Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 інтонацією <g/> , якщо павза між ними довша <g/> , ніж при комі <g/> , але коротша ніж при крапці <g/> , напр <g/> . <g/> : „А
doc#15 за Пєшковським - називний відмінок уявлення <g/> ) <g/> , при чому вважає <g/> , що " <g/> такі вирази є <g/> , власне <g/> ,
doc#15 них Травнічек ніде не згадує <g/> ) <g/> ; але забувається при цьому <g/> , що поруч з цією лінією історичного
doc#15 встановлених схем <g/> , а з емпіричного матеріялу <g/> . При його глибокій спостережливості і блискучому
doc#15 ними номінативних речень <g/> . Щодо підмета <g/> , то він при них практично не вживається <g/> . Відмінність їх з
doc#15 до статичного показу явищ <g/> . Виходить він при цьому з схематично сприйнятої антитези <g/> : ім'я =
doc#15 відкидання речен- ньового характеру в перших при визнанні його наявности в других <g/> . </p><p> Рісові
doc#15 , і зв'язок цей існує не лише історично <g/> , а при сприятливих умовах відчувається і
doc#15 щабель розвитку називних речень з неповних <g/> , при чому - це слід підкреслити <g/> , щабель <g/> , який
doc#15 на називні речення ( <g/> якщо наявний при них прикметник - коли він був - не набирав
doc#15 : воно легко затушковується і сходить нанівець при звичайному в побутовій мові <g/> , не кажучи вже про
doc#15 прикметником ( <g/> особливо препозитивним <g/> ) при нульовій зв'язці <g/> , і підтримується тільки або
doc#15 неминуче в кожному аналітичному дослідженні <g/> . </p><p> При інтонаційному і змістовому відриві від
doc#15 б говорити про називний відмінок уявлення <g/> . При даному ж тексті витворюється щось проміжне між
doc#15 і тут нас не цікавлять <g/> . Варт відзначити <g/> , що при деяких із цих слів іменникового походження <g/> , а
doc#15 дієслівні зв'язки в безособовій формі <g/> , тоді як при прислівниках усі <g/> . Так <g/> , у реченні " <g/> Йому трохи
doc#15 в називному відмінку <g/> ) <g/> , в конструкцію <g/> , при якій називний відмінок імени категорично
doc#15 майже нема <g/> , а на спеціяльну аналізу останніх при загальному вже відомому нам підході Травнічка
doc#15 загального з загальним <g/> , що витворюється при організації слів у речення <g/> , саме і полягає в
doc#15 Неизвестно какой <g/> , из Рязани <g/> , гнедые ло- шади <g/> " - при чому фігурують вони <g/> , скільки можна судити з