Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Якщо практикою свого мовного новаторства М. Старицький частково кликав до Галичини <g/> , то своєю програмою мовного розвитку <g/> , своєю усвідомлюваною чи не усвідомлюваною <g/> , це не має значення — « <g/> теорією <g/> » мовного розвитку він кликав переважно і насамперед до Галичини <g/> .
doc#9 Є тільки натяки на те <g/> , що все зло в окрайності « <g/> галицької мови <g/> » і засміченості її через це « <g/> чужинецько-сусідськими мовними впливами <g/> » <g/> : « <g/> Скрізь в Европі за ґрунт і основу книжньої мови були взяті осередкові мови <g/> , маючі в своїх формах і лексиці найбільший район <g/> , а не усякі дрібні підмови й чудернацькі говірки <g/> , а часом мішанки на краях <g/> , межуючих з сусідніми націями <g/> »3. </p><p> 5. На Великій Україні є якісь не названі автором носії цього « <g/> маразму <g/> » <g/> , що хотіли б у літературній мові знайти синтезу різноговіркових явищ <g/> , отже <g/> , прихильники діялектної многоосновности літературної мови <g/> .
doc#9 » <g/> , VI <g/> , 99 <g/> ; « <g/> Невесело при старощах вдовцеві <g/> » - « <g/> Руфін і Прісц <g/> .
doc#9 В Галичині вчасний означає саме передчасний <g/> , а приросток за- цілком нормально функціонує при прикметниках і прислівниках як посилювач ознаки <g/> , отже <g/> , за цими законами завчасний нормально означає « <g/> надто передчасний <g/> » <g/> .
doc#9 Цілком природно <g/> , що до певної міри Шевченко в манерах і в мові пристосовувався до цього свого нового оточення <g/> . </p>
doc#10 4 і 5 <g/> , Київ 1923 <g/> , ст <g/> .
doc#10 <p> Праці над нормалізацією української літературної мови Курило присвятила багато часу і уваги <g/> , особливо в першій половині своєї недовгої — 14-річної — наукової діяльносте У широкій <g/> , колективній нормалізаційній праці тих років чи не на перше місце треба поставити поруч О. Синявського — в царині правопису <g/> , ортоепії й морфології — і Ганцова — в царині загального словництва <g/> , — Курило в царинах фахового словництва <g/> , словотвору <g/> , синтакси й фразеїології <g/> .
doc#10 До Курило загально панував з малими винятками погляд <g/> , що і в українських словах типу двір <g/> , піч розвинулося з старих о <g/> , е <g/> , коли ті спершу подовжилися під впливом занепаду того слабого голосного ъ <g/> , ь <g/> , що був спершу після них і творив наступний склад ( <g/> дворъ >двор <g/> , печь > печ <g/> ) <g/> , а потім перетворилися на дифтонги <g/> , що й собі далі розвинулися в більшості українських говірок в і. При цьому погляді <g/> , що йде від Міклошіча й Потебні <g/> , північноукраїнські дифтонги розглядано як проміжну стадію <g/> , що затрималася досі на півночі <g/> , але колись характеризувала всю українську територію <g/> .
doc#10 Тут одначе вона стояла на хиткішому ґрунті гіпотез <g/> , і не все однаково добре підбудоване в цій теорії <g/> , дещо вимагає <g/> , здається <g/> , перегляду <g/> .
doc#11 Ось голий перелік <g/> , і то без претензії на повність <g/> : заяви й інші виквіти канцелярського карбу <g/> , журнальний некролог <g/> , листи <g/> , запрошення <g/> , програми <g/> , таємні рапорти <g/> , виступи на симпозії <g/> , агентурні звіти <g/> , протоколи <g/> , виступи в дискусіях <g/> , пародія на Сковороду <g/> , сценарій і текст опери-буф <g/> , віршилища <g/> , початківські поезії <g/> , пародії <g/> , географія й історія дитячих казок <g/> , письмена невідомих ( <g/> неіснуючих <g/> ) мов <g/> , оголошення <g/> , заповіт <g/> …
doc#11 <p> Бу-ба-бу сьогодні вже не тільки дитяча гра <g/> , а <g/> , певно <g/> , і від початку не зовсім було <g/> .
doc#12 <p> 3. Перед і після вставного речення <g/> , якщо вимовляємо його підкреслено <g/> , напр <g/> .
doc#15 При даному ж тексті витворюється щось проміжне між тим і тим <g/> : занадто самостійне <g/> , щоб бути називним відмінком уявлення <g/> , і занадто зв'язане з дальшим <g/> , включене в нього <g/> , щоб бути називним реченням <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> А. Малишко <g/> ) </p><p> А вона безмежно рада <g/> : і тому <g/> , що комбайн аж гримить і що люди вже не поглядають на машину скоса <g/> , і що буйні хліба так безтурботно злизує хедер <g/> , і що взагалі - сонце <g/> , жнива <g/> , увага <g/> , люди <g/> . </p>
doc#15 Тоді ці звороти мови є справжні вислови думки і вияви емоції [ <g/> Aussagen und Emotive <g/> ] <g/> , </p><p> І далі <g/> : </p><p> Імена - автосемантичні до певної міри тільки теоретично <g/> , а не практично <g/> .
doc#15 <p> Називні речення <g/> , якого б " <g/> збірного <g/> " походження вони не були <g/> , стали якісно-новою конструкцією і при тому такою потрібною <g/> , що ми вже не можемо уявити нашу мову без них <g/> .
doc#16 <p> Головна причина такого помішання понять полягає в тому <g/> , що в силу своєї обдарованости і темпераментности <g/> , в силу закономірностей історичного розвитку українства Донцов <g/> , який був носієм ідей націоналізму в його крайній формі <g/> , став єдиним популярним ідеологом націоналізму <g/> ; але його крайності були величезній більшості українського народу чужі й далекі <g/> , і <g/> , приймаючи до певної міри ідейний провід Донцова <g/> , він фактично вкладав у рух <g/> , у свій визвольний рух <g/> , зміст націоналізму « <g/> поміркованого <g/> » <g/> , « <g/> гуманістичного <g/> » <g/> , « <g/> демократичного <g/> » <g/> , « <g/> християнського <g/> » <g/> , чи як ще його можна умовно назвати <g/> .
doc#16 або перебуває в нього на послугах — або ще щось подібне <g/> , що дуже модно тепер серед троглодитів нашої еміграції з їх аґенто- і шпигуноманією <g/> .
doc#16 Закликається <g/> , щоб оця неукраїнська « <g/> еліта <g/> » прийшла на Україну і всупереч усім традиціям і властивостям українського народу стала над ним і командувала ним <g/> , — що <g/> , власне <g/> , по- своєму і намагаються тепер робити большевики <g/> . </p>
doc#16 <p> І саме це визначило вичерпаність і недостатність вісниківства <g/> .