This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | цього життя — слава <g/> , почесті <g/> , тобто його | поезія | <g/> , його здобутки залишається жити <g/> . Всі аспекти |
doc#28 | не бачить пізніх літ <g/> » <g/> ) </p><p> Одне не зраджує поета – | поезія | <g/> , краса <g/> . Це поезія перетворює « <g/> горя людського |
doc#72 | — видання творів красного письменства й | поезії | <g/> , майже повний брак перекладної літератури <g/> ; |
doc#14 | . « <g/> ВЛАДА <g/> . ПОЕЗІЙ КНИГА ШОСТА <g/> » <g/> ) </p><p> Полемізувати з | поезією | <g/> , навіть коли вона наскрізь історіософська <g/> , — |
doc#23 | . У створенні « <g/> чистої <g/> » дикції української | поезії | <g/> , не об- тяженої реаліями побуту й подробицями |
doc#23 | світу <g/> . Музичність <g/> , властива його | поезії | <g/> , не підкреслена зовнішніми засобами <g/> . Рими |
doc#2 | , і Лятуринська пише свої « <g/> тичининські <g/> » | поезії | <g/> , ні на мить <g/> , одначе <g/> , не стаючи наслідувачем чи |
doc#47 | до « <g/> Туги <g/> » й тематично <g/> . Вони бо складаються з | поезій | <g/> , присвячених кожна якійсь окремій рослині чи |
doc#50 | . Цей доторк найвиразніше виявлявся в любові <g/> , | поезії | <g/> , релігії і відчутті своєї національности <g/> . Тут |
doc#47 | писана співаночка <g/> . І далі поетка об'єктивізує | поезію | <g/> , роблячи її ліричним героєм не я <g/> , а ти ( <g/> чув ти |
doc#7 | » <g/> . Все таки подаю цих кілька назв з французької | поезії | <g/> , розраховуючи на такого читача <g/> , якого тема |
doc#4 | частини <g/> . Наведу ці свідчення <g/> . Книжка зветься « <g/> | Поезії | <g/> , старі і нові <g/> » ( <g/> видання Союзу українок Америки |
doc#47 | Лятуринської <g/> . Те <g/> , що можна було вичитати з її | поезій | <g/> , тут висловлюється просто і щиро <g/> . Для |
doc#1 | і пропускає через себе всі образи своєї | поезії | <g/> , усі образи реальности <g/> . Вірш стає |
doc#47 | все таки її проза в суті речі лишилася | поезією | <g/> , хай особливого ґатунку <g/> . </p><p> Але до « <g/> Єронима <g/> » <g/> , |
doc#81 | до друку <g/> . Ніякі не прокладали нових шляхів у | поезії | <g/> , хоч натяки на це були в тих кращих <g/> , пізніших <g/> . </p> |
doc#68 | » <g/> . У попередній збірці датовані перші | поезії | <g/> , це роки 1963— 1966. Решта не датовані <g/> , але |
doc#4 | усі разом <g/> . Саме це робить вірші <g/> , що їх читаємо <g/> , | поезією | <g/> , чудом <g/> , що про нього писав Ґете ( <g/> устами |
doc#26 | ? Аж ніяк <g/> . За ніби однаковим початком двох | поезій | <g/> , Шевченкової й Петренкової <g/> , іде кардинально |
doc#54 | Шевченка не живе в сьогоднішній українській | поезії | <g/> , що плекається в УРСР <g/> . Нема цієї традиції і в « <g/> На |