This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 | підґрунтя <g/> : фолкльор <g/> , Шевченко <g/> . Насамперед | Шевченко | <g/> , бо Шевченко вже ввібрав у себе й по-своєму |
doc#51 | перебільшенням назвати троє прізвищ <g/> : Тарас | Шевченко | <g/> , Борис Грінченко <g/> , Олекса Синявський <g/> . |
doc#26 | наприкінці передмови по мові <g/> : Шевченко — | Шевченко | <g/> , всіх і нічий зокрема <g/> . І він був певний цього вже |
doc#22 | старий український культурний діяч <g/> , професор | Шевченко | <g/> , втілене сумління книжки <g/> . Він зрозумів сенс |
doc#6 | Колюмбія через чорні окуляри <g/> ” <g/> , “ <g/> Тарас | Шевченко | <g/> , геніальний поет і добрий маляр <g/> , записав у |
doc#97 | люди <g/> » включають і українців і киргизів <g/> . | Шевченко | <g/> , за Автором <g/> , з одного боку <g/> , належить до цього « |
doc#11 | на вулицях Тегерана <g/> , розтерзаного <g/> , мовляв | Шевченко | <g/> , за ката <g/> . </p><p> ІНТЕРМЕДІЯ ДРУГА <g/> . РОСІЯНИ </p><p> Шутить <g/> ! и |
doc#26 | славу козацькую <g/> » <g/> , писав про загибель України <g/> , | Шевченко | <g/> , звичайно <g/> , не міг <g/> . Переадресовував <g/> , повторюю |
doc#84 | — брак національної гордости <g/> . Думка <g/> , що | Шевченко | <g/> , звісно <g/> , великий поет <g/> , але Пушкін чи Міцкевіч — |
doc#36 | . Нові ідеї та форми одягано в пародию ношу <g/> . | Шевченко | <g/> , зокрема у ранніх творах <g/> , віддає певну данину |
doc#24 | тільки один аспект твору <g/> , хоч і дуже важливий <g/> . | Шевченко | <g/> , кажуть нам <g/> , боровся з кріпацтвом <g/> . Неправда <g/> , |
doc#9 | народна мова і — письменники з Великої України <g/> : | Шевченко | <g/> , Квітка-Основ'яненко <g/> , Котляревський2 — хоч <g/> , |
doc#9 | Квітка <g/> , Гулак-Артемовський <g/> , Марко Вовчок <g/> , | Шевченко | <g/> , Кониський <g/> , Гребінка <g/> , Куліш <g/> , |
doc#72 | мови російської <g/> . В XIX ст <g/> . письменники — | Шевченко | <g/> , Куліш — вдавалися до церковнослов'янізмів <g/> , |
doc#69 | хочемо чи ні <g/> . Від часу <g/> , коли від нас відійшов | Шевченко | <g/> , наша літературна мова розвивалася в річищі |
doc#45 | появлення такого ( <g/> национального поэта <g/> , как | Шевченко | <g/> , но й возможностью такого <g/> ) чрезвьічайного |
doc#12 | богів <g/> , небесних тіл і речей <g/> , напр <g/> . <g/> , Тарас | Шевченко | <g/> , Олександер Великий <g/> ; Бровко <g/> ; Хорс <g/> ; Земля <g/> , |
doc#23 | Г. Нудьги ( <g/> див <g/> . примітку 1 <g/> ) <g/> ; Шевченка — з Тарас | Шевченко | <g/> , Поезії в двох томах <g/> , І. Київ <g/> , 1955 <g/> ; Козлова — з |
doc#38 | , але не з його твердженням <g/> , що пізніший | Шевченко | <g/> , після заслання <g/> , не різниться істотно від |
doc#49 | традиції <g/> . Дума <g/> , євангельська традиція <g/> , | Шевченко | <g/> , ранній Тичина — ось головні вчителі і джерела |