Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 На передавання європейських І та g запропоновано компромісне вирішення <g/> : слова грецького походження ( <g/> або посередництва <g/> ) слід передавати в українському письмі через л і г <g/> , слова з латини або інших європейських мов з середнім чи пом'якшеним / перед а <g/> , о <g/> , и і в кінці складу та д передавати л м'яким та г. 6 вересня 1928 року М. Скрипник підписав текст “ <g/> Українського правопису <g/> ” <g/> , надавши йому обов'язковости <g/> .
doc#9 Ось кілька таких слів <g/> : форму глядач подають О. Синявськийxliii <g/> , Г. Голоскевич <g/> , О. Ізюмов — О. Панейкоxliv ( <g/> у Грій <g/> , слова нема ще зовсім <g/> ) <g/> ; але в живій мові досить часто є і глядач <g/> ; наглядач з кінцевим наголосом дають Із <g/> .
doc#15 Не втрачаючи загальности <g/> , слова стають на службу відтворенню конкретного <g/> , поодинокого <g/> , даного <g/> . </p>
doc#7 Вирвані з контексту щоденщини <g/> , але поглиблені значенньово <g/> , слова щільніше в'яжуться з внутрішнім світом поета і духово спорідненого з даним поетом читача <g/> .
doc#9 Легко помітити <g/> , що вагання в наголосі мають переважно слова абстрактнішого <g/> , загальнішого значення <g/> , слова <g/> , що ширяться через школу ( <g/> може і снідання завдячує своє наголосове хитання саме зв'язкові своєму з шкільною практикою <g/> ?
doc#19 <p> Справді <g/> , лексика Мовиних творів <g/> , особливо прозових <g/> , вражає багатством <g/> ; слова з конкретним значенням <g/> , слова з виразним емоційним забарвленням Мова широко черпав з народніх говірок <g/> , які він добре знав <g/> .
doc#40 <p> Припасовуючися до загального плину зв'язкої мови <g/> , слова можуть змінюватися або відмінятися <g/> .
doc#40 Навпаки <g/> , слова вонючий і особливо смердючий можуть означати тільки неприємні запахи <g/> .
doc#6 Чи не єдиний виняток — цитатна назва <g/> , слова <g/> , що їх ніби вимовляє дійова особа — це “ <g/> Нема грошей — нема води <g/> ” <g/> , що каже водовіз жінці <g/> , яка стоїть у дверях будинку <g/> .
doc#28 <p> О. Бургардт убачав у цьому відгуки акмеїзму <g/> , але це не так <g/> : поетові здаються повнодзвонними і п'янкими не слова <g/> , найбільше пов'язані з речовим світом <g/> , як уважали акмеїсти <g/> , носії нової речевости в поезії <g/> , а слова небуденні <g/> , незвичайні <g/> , відмерлі слова неясного <g/> , не до кінця зрозумілого семантичного наповнення <g/> , слова з хитким значенням – типова символістична настанова <g/> .
doc#9 — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , складених добре і вдатно <g/> , як-от <g/> : переважно <g/> , здійснити <g/> , вражіння <g/> , переважувати <g/> , зміст <g/> , вплив <g/> , пересвідчитись <g/> , неможливий і т. д. <g/> , котрі й я вживаю в писанні <g/> »1. А що таких слів було далеко більше <g/> , про це свідчить не тільки красномовне — « <g/> і т. д.» <g/> , а й те <g/> , що в цьому списку бракує <g/> , наприклад <g/> , слова розвиток <g/> , що його <g/> , як ми бачили з листа І. Нечуя-Левицького з 27.02.1898 р. <g/> , він сам уважав теж за галицьке і вдало утворене <g/> . </p>
doc#40 В сучасній УССР <g/> , наприклад <g/> , слова стерно або керма заступлені в технічній термінології на руль <g/> ; чардак або поклад на палубу <g/> ; зовсім відкинено всі традиційні українські військові й судові терміни <g/> , заступивши їх російськими або зросійщеними <g/> .
