Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#22 виставі « <g/> Князя Ігоря <g/> » ні сіло ні впало цитують « <g/> Слово о полку Ігоревім <g/> » ( <g/> що стилістично не має нічого
doc#19 , або дуже цікавий і запашний переклад частини « <g/> Слова о полку Ігоревім <g/> » оголошені 1928 року заходами
doc#24 усміху <g/> , сіру тьмяність фальшивих похвал <g/> » <g/> . — « <g/> Слово перед завісою <g/> » <g/> ) або епіфоричним — у цьому нема
doc#56 , і лапок би не треба <g/> . <g/> ) Сюди ж належать і « <g/> міцні <g/> » слова <g/> . </p><p> Усі ці риси споріднюють вірші Смотричеві з
doc#40 буває й так <g/> , що річ або поняття зберігаються <g/> , а слово все таки виходить з ужитку <g/> , заступлене іншим
doc#40 форма слова і не синтаксичні зв'язки слів <g/> , а слово як таке <g/> , як цілість <g/> . П. Куліш <g/> , змальовуючи
doc#40 без <g/> , від <g/> , і здебільшого не мають наголосу <g/> ; а слова спортово-туристичний <g/> , всесвітньовідомий
doc#40 і пригляньмося до його значення <g/> . Нехай це буде слово вода <g/> . Ось кілька прикладів <g/> : </p><p> 1. Вода вся важка <g/> ,
doc#40 мову <g/> . Наприклад <g/> , первісно однозначні були слова в таких парах <g/> , як супровід і конвой <g/> , жах і терор <g/> ,
doc#68 поезією <g/> . До загальновідомого « <g/> на початку було слово <g/> » Стус вносить додаток-поправку <g/> : поетичне
doc#9 елементом цього конґльомерату не можуть бути слова й форми <g/> , взяті з Галичини <g/> ? П. Куліш <g/> , отже <g/> ,
doc#40 , ні жовтого буркуна <g/> » ( <g/> Ян <g/> . <g/> ) закінчення -ö в слові буркун у протилежність закінченню -у в слові
doc#81 поза словами і так до болю мало відкривається в словах <g/> . </p><p> У роки 1939—1941 я багато писав <g/> . Сьогодні я не
doc#9 відзначу затримання наголосу на корені в словах міський і морський ( <g/> « <g/> Тут міські розкоші <g/> ! Тут
doc#65 " <g/> ) <g/> . </p><p> В українській мові XVII ст <g/> . нормально в словах <g/> , що мали двічі приголосний р відбувалася
doc#12 . </p><p> 3. У чужих іменах загальних чуже g передаємо в словах новопозичених українським ґ <g/> , а в словах давно
doc#40 » — Криж <g/> . <g/> ) <g/> . Незрозумілу частину прото- в слові протопоп Котляревський осмислив подібністю
doc#40 наголос і т. зв <g/> . гармонію голосних ( <g/> себто в слові є або тільки голосні переднього ряду <g/> , або
doc#65 і досі вимова початкового голосного <g/> , скажімо в словах інший і Індія не однакова <g/> , і " <g/> Орфоепічний
doc#40 усіх з наростком -ів <g/> ) <g/> . Часто одначе традиція в словах цього типу не усталила ще одного варіянта <g/> , і ще