Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Іноді змальована в картині “ <g/> історія <g/> ” така виразна <g/> , що не потребує коментаря <g/> .
doc#6 Натовп поданий як така збита група — і це легко обґрунтувати <g/> .
doc#6 Особливо виразно така стандартизованість і масковий характер облич виявилися в ілюстраціях до історії родини Вахнів <g/> , починаючи від обкладинки до сцени в крамниці ( <g/> с. 66 <g/> ) <g/> .
doc#6 Така принаймні була в його душі раціоналізація цього несамовитого гону <g/> .
doc#6 Така <g/> , наприклад <g/> , як уже говорилося <g/> , його картина “ <g/> Рибалення корюки в Сент-Ірен <g/> ” з французької серії — непроглядна темрява <g/> , рибалки коло багать <g/> , що вихоплюють одні риси людських постатей і затушковують інші <g/> , ланцюг далеких вогнів <g/> .
doc#6 Знову ж ідеологічні причини цього виразні <g/> , але для нас тут важить революційність у композиції як така <g/> . </p>
doc#6 Така ж монументальність і широчінь перспективи характеризують портрет А. Ковальчика <g/> .
doc#8 Така була і його остання подорож <g/> , — доля немилосердно поглузувала з його обе- режности <g/> .
doc#9 — Частина великої України-Руси — така сама частина <g/> , як Буковина <g/> , Київщина <g/> , Полтавщина <g/> , Херсонщина <g/> » <g/> , — і робив з цього висновок <g/> : « <g/> Язика галицько-руського не може бути <g/> , як не може бути язика херсонсько-руського <g/> »1i <g/> . </p>
doc#9 Інакше розбіжність була б така велика <g/> , що можливість впливу впала б. Приймаючи елементи « <g/> східної <g/> » літературної мови <g/> , Галичина створювала передумови для пізнішого зворотного свого впливу <g/> .
doc#9 Він теж був невдоволений галицькими літераторами <g/> : </p><p> Так нам тепер поети-львівці <g/> , </p><p> Мов у селі під вечір вівці <g/> , </p><p> Хрипливий голос подають <g/> : </p><p> Кастильську бо з калюжі п'ють1. </p><p> Така низька оцінка галицької поезії й літератури взагалі <g/> , поскільки вона стосується побічно й до мови <g/> , в'язалася в П. Куліша з різко негативною оцінкою польських впливів в українській культурі XVI —XVII ст <g/> .
doc#9 Спочатку запеклий прихильник і навіть апологет Галичини ( <g/> « <g/> Я так набрид навіть своїм найближчим приятелям своїми непрестанними розмовами про Галичину <g/> , що мене прозвали Михаїл Галицький <g/> »2 <g/> , — згадував він про ці часи <g/> ) <g/> , він потім <g/> , побувавши в Галичині <g/> , різко змінює своє ставлення до Галичини взагалі <g/> : « <g/> Галичина така <g/> , як вона є <g/> , не може нам послужити ні до чого <g/> , а сама мусить бути перше зреформована <g/> »3. І <g/> , видимо <g/> , виявляючи цим приховано своє глибоке невдоволення галичанами <g/> , залюбки Цитує лайливу характеристику їх <g/> , нібито одержану ним у листі від одного українця <g/> : « <g/> Господи <g/> !
doc#9 Коли хочеш карати Росію й Україну <g/> , карай їх огнем <g/> , мечем <g/> , чим хоч <g/> , — тільки не прилученням Галичини <g/> , бо в нас же й свого сміття стане Дніпро перегородити <g/> »4. </p><p> Одначе така негативна оцінка всього галицького не завадила тому <g/> , що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це пішло його мові на користь <g/> , бо хоч частково відчистило її від русизмів <g/> , які аж надто рясніють у його ранніх писаннях <g/> , — як-от <g/> : місто ( <g/> в
doc#9 <p> Іноді така конкретна своїм корінним значенням лексика вживається абстрактно <g/> , в переносному значенні <g/> , як-от у подальших прикладах слова <g/> : довг ( <g/> « <g/> Довг по смерти я простив <g/> » — 217 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 <p> В історичній перспективі стаття І. Франка була така ж хибна <g/> , як і стаття Б. Грінченка <g/> .
doc#9 « <g/> Спільна мова така " <g/> малоросійська <g/> " <g/> , що чогось аж серце похвачує <g/> »2 <g/> , — і від цього загального враження здивованого захоплення <g/> , імпонування зрозумілий і легкий перехід до вихоплення <g/> , аналізи і переймання окремих слів і виразів <g/> .
doc#9 Така переходна доба властива багатьом молодим літературам <g/> »2. </p><p> От через ці два чинники <g/> : виробленість <g/> , хоч би і відносну <g/> , газетної і науково-публіцистичної мови в Галичині <g/> , з одного боку <g/> , появу нового — назвім його умовно міським — покоління письменників ( <g/> та й інтелігенції взагалі <g/> ) <g/> , з другого боку <g/> , — повернутися до того стану <g/> , який був у мові двадцять-тридцять років тому <g/> , стало неможливим <g/> .
doc#9 Чим саме така погана галицька мова <g/> ?
doc#9 Вірша на Великдень своєю мовою не така витримано чернігівська <g/> , але і вона має в своїй мові сильне північне забарвлення <g/> : </p><p> а. Спорадично у з о в первісно закритому складі <g/> : пробу <g/> ; </p><p> б. Спорадично зберігається без змін о в закритому ненаголошеному складі <g/> : дождав <g/> , под ноги <g/> , карность <g/> , подбит <g/> , подрягу <g/> ; </p><p> в. Спорадично стверділе р <g/> : цара ( <g/> род <g/> .
doc#9 коли ще лексично він збагачував її з інших джерел <g/> , то така річ <g/> , як морфологічна структура <g/> , а особливо звукова система цілком завдячують Звенигородщині <g/> » <g/> , — вважає Синявськийxcvii <g/> . </p>