Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> з <g/> ) Заперечна частка не пишеться вкупі з іменниками <g/> , прикметниками й прислівниками ( <g/> крім згаданих у т.ж <g/> ) <g/> , коли в наслідок додання частки не створюється нове поняття <g/> , напр <g/> .
doc#40 Рим 1935. </p><p> ВИГУК </p><p> § 71. вигук </p><p> а <g/> ) значення і вживання вигуків </p><p> Вигуки відрізняються з-поміж інших частин мови тим <g/> , що вони нічого не називають ( <g/> як це роблять іменники <g/> , прикметники <g/> , прислівники <g/> , дієслова <g/> ) <g/> , ні на що не указують ( <g/> як це роблять займенники <g/> ) і не правлять за допоміжний засіб в організації речення ( <g/> як це роблять прийменники <g/> , сполучники і певною мірою частки <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> § 35. КЕРОВАНІ ІМЕННИКИ </p><p> Іменник може бути керований дієсловом <g/> , іменником <g/> , прикметником і зрідка прислівником <g/> .
doc#40 <p> Але <g/> , щоб картина словотвору в сучасній українській мові була повна <g/> , треба зазначити <g/> , що словозрости подекуди трапляються і в тих частинах мови <g/> , яким притаманні вищі типи словотвору — в іменнику <g/> , прикметнику <g/> , дієслові <g/> , — і що <g/> , з другого боку <g/> , в цих частинах мови вони можуть бути і здебільшого бувають піднесені на вищий щабель — т. зв <g/> .
doc#40 Отже <g/> , зауваження про словозрости і словоскладання в іменнику <g/> , прикметнику й дієслові мають закінчити наш огляд частин мови сучасної української літературної мови <g/> . </p>
doc#40 <p> ЧИСЛІВНИК </p><p> § 45. ВІДМІНА І ВЖИВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ У РЕЧЕННІ </p><p> Числівник означає кількість предметів <g/> ; відміняється звичайно в відмінках* <g/> ) <g/> , але не в числах <g/> , чим відрізняється від інших відмінюваних у відмінках частин мови — іменників <g/> , прикметників і займенників** <g/> ) <g/> ; в реченні числівники можуть узгоджуватися з іменником або керувати іменником <g/> , але в обох випадках цей зв'язок має своєрідний характер <g/> , бо числівник визначає собою число іменника <g/> .
doc#40 <p> Прикметник частіше <g/> , ніж іменник <g/> , буває в називному відмінку <g/> .
doc#9 Прикметники й прислівники <g/> , витворені від слів з абстрактним значенням <g/> : ( <g/> не <g/> ) заказаний ( <g/> « <g/> Ти там може знайшов незаказаний рай <g/> » — « <g/> Євр <g/> .
doc#72 Прикметники <g/> , творені наростками -ськ- <g/> , -зьк- <g/> , -цьк- так підтягнено до російських норм <g/> , що неможливо було зформулювати правило на українській основі <g/> .
doc#40 Прикметник у функції присудка звичайно ставиться після іменника-підмета ( <g/> напр <g/> .
doc#9 <p> Прикметники <g/> , прислівники <g/> , дієслова <g/> : ґречно ( <g/> « <g/> Я б ґречно відповів <g/> » - « <g/> Італ <g/> .
doc#97 Прикметники « <g/> отечественный <g/> » і « <g/> советский <g/> » для Автора компліментарні <g/> , а раз <g/> , дивним дивом <g/> , стають навіть « <g/> інтернаціональними <g/> » <g/> . </p>
doc#18 <p> Прикметник Франків у « <g/> Мойсеєві <g/> » теж скупий <g/> , теж зосереджений на місцевому й часовому <g/> , ніколи не нагромаджуваний переліченням <g/> , здебільша матеріяловий — збанки глиняні <g/> , мішки шкіряні <g/> , гураґан пісковий <g/> , паша будякова <g/> , скриня укована з міді <g/> , уста глиняні <g/> , — все це виключає дешеву емоційність <g/> , робить виклад ваговито- конкретним <g/> , а в кінцевому наслідку дивним дивом <g/> , саме через свою відміреність і льокалізованість <g/> , витворює настрій і кольорит <g/> . </p>
doc#40 Прикметник тихосумний одразу нагадує Шевченкове « <g/> Я до тебе літатиму з хмари на розмову <g/> , на розмову тихосумну <g/> , на раду з тобою« <g/> . </p>
doc#9 прикметників на -и <g/> : ворота одперти <g/> ; </p><p> д. Часті нестягнені прикметники <g/> : злий духи <g/> , власний мухи <g/> , тое <g/> , злий раны <g/> ; </p><p> є. Дієслова II дієвідміни зберігають у третій особі одн <g/> .
doc#9 прикметників на -и <g/> : густы терны ( <g/> 90 <g/> ) <g/> ; </p><p> г. Займенник сей має в непрямих відмінках і сіх <g/> , сім <g/> , сіми ( <g/> в літературній мові ці форми відбилися в формі сполучника буцім із будь + сім <g/> !
doc#9 прикметників на -и <g/> : « <g/> Ви <g/> …
doc#9 прикметників <g/> ) <g/> , да — та <g/> , прійшли — пришли ( <g/> втрата й по и <g/> ) <g/> , утихомирся — утихомирься ( <g/> ствердіння р чи брак його <g/> ) <g/> .
doc#78 прикметників на -и <g/> : ворота отперти <g/> ; </p><p> д. Часті нестягнені прикметники <g/> : злии духи <g/> , власныи мухи <g/> , тое <g/> , злии раны <g/> ; </p><p> е. Дієслова 2 дієвідміни зберігають у 3 особі одн <g/> .
doc#78 прикметників на -и <g/> : густы терны ( <g/> 90 <g/> ) <g/> ; </p><p> г. Займенник сей має в непрямих відмінках і <g/> : сіх <g/> , сім <g/> .