Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Шевченка і уявляв собі елітарну Академію Наук на еміµрації <g/> .
doc#81 Шевченка <g/> , тепер перейменована на бібліотеку філії Академії Наук УРСР <g/> .
doc#32 Шевченка <g/> .
doc#72 Шевченка видає 1904 р. “ <g/> Руську правопись зі словарцем <g/> ” ( <g/> на 152 сторінки <g/> ) <g/> .
doc#72 Шевченка вирішило прийняти в основі нові правила <g/> .
doc#76 Шевченка <g/> ) <g/> , 1886. </p><p> Победоносцев Константин <g/> .
doc#72 Шевченка <g/> ) <g/> .
doc#81 Шевченка <g/> , пережила всі шторми й потопи і видала кілька сугубо партійних книжок <g/> .
doc#0 Шевченка в халаті клепарівського крою ще не було <g/> , а в бібліотеці НТШ рухливий Володимир Вікторович Дорошенко саме кінчав повертати на свої місця небезпечні книжки <g/> , видалені було через небезпечність у місяці зайд зі Сходу і своїх місцевих ентузіястів <g/> , а коло ратуші пильнував довкілля геральдичний лев <g/> , бажаючи чемно піднести лапу <g/> .
doc#1 Це остання епічна поема 1. Шевченка з українського життя <g/> , насичена реаліями народнього побуту <g/> .
doc#97 Висновок тут простий і виразний <g/> : Шевченка начисто вирвано з української духової і літературної традиції і цілковито розчинено в імперсько-російській <g/> . </p>
doc#72 9 Дискусія кінчилася одностайною згодою <g/> , що повинна існувати єдина загальноукраїнська літературна мова і що в основі її мають бути центральноукраїнські ( <g/> Київщина — Полтавщина <g/> ) діялекти <g/> , на які спирається мова найвпливовіших письменників-клясиків <g/> : Шевченка <g/> , Марка Вовчка та ін <g/> .
doc#23 примітку 1 <g/> ) <g/> ; Шевченка — з Тарас Шевченко <g/> , Поезії в двох томах <g/> , І. Київ <g/> , 1955 <g/> ; Козлова — з И. И. Козлов <g/> , Полное собрание стихотворений <g/> , ред <g/> .
doc#81 На зустрічі з Галицьким коло пам'ятника Шевченкові я ходив двічі чи тричі <g/> , він діставав тоді реляції новопосталого « <g/> Шевченка <g/> » <g/> .
doc#81 Проти мене час від часу виписували пасквілі в пресі <g/> , але ні разу не була в них хоч би натяком згадана постать « <g/> Шевченка <g/> » <g/> .
doc#81 Але і вони не знали про « <g/> Шевченка <g/> » <g/> , їхнє завдання було тільки заманути мене в Україну <g/> , там уже до мене з'явився б якийсь старий чи новий « <g/> Галицький <g/> » <g/> .
doc#38 Так можна знайти прослідки боротьби з « <g/> котляревщиною <g/> » в « <g/> Причинній <g/> » <g/> , « <g/> Катерині <g/> » й « <g/> Гайдамаках <g/> » Шевченка <g/> .
doc#40 Ось як говорить у « <g/> Гайдамаках <g/> » Шевченка Оксана про Ярему <g/> : « <g/> Мене шукав <g/> , мене найшов <g/> , орел сизокрилий <g/> !
doc#81 <p> Але лінія суцільної трагедії накреслилася в творчості Курбаса щонайменше в його київський період — трагедія розриву людини зі своєю клясою ( <g/> « <g/> Газ <g/> » Ґеорµа Кайзера <g/> ) <g/> , трагедія отрути владою ( <g/> « <g/> Макбет <g/> » Шекспіра — історія Сталіна avant la lettre <g/> ) <g/> , трагедія української селянської Жакерії ( <g/> « <g/> Гайдамаки <g/> » Шевченка <g/> ) <g/> , — все це я бачив під час першого приїзду « <g/> Березоля <g/> » до Харкова в половині двадцятих років ( <g/> і глядачем я був не байдужим <g/> , а захопленим <g/> ) <g/> . </p>
doc#93 Ахметелі і Марджанішвілі випереджали один одного в гостинності <g/> , коли « <g/> Березіль <g/> » 1931 року приїхав до Грузії <g/> , де він тріюмфально показував « <g/> Гайдамаків <g/> » Шевченка <g/> , « <g/> Мину </p><p> Мазайла <g/> » Миколи Куліша <g/> , « <g/> Диктатуру <g/> » й « <g/> Кадри <g/> » Микитенка та « <g/> Мікадо <g/> » В. Ґілберта й А. Саллівана <g/> .