doc#40 , конечний <g/> , статечний <g/> , запічний <g/> , нічний <g/> , хоч <g/> , наприклад <g/> , слова місячний <g/> , пшеничний тощо нерідко вимовляються із ш. </p><p> Звук ч <g/> , як ми вже знаємо <g/> , — африката <g/> , що складається з елементів m + ш а звук п вимовляється так само <g/> , як пі <g/> , тільки з додатком носового резонансу <g/> ; таким чином при вимові чн язик двічі повинен робити рух <g/> , потрібний для вимови ш. В наслідок розподібнення вимови ч і спрощується в ш <g/> , — це і є явище дисиміляції <g/> . </p>
doc#27 Окрему групу становлять <g/> , нарешті <g/> , слова <g/> , позичені з російської мови або спільні з нею <g/> , що не були прийняті до літературної мови <g/> , але широко вживаються в селянській мові Лівобережжя <g/> .
doc#54 Їх ритм — механічний <g/> , їхня фраза неоковирна <g/> , слова — байдужі <g/> .
doc#28 Ще виразніше ці іраціонально-суб'єктивістичні моменти виступають у продовженні поезії <g/> : </p><p> Люблю слова ще повнодзвонні <g/> , </p><p> як мед пахучі та п'янкі <g/> , </p><p> слова <g/> , що в глибині бездонній </p><p> пролежали глухі віки <g/> . </p>
doc#15 Приміром <g/> , слова і сум і жаль в наступному уривку можуть дуже легко відірватися від ряду <g/> , бо подані в зовсім іншому семантичному пляні <g/> , ніж вид далекий <g/> , хмари й шум смереки ( <g/> і це не зважаючи на те <g/> , що вони стоять не в називному відмінку <g/> , а лише в формі його <g/> ) <g/> : </p><p> Люблю прозорих вод кришталь <g/> , </p><p> Люблю з гір вид далекий <g/> , </p><p> І хмари <g/> , що пливуть у даль <g/> , </p><p> І шум високої смереки <g/> , </p><p> І сум і жаль <g/> . </p>
doc#40 Oberschar перетворилося під впливом асоціацій з коренем шир ( <g/> окий <g/> ) <g/> ; майка не має нічого спільного з май <g/> , а походить з французького maillot <g/> , 'трико' і т. д. </p><p> Зазнаючи в різних мовах по-різному фонетичного <g/> , морфологічного і семантичного принатурення <g/> , слова часто зміняються до невпізнанности <g/> .
doc#40 Літературна мова розрізняє е і и під наголосом виразно <g/> ; але в ненаголошеному становищі і літературна мова цілковито змішує ці звуки <g/> , так що <g/> , скажімо <g/> , слова будеш і будиш <g/> , рити і рите <g/> , звились і звелись <g/> , лести і листи <g/> , лежу і лижу вимовляються зовсім однаково <g/> .
doc#76 : нема слова в академічному « <g/> Словаре церковнославянского и русского языка <g/> » <g/> , 3 <g/> , мені тепер приступного в другому виданні <g/> , 1867 <g/> ; в академічному « <g/> Опыте областного великорусского словаря <g/> » 1852— 1858 <g/> ; в первісних редакціях словника В. Даля ( <g/> 1863—1866 <g/> ) і його пізнішій редакції Я. Бодуена де Куртене ( <g/> 1903—1909 <g/> ) <g/> ; в словнику Д. Ушакова <g/> , 1938 <g/> ; в « <g/> Словаре русских народных говоров <g/> » <g/> , 22 <g/> , 1987. Якщо вдатися до історичних словників <g/> , слова нема в « <g/> Материалах <g/> » <g/> , 2 І. Срезневського <g/> , 1902 <g/> , ані в « <g/> Словаре русского языка XI — XVII вв <g/> .