This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 | в певному слові <g/> , треба було знати в запозичених | словах | <g/> , з якої мови зроблено позику і коли <g/> . Аргумент |
doc#40 | ознак <g/> , які вказують на чуже походження даного | слова | <g/> , належить наявність звуків або |
doc#12 | , історія <g/> , Ісляндія <g/> ; </p><p> б <g/> ) в кінці невідмінних | слів | <g/> , напр <g/> . <g/> , парі <g/> , таксі <g/> ; </p><p> в <g/> ) в середині слів після |
doc#40 | , мають нахил зліплюватися в одне складене | слово | <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> I під склепіння людське тіло злітає |
doc#72 | синонімів подано лише ближчий до російського | слова | <g/> , напр <g/> . <g/> , двор — двір ( <g/> немає подвір'я <g/> , обійстя <g/> ) <g/> ; |
doc#37 | була майже цілковито знищена на фронтах <g/> . Одне | слово | <g/> , наукове життя ледве тліло <g/> , наукові з'їзди |
doc#64 | і просто погана вдача всіх оцих людей — одне | слово | <g/> , обивательщина <g/> » <g/> . Далі заввага про наростання |
doc#99 | , де якось жилося <g/> , девальвація вартостей <g/> , | слів | <g/> , понять <g/> , захитання раси <g/> , нації <g/> , культури <g/> . Це |
doc#40 | словом <g/> , творячи звукову єдність з попереднім | словом | <g/> , постала звичка взагалі додавати або |
doc#72 | , словам часто надавано нового значення <g/> . Так | слова | <g/> , семантично пов'язані з сільським життям — |
doc#84 | видаємо ( <g/> хори <g/> , танцювальні ансамблі — одне | слово | <g/> , те <g/> , що понад сто років тому хтось <g/> , чи не князь |
doc#40 | не відокремлюються звертання і вставні | слова | <g/> , хоч коми при них мусять стояти <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Ставай |
doc#19 | , не боячися неологізмів та рідко вживаних | слів | <g/> , цікавлячись громадською поезією росіян <g/> , |
doc#40 | , і слід цього лишився в вимові й письмі деяких | слів | <g/> , що в них не відчувається виразно значення |
doc#12 | з в <g/> , а і з й. Звичайно у і і ставлять після | слова | <g/> , що кінчається на приголосний <g/> , а в і й після |
doc#65 | " <g/> ) <g/> . </p><p> В українській мові XVII ст <g/> . нормально в | словах | <g/> , що мали двічі приголосний р відбувалася |
doc#40 | мали форму геометричної кулі <g/> . Тоді це було одне | слово | <g/> , що мало властивість полісемії <g/> . Згодом |
doc#40 | 1-ої відміни двоскладові мають численну групу | слів | <g/> , що мають постійний наголос на основі <g/> . Сюди |
doc#40 | . Це стосується <g/> , передусім <g/> , до | слів | <g/> , що окреслюють просторові поняття конкретної |
doc#23 | цей портрет за описами поетів <g/> ) <g/> , використанням | слів | <g/> , що позначають родові поняття ( <g/> птахи <g/> , |