Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Навіть суто <g/> , здавалося б <g/> , формальні засоби стають заходом піднести значущість поетичного слова <g/> . </p>
doc#5 Дії обох героїв зведені майже виключно до їхнього кохання <g/> , а в їхньому коханні підкреслено <g/> , що воно зовсім не індивідуальне <g/> , що так само поводяться <g/> , ті самі слова говорять <g/> , так само зідхають і так само переживають мільйони інших пар <g/> .
doc#6 Адже він хотів бути не тільки майстром пензля <g/> , а й майстром слова <g/> .
doc#6 Чи не єдиний виняток — цитатна назва <g/> , слова <g/> , що їх ніби вимовляє дійова особа — це “ <g/> Нема грошей — нема води <g/> ” <g/> , що каже водовіз жінці <g/> , яка стоїть у дверях будинку <g/> .
doc#7 До чого стосуються слова « <g/> про весну неодцвітну <g/> » <g/> : спогад і веселість про весну <g/> ?
doc#7 Куди стосуються слова « <g/> у перших зацвітах вогнявих віконниці з імли <g/> » — до підрядного речення « <g/> мов на травах це все <g/> » <g/> , — чи до клаптика головного речення « <g/> так нездогадно <g/> » <g/> ?
doc#7 <p> У нас уже досить спопуляризовані слова Мак-Ліша <g/> , що облетіли світ <g/> : « <g/> А Poem should not mean <g/> , but be <g/> » <g/> .
doc#7 Ці слова справді в парадоксальній формі <g/> , але схоплюють посутню рису сучасної поезії Франції <g/> , Англії <g/> , Америки в її вищих проявах <g/> .
doc#7 Кожне слово в нашій мові ніби має кілька гачків <g/> , до яких — за інерцією мови — мають бути почеплені інші слова <g/> , при чому конче слова певного типу або й певні слова <g/> .
doc#7 Кожне слово в нашій мові ніби має кілька гачків <g/> , до яких — за інерцією мови — мають бути почеплені інші слова <g/> , при чому конче слова певного типу або й певні слова <g/> .
doc#7 Кожне слово в нашій мові ніби має кілька гачків <g/> , до яких — за інерцією мови — мають бути почеплені інші слова <g/> , при чому конче слова певного типу або й певні слова <g/> .
doc#7 Так досить сказати <g/> , приміром <g/> , слово роззявити <g/> , щоб у свідомості з'явилися слова рота або пащеку <g/> , і то конечно в формі родового або знахідного відмінка <g/> .
doc#7 Тим самим у протилежність всякій заумній мові при такому підході до мови роля значення слова не занепадає <g/> , а зростає <g/> .
doc#7 Вирвані з контексту щоденщини <g/> , але поглиблені значенньово <g/> , слова щільніше в'яжуться з внутрішнім світом поета і духово спорідненого з даним поетом читача <g/> .
doc#7 <p> Такого роду настанова супроти слова — не нова в світі <g/> !
doc#7 Мені здавалася б відповідною для нього назва флюктуаціонізму — від французького слова fluctuer <g/> , що значить приблизно мінитися <g/> , переливатися <g/> , брижитися <g/> .
doc#7 Надзвичайно трафаретизована синтаксично <g/> , вона кинулася надолужувати це вишукуванням незвичайних <g/> , « <g/> поетичних <g/> » слів <g/> , старанно обминаючи слова звичайної мови <g/> .
doc#7 <p> Я не хотів би <g/> , щоб цей уступ був сприйнятий як заперечення проти того <g/> , щоб поети порпалися в словниках і щоб у поезії при потребі використовувалися рідкі слова <g/> .
doc#8 В усякому випадку <g/> , в межах порівняльного мовознавства <g/> , обмеженого родинами мов <g/> , йому було рішуче затісно <g/> , і його велика стаття про слово ляда ( <g/> « <g/> Язык и мышление <g/> » <g/> ) дає сміливі зіставлення цього слова не тільки з німецьким Land <g/> , а і з словами фінських і східніх мов <g/> . </p>
doc#9 Правда <g/> , Б. Грінченко <g/> , широко використовуючи західноукраїнські матеріяли <g/> , все-таки прагнув надати редагованому ним словникові переважно центрально- і східноукраїнського характеру <g/> , і через це <g/> , коли мав указівки на вживання слова поза західноукраїнськими територіями <g/> , то охоче це зазначав <g/> .