Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> З керувань родовим відмінком найближче до дієслівних стоїть родовий відмінок об'єкта <g/> , який при віддієслівних іменниках систематично заступає знахідний відмінок <g/> , напр <g/> .
doc#40 Передусім <g/> , іменник зовсім не керує знахідним відмінком <g/> : у тих випадках <g/> , коли дієслово вимагає цього відмінка <g/> , при відповідному іменнику замість знахідного відмінка вживається родового <g/> .
doc#40 Треба ще мати на увазі <g/> , що й пейоративні наростки при відповідній інтонації можуть бути використовувані на вислів пестливих або в усякому випадку приязних почувань <g/> , напр <g/> .
doc#40 При відсутності заперечення а наближається до єднальних сполучників <g/> .
doc#73 Цей місячник був задуманий первісно при газеті націоналістичної орієнтації « <g/> Українська трибуна <g/> » і через це <g/> , імовірно <g/> , повинен був мати відповідний характер <g/> .
doc#40 Тут при головному реченні є одне підрядне <g/> , яке само править за надрядне речення для наступного підрядного <g/> .
doc#7 Коли дати переслизання з одних нормальних конструкцій на інші <g/> , теж нормальні <g/> , але не при даному гачку <g/> ?
doc#15 При даному ж тексті витворюється щось проміжне між тим і тим <g/> : занадто самостійне <g/> , щоб бути називним відмінком уявлення <g/> , і занадто зв'язане з дальшим <g/> , включене в нього <g/> , щоб бути називним реченням <g/> .
doc#40 ) <g/> ; приклади прономіналізації інших іменників і прикметників <g/> : « <g/> Сперечатися з Козачуком при даній ( <g/> — цій <g/> ) ситуації — річ <g/> : ( <g/> = щось <g/> ) зайва й безнадійна <g/> » ( <g/> Качура <g/> ) <g/> ; « <g/> Той те <g/> , другий друге каже <g/> » ( <g/> Кв <g/> .
doc#40 Сполучним голосним найчастіше буває -о- <g/> , зокрема завжди <g/> , коли перша основа прикметникова ( <g/> жовтогарячий <g/> , куцохвостий <g/> , синьоцвіт <g/> ) <g/> , далі — -и- <g/> , коли перша частина числівникова від три до дев'ятдесят <g/> , крім сорок ( <g/> тризуб <g/> , чотирикутник <g/> , тридцятирічний <g/> ; але при два — двоногий <g/> , дворіччя <g/> ) <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , -е- <g/> , що вживається після іменникових основ <g/> , що закінчуються на -й або подовжений приголосний ( <g/> дієслово <g/> , краєвид <g/> , життєздатний <g/> ; також <g/> : божевільний <g/> , очевидний <g/> ) і <g/> , нарешті <g/> , здебільшого після м'яких основ іменників ( <g/> див <g/> .
doc#73 Шевчука <g/> , розділи з « <g/> Юности Василя Шеремети <g/> » Уласа Самчука з післямовою Б. Подоляка і пізніше « <g/> Оповідання про переможців <g/> » Ігоря Костецького з післямовою В. Державина <g/> ; при демократично зорієнтованому « <g/> Нашому житті <g/> » вийшла новеля Ю. Косача « <g/> Ноктюрн б-моль <g/> » з післямовою Гр <g/> .
doc#40 Він уживається тільки при обмеженому числі прикметників <g/> , а саме при деяких односкладових безнаросткових прикметниках <g/> , що їх основа кінчається на один приголосний <g/> : старий — старший <g/> , тихий — тихший <g/> , молодий* <g/> ) — молодший <g/> , дорогий — дорожчий** <g/> ) <g/> , дужий — дужчий <g/> , грубий — грубший <g/> , здоровий — здоровший <g/> ; також багатий — багатший <g/> , довгий — довший ( <g/> з відпаданням звука г <g/> ) <g/> ; а особливо часто від прикметників <g/> , що мають наросток -к- ( <g/> -ок- <g/> , -ек- <g/> ) <g/> , який при творенні другого ступеня відкидається <g/> , як от <g/> : швидкий — швидший <g/> , гладкий — гладший <g/> , тонкий — тонший <g/> , солодкий — солодший <g/> ,
doc#15 Варт відзначити <g/> , що при деяких із цих слів іменникового походження <g/> , а саме <g/> , очевидно <g/> , при тих <g/> , які частіше фігурують у мові як іменники <g/> , можливі не всі дієслівні зв'язки в безособовій формі <g/> , тоді як при прислівниках усі <g/> .
doc#49 При докладнішому описі у них котилися б по щоках сльози радости <g/> , вони б тремтіли від щастя <g/>
doc#40 Виразнішими здаються двочленні сполучники <g/> , одна частина яких <g/> , ужита при першому сурядному реченні або при першому члені ряду <g/> , вимагає другої <g/> , що ставиться при другому сурядному реченні або при другому члені ряду <g/> ; тим самим зв'язаність складників міцнішає і опуклішає <g/> .
doc#40 Приросток зне- <g/> , вживаний при дієсловах <g/> , утворених від іменників — назв прикмет <g/> , означає втрату предметом ознаки <g/> , поданої в корені дієслова <g/> , напр <g/> .
doc#40 Він уживається при дієсловах володіти <g/> , керувати <g/> , завідувати <g/> , дорожити <g/> , пишатися <g/> , цікавитися <g/> , гребувати <g/> ; може вживатися також при дієсловах піклуватися ( <g/> чим <g/> , але і про що <g/> ) <g/> , користуватися ( <g/> чим <g/> , але і з чого <g/> ) <g/> , нехтувати ( <g/> чим <g/> , але і що <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Навпаки при дієсловах ждати <g/> , чекати цілком можлива рівнобіжна конструкція <g/> : чекати чого і чекати на що <g/> . </p>
doc#40 <p> З родового відмінка частковости розвинулося вживання об'єкта в родовому відмінку при дієсловах зазнавати <g/> , завдавати <g/> , набирати ( <g/> в значенні набувати <g/> ) <g/> , учити ( <g/> ся <g/> ) <g/> ; почасти також — грати <g/> , танцювати <g/> , співати і т. п. <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> в <g/> ) орудний відмінок </p><p> Орудний — відмінок <g/> , що має при дієсловах найбільше різних функцій <g/> .