5 <g/> , 106 <g/> ) <g/> .
doc#10 Давши дуже цінну з погляду лінгвістичної географії характеристику окремих ізоглос на Чернігівщині <g/> , як от межа акання і ствердіння ц ( <g/> 16 <g/> , 264 й далі <g/> ) <g/> , він був змушений у проведенні загальної межі піти за Карським <g/> , що сперся <g/> , як відомо <g/> , на один довільно вибраний </p><p> критерій — ствердіння приголосних перед е <g/> , и ( <g/> 16 <g/> , 267 <g/> ) <g/> , — дарма що від уваги Ганцова не втік той факт <g/> , що навіть це явище не має однієї суцільної межі <g/> , бо різні типи приголосних не з однаковою послідовністю тверднуть або м'якшаться <g/> .
doc#10 Одначе й їх не слід забувати <g/> , бо разом з працею Синявського “ <g/> Спроба звукової характеристики української мови <g/> ”17 <g/> ) вони були першими спробами розбудувати фонологію української літературної мови <g/> .
doc#10 Курило не пішла глибоко в цій аналізі <g/> , давши тільки список фонем <g/> , а не показавши їх стосунків між собою <g/> , бо це було не метою її статті <g/> , а тільки ілюстрацією до загально-теоретичних тверджень <g/> .
doc#10 Але захід вартий труду <g/> , бо наслідки виходять справді широкосяжні <g/> . </p>
doc#10 <p> У цьому розділі я зупинюся тільки над ( <g/> 16 <g/> ) <g/> , бо ця праця <g/> , поперше <g/> , занадто щільно зв'язана з спостереженнями Курило в Хоробричах <g/> , а подруге <g/> , вона однаково випадає з циклу праць <g/> , що мають бути об'єктом нашого розгляду в наступному розділі <g/> , бо вона — єдина праця Курило <g/> , зв'язана з проблемами історії білоруської й російської мов <g/> , а не української <g/> . </p>
doc#10 Зокрема <g/> , цей факт кидає дещо нового світла й на розвиток о <g/> , е в закритих складах <g/> , бо саме від цієї межі починається на захід спад різниці в силі вимови наголошених і ненаголошених складів <g/> . </p>
doc#10 Ширячися звідти на північ <g/> , зміна ця справді мога прищеплюватися не в усіх категоріях слів <g/> , а — в умовах взаємодії з польською мовою —в тих словах <g/> , де польська мова мала ȩ. Одначе і тут вплив цей був взаємний <g/> , бо як показують новіші досліди27 <g/> ) <g/> , самі польські діялекти в цих випадках утрачали — під українським <g/> , мабуть <g/> , впливом — носовість так що обидві мови </p><p> діставали в наслідок вирівнювання <g/> , створеного відмінними процесами <g/> , той самий наслідок — ‘е. Може постати питання про те <g/> , чому ж у гуцульських говірках 'а >'е. Наскільки нам взагалі приступні причини цього явища <g/> , я б шукав їх радше в балкансько-українських мовних зв'язках <g/> , конкретніше — румуно-болгарських <g/> , в пряме заперечення тези Курило про брак будь-яких українсько-болгарських мовних зв'язків ( <g/> 20 <g/> , 196 <g/> ) <g/> .
doc#11 Це могло бути третьою інтермедією <g/> , але не стане <g/> , бо не має літературного характеру <g/> .
doc#11 Тут поважний закид Андруховичеві <g/> : він бо лишив свого Перфецького без могили <g/> , та ще й де <g/> ?
doc#11 ) </p><p> До наступного симпозію <g/> , до зустрічі над Тихим океаном <g/> , до чортовиння на Черепаших островах — бо galapagos означає по-еспанськи ( <g/> з вашого дозволу не іспанськи <g/> ) черепахи ( <g/> американську породу черепах <g/> ) <g/> , а образ черепах веде нас до уявлення повільносте <g/> , а повільність веде нас до теорії кохання в Мілана Кундери <g/> , а Мілан Кудера з його теорією кохання — до балету Анґеліна Прельжокажа <g/> , і так усе починається спочатку <g/> . </p>
doc#12 : дивитися ( <g/> бо <g/> : дивиться <g/> ) <g/> , ревти ( <g/> бо <g/> : рев <g/> ) <g/> , степи ( <g/> бо <g/> : степ <g/> ) <g/> , близький ( <g/> бо <g/> : близько <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 : дивитися ( <g/> бо <g/> : дивиться <g/> ) <g/> , ревти ( <g/> бо <g/> : рев <g/> ) <g/> , степи ( <g/> бо <g/> : степ <g/> ) <g/> , близький ( <g/> бо <g/> : близько <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 : шабелька ( <g/> бо <g/> : шабля <g/> ) <g/> , серпень ( <g/> бо <g/> : серпневий <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 : ранок ( <g/> бо <g/> : ранку <g/> ) <g/> , день ( <g/> бо <g/> : дня <g/> ) <g/> , заєць ( <g/> бо <g/> : зайця <g/> ) <g/> , або історично були випадні <g/> : дощ <g/> , мудрець <g/> , тесть <g/> , чебрець <g/> , лев <g/> , лоб <g/> , льон <g/> , мох <g/> , рот <g/> . </p>
doc#12 <p> ґ <g/> ) Частки бо <g/> , но <g/> , таки пишуться окремо <g/> , напр <g/> .
doc#15 Ogród radziwiłłowski nad rzeką Wilią <g/> ) - <g/> , назви творів <g/> , вивіски типу Аптека і таблички з написами типу До білетної каси <g/> , бо всі вони <g/> , мовляв <g/> , з'ясовуються лише через обстанову <g/> . </p>