This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 | ці факти <g/> . " <g/> Одним з перших письменників <g/> , - | пише | Перльмуттер <g/> , - що запровадив називні в прозу <g/> , |
doc#62 | загумінкових умовах Російської імперії <g/> . " <g/> Я <g/> , - | пише | він <g/> , - власне <g/> , не переконаний <g/> , що допомога |
doc#12 | напр <g/> . <g/> : широчінь-широчині <g/> . </p><p> 7. У наростку -тель | пишемо | завжди е <g/> , напр <g/> . <g/> : учитель <g/> , мислитель <g/> . </p><p> 8. |
doc#12 | , -юсіньк- і в згрубілому наростку -ісіньк- | пишемо | ь після н <g/> , напр <g/> . <g/> : маленький <g/> , сестронька <g/> , |
doc#12 | зливаються в поправній українській вимові <g/> . | Писати | треба в таких випадках ту літеру <g/> , що відповідає |
doc#102 | , дуже здібний <g/> , засвоює все моментально <g/> . | Писав | він майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки |
doc#35 | її співу <g/> . Він забув свої ж слова <g/> , що в епоху воєн « <g/> | писати | на залізі треба <g/> » <g/> , він зрікся меча <g/> , утратив віру |
doc#93 | , а театр — « <g/> справжній театр народу <g/> » <g/> . «Ґардієн <g/> » | писав | про « <g/> виставу найвищого калібру <g/> » <g/> , а Чхіквадзе |
doc#84 | . Коцюбинський в оповіданні « <g/> На острові <g/> » | пише | <g/> , як надував вітер <g/> , безпардонний морський |
doc#9 | статті « <g/> Указ проти руського язика <g/> » « <g/> Правда <g/> » | писала | <g/> : « <g/> Настигла ж пора для галицьких русинів |
doc#71 | і наст <g/> . <g/> ; 33 <g/> , с. 177 і наст <g/> . <g/> ] чи « <g/> Історію Русів <g/> » | писано | російською мовою <g/> . І хоча в творах Сковороди |
doc#72 | Залозного є характеристичні слова <g/> : автор | пише | <g/> , що рецензенти першого видання " <g/> кажуть <g/> , <g/> . <g/> . що <g/> … |
doc#72 | слова та за відсутністю преси <g/> , кожний автор | писав | не тільки своїм особливим правописом <g/> , але й |
doc#72 | прав і талановиті журналісти <g/> , автори | пишуть | мовою <g/> , пересипаною русизмами та |
doc#12 | вимову цих останніх <g/> . Зокрема апостроф | пишемо | після губних б <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м завжди <g/> , крім тих слів <g/> , |
doc#81 | жалят <g/> , как змеи в овсе <g/> » <g/> . Любченко Аркадій | пише | в своєму щоденнику <g/> , що зустрів Штепу й Дудіна в |
doc#68 | його <g/> . </p><p> Колись Драгоманів сказав <g/> , що можна було б | писати | дві історії української літератури — історію <g/> , |
doc#68 | приватних архівах <g/> . У наш час можна було б | писати | й третю історію української літератури — |
doc#40 | , волоський ( <g/> етимологічно треба було б | писати | гадячський <g/> , брязчати <g/> , волошський <g/> ) <g/> , але для |
doc#81 | . Догадько не писав наукових праць <g/> , та і хто б | писав | їх у ті страшні роки арештів <g/> , заслань і |