Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#54 <p> І з цих скупих <g/> , але виразних рядків можна збудувати в уяві цілу картину того щирого <g/> , що було в душах людей <g/> , коли вони бралися за відбудову мирного життя <g/> .
doc#24 <p> І ви обіймаєте землю <g/> . </p>
doc#1 <p> І думу вольную на волю </p><p> Не прийде випустить <g/> …
doc#75 І я це роблю у міру сил своїх <g/> .
doc#59 І його висловлювання там становлять собою пряме продовження його висловлювань на ці ж теми в Мюнхені <g/> , — хоч у пляні реального часу <g/> , звичайно <g/> , могло б бути тільки навпаки <g/> , бож ясно кожному <g/> , що події в П'янгороді датуються десь 1944 роком <g/> , а події в Мюнхені — 1945 або 1946. Божок <g/> , навпаки <g/> , так само легко переходить з вставного епізоду в рамковий <g/> . </p>
doc#9 І західноєвропейські впливи <g/> , і старі традиціїxxxv для цієї мови — порожній звук <g/> .
doc#9 І коли так судить об мові <g/> , то треба те ж саме розважити й у всьому <g/> , і хисту національного не треба розвивать <g/> , — ні музики <g/> , нічого <g/> , — нехай буде все тільки на ступні первісно- народному <g/> : значить і науки не посувать <g/> , досить того світогляду <g/> , який має наш простий чоловік <g/> !
doc#84 І чому вас ніхто не оспівав <g/> , як Гоголь скрипучі двері своїх старосвітян-поміщиків <g/> !
doc#81 І справді <g/> , до німецької окупації проблем ніби не було <g/> .
doc#47 І як <g/> !
doc#29 І Ґлаґолін з кону кидав на партер живих курей зі зв'язаними ногами <g/> , і партер умлівав і захоплено обурювався від власної ррреволюційности й захоплювався нею ж таки <g/> .
doc#15 І поле <g/> , поле <g/> , </p><p> І поводи ослабли з рук [ <g/> …
doc#65 І розсудив цар <g/> : Оддайте тій першій живу дитину <g/> , не вбивайте <g/> !
doc#87 І вже тебе віте' — розгони <g/> , отгони і гон <g/> !
doc#47 <p> І ось <g/> , нарешті <g/> , найширше взагальнення <g/> , сама царівна- Україна <g/> : </p><p> Мої двори на три замки замкнено <g/> ; </p><p> від них загублено ключі <g/> ; </p><p> з листами голуб не злетить <g/> , </p><p> і нитку не дотягне прядка <g/> . </p>
doc#33 І він бачив їх <g/> , як єдину істоту <g/> , що пошарувалась на різноманітну безліч <g/> , як єдине обличчя <g/> , поділене й змінене в кривих дзеркалах на тисячі облич <g/> , що з них кожне зберегло свою загадку – загадку людини <g/> » <g/> . </p>
doc#38 І хто ж може розкрити її краще від Чижевського <g/> ?
doc#19 <p> І там чекає на героїв Мовиної поезії не порятунок <g/> , а загибіль ( <g/> « <g/> Ткачиха <g/> » <g/> , 1866—1888 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 І очі видеру із лоба тобі <g/> , диявольська худоба <g/> !
doc#84 І всім вистачало <g/> , і не було ніяких криз <g/> .