Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Серед тих <g/> , хто цю можливість відкидає <g/> , одні схильні розглядати ці слова і словосполуки як еквіваленти речень <g/> , інші - як неповні речення або частини речень <g/> .
doc#16 <p> Таким чином <g/> , практично у нас уважають за націоналіста і того <g/> , хто хоче ствердити суверенність українського народу на його території <g/> , не порушуючи прав інших народів <g/> , що там волею Божою і історії живуть <g/> , і того <g/> , хто ладен ці народи попросту винищити <g/> ; і того <g/> , хто домагається самостійности України <g/> , гадаючи <g/> , що в умовах незалежности і свободи народ український найкраще розкриє свої потенції і найбільше дасть людству <g/> , і того <g/> , хто заперечує і відкидає існування людства як цілости взагалі і вважає всі інші нації за погній для своєї <g/> . </p>
doc#16 <p> Таким чином <g/> , практично у нас уважають за націоналіста і того <g/> , хто хоче ствердити суверенність українського народу на його території <g/> , не порушуючи прав інших народів <g/> , що там волею Божою і історії живуть <g/> , і того <g/> , хто ладен ці народи попросту винищити <g/> ; і того <g/> , хто домагається самостійности України <g/> , гадаючи <g/> , що в умовах незалежности і свободи народ український найкраще розкриє свої потенції і найбільше дасть людству <g/> , і того <g/> , хто заперечує і відкидає існування людства як цілости взагалі і вважає всі інші нації за погній для своєї <g/> . </p>
doc#16 <p> Таким чином <g/> , практично у нас уважають за націоналіста і того <g/> , хто хоче ствердити суверенність українського народу на його території <g/> , не порушуючи прав інших народів <g/> , що там волею Божою і історії живуть <g/> , і того <g/> , хто ладен ці народи попросту винищити <g/> ; і того <g/> , хто домагається самостійности України <g/> , гадаючи <g/> , що в умовах незалежности і свободи народ український найкраще розкриє свої потенції і найбільше дасть людству <g/> , і того <g/> , хто заперечує і відкидає існування людства як цілости взагалі і вважає всі інші нації за погній для своєї <g/> . </p>
doc#16 Донцовщина може мати якусь принадність для тих <g/> , хто не жив під большевизмом <g/> .
doc#18 <p> Написаний після найтяжчих випробувань <g/> , на вершку змужніння <g/> , на кінці « <g/> життьової дороги <g/> » ( <g/> « <g/> Сойчине крило <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> Мойсей <g/> » був « <g/> остаточне зведення рахунку з кимсь <g/> , з ким малося до діла цілий час <g/> » <g/> .
doc#19 У ранніх творах шістдесятих років ще нема виразного світогляду <g/> , поза інтересом і любов'ю до народнього й національного <g/> , але є виклик тим <g/> , хто цурається мужичого ( <g/> « <g/> Ой чия то панночка <g/> » <g/> ) <g/> , чиє серце « <g/> не обкипає кров'ю <g/> » за долю своєї країни <g/> .
doc#19 І робити не хоче <g/> , бо бач <g/> , ручки білі <g/> , щоб не почорніли <g/> » ( <g/> « <g/> Причепа <g/> » <g/> ) <g/> ; « <g/> Бодай той непрощений був <g/> , хто видумав таку нелюдяну науку <g/> » ( <g/> « <g/> Люборацькі <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> Письменники з болем стверджують <g/> , як виходять із школи люди <g/> , далекі від свого народу ( <g/> « <g/> Московська школа на нашій Україні багато одрізнила луччих людей од свого народу <g/> , од свого плем'я <g/> , од сім'ї <g/> , од батька й матері <g/> » — « <g/> Причепа <g/> » <g/> ) <g/> , які вони не здатні до творчої праці <g/> , як спроможні тільки паразитично висмоктувати соки зі своєї родини <g/> , а значить і зі свого народу <g/> , як це робить Лемішковський у « <g/> Причепі <g/> » <g/> , Антось і Мася в « <g/> Люборацьких <g/> »
doc#19 Людина широкого розмаху <g/> , що ніколи ні від кого не знала стриму <g/> , Загреба за дрібницю ладен убити <g/> .
doc#19 Але батьки приваблюють ще своїм поняттям чести <g/> , хоч і своєрідним <g/> , своїм демократизмом і простотою <g/> , своєю силою й здоров'ям ( <g/> « <g/> По- нашому той гарний <g/> , хто здоров'ям пашить та силою грає <g/> » <g/> , — каже Диркалиха <g/> ) <g/> .
doc#19 Та хто ж не знає <g/> , хто ж не відає <g/> , що всі ви <g/> , судовики та иравленці— хабарники безсоромітні <g/> , сіпаки не- щадущі <g/> , живолупи трикляті <g/> … </p>
doc#19 Із поетичної спадщини Василя Мови ( <g/> Лимансь- </p><p> кого <g/> ) <g/> .
doc#20 На кого з нас не чигала самота <g/> ? </p>
doc#21 І що шкода праці того <g/> , хто хоче малювати свідомо <g/> , без того одного відсотка різниці — різниця <g/> , якої ніхто <g/> , крім фахівців <g/> , і не почує <g/> , не помітить <g/> .
doc#21 І <g/> , хто знає <g/> , якби не ця карколомна подорож <g/> , може <g/> , не було б і інфаркту <g/> .
doc#22 Михайло Орест у прекрасному вірші « <g/> Скитальцям <g/> » проклямує зрозуміння тих <g/> , хто ще не вирваний з ґрунту <g/> : </p><p> Ні <g/> , ви молітесь за них <g/> , </p><p> За їх рятунок молітесь <g/> , </p><p> Щоб прірва згуб жадних </p><p> Не сміла під ними розкритись <g/> . </p>
doc#22 Багато хто хотів би звести це питання до нашого наслідування європейських зразків <g/> .
doc#22 У Куліша герой не знає <g/> , хто його союзники і хто вороги <g/> , він іде зі своїми проектами про реформу людини до ворогів людини — до совєтського РНК <g/> , він відштовхує від себе своїх справжніх спільників ( <g/> Любуня <g/> ) і тим приводить їх до загибелі <g/> , а самого себе до поразки <g/> .
doc#22 Бо хіба трагедія <g/> , скажімо <g/> , сучасної Франції <g/> , Італії або Індокитаю не випливає насамперед з того <g/> , що чималі прошарки людності цих країн сподіваються оновлення життя і визволення людини саме від тих <g/> , хто несе їм найгірше поневолення <g/> , що люди не можуть усвідомити <g/> , хто їх друзі <g/> , а хто вороги <g/> , поки не опиняться під п ятою найстрашнішого з ворогів <g/> ?
doc#22 Бо хіба трагедія <g/> , скажімо <g/> , сучасної Франції <g/> , Італії або Індокитаю не випливає насамперед з того <g/> , що чималі прошарки людності цих країн сподіваються оновлення життя і визволення людини саме від тих <g/> , хто несе їм найгірше поневолення <g/> , що люди не можуть усвідомити <g/> , хто їх друзі <g/> , а хто вороги <g/> , поки не опиняться під п ятою найстрашнішого з ворогів <g/> ?