Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 З другого боку <g/> , коли маляр схоплює динаміку світу <g/> , назва розгортається в речення з дієсловом у різних його формах <g/> : “ <g/> Сатана сіє бур'ян у церкві <g/> ” <g/> , “ <g/> Переслідувані тетеручкою-матір'ю <g/> ” <g/> .
doc#7 Коли речення починається з підмета <g/> , що перед ним стоїть заперечна частка н е <g/> , то в продовженні конечно чекаємо десь другої половини фрази <g/> , що починається на а ( <g/> Не він це зробив <g/> , а вона <g/> ) <g/> …
doc#7 « <g/> Мов на травах це все <g/> , що ми несли <g/> » — безперечно підрядні речення <g/> .
doc#7 « <g/> Так нездогадно <g/> » — безперечно частина головного речення <g/> .
doc#7 Куди стосуються слова « <g/> у перших зацвітах вогнявих віконниці з імли <g/> » — до підрядного речення « <g/> мов на травах це все <g/> » <g/> , — чи до клаптика головного речення « <g/> так нездогадно <g/> » <g/> ?
doc#7 Куди стосуються слова « <g/> у перших зацвітах вогнявих віконниці з імли <g/> » — до підрядного речення « <g/> мов на травах це все <g/> » <g/> , — чи до клаптика головного речення « <g/> так нездогадно <g/> » <g/> ?
doc#7 Чому дальше речення починається сполучником і <g/> : це речення дієслівне ( <g/> здобу ток пильнує <g/> ) <g/> , тоді як перед цим речення без дієслова <g/> .
doc#7 Чому дальше речення починається сполучником і <g/> : це речення дієслівне ( <g/> здобу ток пильнує <g/> ) <g/> , тоді як перед цим речення без дієслова <g/> .
doc#7 Чому дальше речення починається сполучником і <g/> : це речення дієслівне ( <g/> здобу ток пильнує <g/> ) <g/> , тоді як перед цим речення без дієслова <g/> .
doc#7 Бездієслівні речення нормальні в певних випадках у теперішньому часі <g/> , але друге речення вказує такою ж мірою на теперішній час ( <g/> пильнує <g/> ) <g/> , як і на минулий ( <g/> звели <g/> ) <g/> . </p>
doc#7 Бездієслівні речення нормальні в певних випадках у теперішньому часі <g/> , але друге речення вказує такою ж мірою на теперішній час ( <g/> пильнує <g/> ) <g/> , як і на минулий ( <g/> звели <g/> ) <g/> . </p>
doc#7 Це робило межі речень плинними <g/> , переплетеними <g/> , створювало якесь переливання речення в речення <g/> , а тим самим виривало мову поезії з звичайного її членування <g/> .
doc#7 Це робило межі речень плинними <g/> , переплетеними <g/> , створювало якесь переливання речення в речення <g/> , а тим самим виривало мову поезії з звичайного її членування <g/> .
doc#9 У складному реченні специфічно галицьких особливостей у М. Коцюбинського майже нема <g/> , хіба що можна згадати вживання сполучника аж у часових підрядних реченнях із значенням кінцевої межі тривання дії головного речення ( <g/> « <g/> Вона варила <g/> , аж стала старою дівкою <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 61 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 ) <g/> , назви синтаксичних понять ( <g/> речення <g/> , підмет <g/> , присудок <g/> …
doc#9 І нарешті <g/> , прочитавши речення <g/> : « <g/> Фесенко взяв цабе на горбок <g/> » ( <g/> Ч. 205 <g/> ) <g/> , кожний легко уявить собі якогось селянина на волах <g/> , але аж ніяк не городянина-пішохідця в європейському місті — Одесі або Кишеневі <g/> !
doc#9 <p> 1. Вживання сполучника бо між однорядними членами речення <g/> , що <g/> , власне <g/> , почало ширитися найостаннішими часами <g/> : « <g/> Був то суд кошовий <g/> , останній <g/> , бо четвертий ступінь судівництва запорозького <g/> » ( <g/> Ю. Липа <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 2. Вживання між однорядними членами речення сполучника раз <g/> …
doc#10 <p> Я назву тут тільки головні з тих питань <g/> , що в них ( <g/> 5 <g/> ) визначила шлях розвитку української літературної мови <g/> : заперечення вживання активних дієприкметників на -чий <g/> , -ший і пасивних на -мий і конкретні поради <g/> , коли їх заступати на прикметник <g/> , дієприслівник чи підрядне речення ( <g/> 5 <g/> , 13 і далі <g/> ) <g/> ; поради щодо вживання дієприслівників <g/> , зокрема дієприслівників на -вши в значенні одночасної дії ( <g/> 5 <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; поради про перевагу інфінітива над віддієслівними іменниками <g/> .
doc#12 <p> и <g/> ) Заперечна частка не пишеться з дієприкметниками разрм <g/> ; але якщо дієприкметник має ари собі залежні слова або становить собою заперечуваний присудок речення <g/> , то частку не пишемо нарізно <g/> , напр <g/> .