Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Особливо ж численні приклади можна подати з дієслів <g/> : показуватися — виявлятися ( <g/> Показалося <g/> , що школа замкнена <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 31 <g/> ) <g/> ; почуватися — почувати себе ( <g/> « <g/> Він почувався на волі <g/> » - « <g/> Дорогою ціною <g/> » <g/> , 67 <g/> ) <g/> ; перестрашитися — злякатися ( <g/> « <g/> Соломія сиділа перестрашена <g/> » - Там же <g/> , 88 <g/> ) <g/> ; млоїти - нудити ( <g/> « <g/> Під серцем її млоїло <g/> » — Там же <g/> , 95 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 ) <g/> ; переносити ( <g/> про особу <g/> ) — переводити ( <g/> « <g/> її перенесено до другої школи <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 29 <g/> ) <g/> ; одтручувати — відштовхувати ( <g/> « <g/> Коли б він одтрутив її <g/> …
doc#9 <p> Зате не підлягає жадному сумніву величезна роля української школи <g/> , що саме постає в ці роки <g/> , в закоріненні у народну гущу здобутків української літературної мови попереднього періоду <g/> .
doc#9 Книжку й газету читає далеко не кожний <g/> , — школу відвідує майже кожна дитина <g/> .
doc#9 Книжку й газету читає людина з уже так чи сяк зформованою мовою <g/> , — школа дістає такий людський матеріял <g/> , якому вона сама формує мову <g/> , надто в її ( <g/> мови <g/> ) вищих сферах <g/> .
doc#9 Книжка здебільшого сприймається пасивно <g/> , школа вимагає від кожного учня активного засвоєння <g/> , тим-то не можна переоцінити значення школи ні для стабілізації літературної мови взагалі <g/> , ні для прищеплення вироблених перед тим у розмірно вузькому колі людей норм української літературної мови в ті роки <g/> . </p>
doc#9 Книжка здебільшого сприймається пасивно <g/> , школа вимагає від кожного учня активного засвоєння <g/> , тим-то не можна переоцінити значення школи ні для стабілізації літературної мови взагалі <g/> , ні для прищеплення вироблених перед тим у розмірно вузькому колі людей норм української літературної мови в ті роки <g/> . </p>
doc#9 <p> Якою термінологією мала тоді користатися українська школа <g/> ?
doc#9 <p> Українська школа <g/> , військо <g/> , адміністрація — все це несло в народ здобутки української літературної мови попередніх років <g/> .
doc#9 У своїй переважній частині ці галичани працювали по школах <g/> , у пресі <g/> , в наукових закладах <g/> .
doc#9 Тепер <g/> , коли єсть українська школа <g/> , українські інституції <g/> , багатіша преса та сила словників <g/> , галицький літературно- мовний набуток слід не тільки не відкидати <g/> , але й привітати та пускати на загальний вжиток <g/> , як матеріял вироблений ( <g/> знов той самий термін <g/> , що колись у Олени Пчілки <g/> !
doc#9 Справді <g/> , звідки могло тогочасне село <g/> , позбавлене зв'язків з широким світом <g/> , не маючи української школи <g/> , книжки й преси <g/> , — звідки могло воно черпати назви для понять <g/> , зв'язаних з міським побутом і вищими сферами інтелектуальної діяльносте <g/> ?
doc#9 Легко помітити <g/> , що вагання в наголосі мають переважно слова абстрактнішого <g/> , загальнішого значення <g/> , слова <g/> , що ширяться через школу ( <g/> може і снідання завдячує своє наголосове хитання саме зв'язкові своєму з шкільною практикою <g/> ?
doc#9 Починаючи від двадцятих років нашого століття <g/> , поетична школа так званих « <g/> неокласиків <g/> » <g/> , зокрема у поезії Максима Рильського <g/> , прагнула до цього ідеалу <g/> .
doc#9 Перед могутнім політичним перетворенням української літературної мови тенденція « <g/> двомовної структури <g/> » була панівною лише в деяких школах або в окремих письменників <g/> .
doc#10 Вільна українська школа <g/> , 1918-19 шкільний рік <g/> , ч.З <g/> , ст <g/> .
doc#10 <p> Метода праці Ганцова в цій роботі <g/> , природно <g/> , вкладається в зразки школи Шахматова <g/> .
doc#10 Дуже різкі виступи Смаль-Стоцького <g/> , що закидав Ганцову неспроможність “ <g/> вимотатися із зачарованого кружка теоретичних міркувань своїх попередників <g/> ” <g/> , вважаючи <g/> , що “ <g/> це вина школи <g/> , особливо школи Шахматова <g/> , з якої Ганцов вийшов <g/> ”19 <g/> ) <g/> , і заперечував не тільки генетичні концепції Ганцова <g/> , а навіть наявність поліфтонгів в українських говірках20 <g/> ) <g/> , в дійсності були фальшивою дискусією <g/> .
doc#10 Дуже різкі виступи Смаль-Стоцького <g/> , що закидав Ганцову неспроможність “ <g/> вимотатися із зачарованого кружка теоретичних міркувань своїх попередників <g/> ” <g/> , вважаючи <g/> , що “ <g/> це вина школи <g/> , особливо школи Шахматова <g/> , з якої Ганцов вийшов <g/> ”19 <g/> ) <g/> , і заперечував не тільки генетичні концепції Ганцова <g/> , а навіть наявність поліфтонгів в українських говірках20 <g/> ) <g/> , в дійсності були фальшивою дискусією <g/> .
doc#10 Тим часом Ганцов <g/> , бувши учнем Шахматова і засвоївши багато добрих рис з цієї блискучої школи <g/> , був усе таки в висновках ближчим до Смаль-Стоцького <g/> , ніж це здавалося з першого погляду <g/> .