Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Іноді це <g/> , видно <g/> , відчував і сам І. Нечуй-Левицький <g/> ; чи не з цих причин він у « <g/> Кривому дзеркалі української мови <g/> » заступником слова перешкода подав завада <g/> , тоді як у « <g/> Сьогочасній часописній мові на Україні <g/> » в цій ролі фігурувало слово притичина <g/> .
doc#9 Можна думати <g/> , що вагання в наголосі деяких слів цієї категорії <g/> , яке тепер є в українській літературній мові <g/> , як її вживають на Великій Україні <g/> , посилене ( <g/> але не спричинене <g/> !
doc#9 Одначе треба зауважити <g/> , що за винятком « <g/> правила дев'ятки <g/> » всі ці правила правопису не защепилися на Великій Україні ні на письмі ( <g/> правопис 1927—1928 рр <g/> .
doc#9 Зміна політичного стану українських земель і розквіт національного будівництва на Україні означали б <g/> , між іншим <g/> , повернення конструктивних сил <g/> , що мають у своїй мові деякі галицькі елементи <g/> .
doc#9 У новій Україні людність повинна буде однаково підносити культуру своєї мови <g/> .
doc#9 Навпаки <g/> , тут потрібна крайня обережність <g/> , бо все це робилося б поза народним ґрунтом <g/> , а отже <g/> , означало б відрив « <g/> закордонної <g/> » української літературної мови від питомої <g/> , відрив мови національної інтелігенції ( <g/> поскільки вона скупчена переважно в еміграції <g/> ) від мови народу на Великій Україні <g/> , сіяло б відрубність між окремими групами українців <g/> .
doc#9 Тільки тоді <g/> , коли розвиток української літературної мови буде йти органічно <g/> , коли історичні обставини сприятимуть йому <g/> , « <g/> коли всіх українських людей буде притягати одна спільна столиця має статичністю і силою державної української влади <g/> , і коли вони будуть туди привозити свої провінціяльні культурні окремішності <g/> , плекані в поодиноких краях <g/> , а звідтам вивозити знайомість українських людей інших провінціяльних культур — може наступити взаємне пізнання українців <g/> , без якого всі " <g/> соборності <g/> " будуть лише порожнім звуком <g/> »lxvii <g/> , і не тільки єдина <g/> , а й одноманітна літературна мова запанує у всій Україні <g/> , розвинувшися на основі всіх головних українських діялектів <g/> , але насамперед на основі схрещення двох вирішальних <g/> : центрального подніпровського — як бази і галицького — як того цементу <g/> , що проходить поміж усіма брилами бази <g/> , скріплюючи їх і роблячи споруду міцною <g/> , відпорною <g/> , витривалою — нероздрібною <g/> . </p>
doc#10 Ганцов висуває двоє конкретних завдань <g/> : скласти якнайдоклад-нішу бібліографію старої діалектологічної літератури й етнографічних матеріалів <g/> , щоб перевірити їх <g/> , дослідити недо-сліджене <g/> , встановити зміни <g/> , що сталися від часу запису і — широке організоване й об'єднане збирання нових матеріалів говірок <g/> , зокрема і неукраїнських говірок на Україні <g/> .
doc#10 <p> Характеристика Курило як діялектолога була б не повною <g/> , якби не згадати про те <g/> , що Курило виступила на Україні піонером вивчення таких царин мови або сумежних з мовою <g/> , які й досі фактично майже не вивчалися <g/> .
doc#16 Але не можна заперечити <g/> , що в житті на Україні прищепилося саме таке розуміння слова націоналізм <g/> .
doc#16 Це концепція <g/> , яку передбачав Шевченко <g/> , звертаючися до всіх земляків своїх <g/> , живих <g/> , мертвих і ненарожденних <g/> , в Україні і поза Україною сущих <g/> . </p>
doc#19 ) на Україні <g/> . </p>
doc#19 Бо ні « <g/> Напровесні <g/> » ( <g/> 1890 <g/> ) з її тезою <g/> , що скрізь буває весна <g/> , тільки Україні її нема <g/> , ні « <g/> На прогулянках <g/> , І <g/> » ( <g/> 1884 <g/> ) <g/> , де « <g/> На Дніпрі <g/> » <g/> , датована 1878 роком <g/> , тексту якої майже не знаємо <g/> , судячи з авторового коментаря ( <g/> див <g/> .
doc#20 До того задніх дверей під німецькою владою на Україні я й не знав <g/> .
doc#20 ) <g/> , творячи ґрунт для прийдешніх величних творів її — без найменшого уявлення про те <g/> , що діялося на Україні <g/> , де вже заносилося на чорну чуму Кагановичевого терору <g/> .
doc#21 Якщо події переказані правильно в інтерв'ю <g/> , яке Р. Ференцевич дав “ <g/> Літературній Україні <g/> ” ( <g/> 1990 <g/> , Ч. 22 <g/> ) <g/> , Гніздовський мав виснажливу подорож автомобілем до і з Торонто <g/> , десь 600 км <g/> , повернувшися <g/> , дістав інфаркт <g/> , утратив свідомість і за кілька днів помер <g/> .
doc#23 На Україні <g/> , де <g/> , як показав Чижевський <g/> , клясицизм розвинувся без вищих жанрів 15 <g/> , « <g/> загальниковий <g/> » романтизм не продовжував клясицизм <g/> , а заперечував його <g/> , і то далеко рішучіше <g/> , ніж на Заході <g/> .
doc#25 Згадаю тут натомість насвітлення в Михальчука питання про церковнослов'янську мову на Україні і про генезу окремих слов'янських мов <g/> . </p>
doc#26 <p> Історії суржика чи суржиків на Україні ще не написано <g/> .
doc#27 Історії листування на Україні ще не написано <g/> .