Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 Вона досягне віртуозности в пізніших памфлетах Хвильового <g/> , що їх він писав <g/> , уже поставлений навколішки <g/> .
doc#81 Тоді не треба буде писати <g/> , чого не думаєш <g/> , тільки дечого не писати <g/> , а буде все таки перша зачіпка в Києві <g/> … </p>
doc#38 Чи не ближчий до істини був Зеров <g/> , коли писав <g/> , що « <g/> й Київ <g/> , і Харків <g/> , по суті <g/> , провінція <g/> , і культурні цінності одержують з других рук <g/> » <g/> , — хоч навіть про пізніший час <g/> ?
doc#16 Донцов пише <g/> , що в його ідеалі « <g/> народ <g/> …
doc#75 Той самий <g/> , що писав <g/> , що життя — це молодість <g/> , труд і любов <g/> . </p>
doc#22 Коли Бланден хоче окреслити <g/> , в чому полягала зміна стилю життя в будинку німецької командантури — перед тим НКВД - після втечі німців <g/> , він пише <g/> , що запах махорки прийшов на місце турецького тютюну <g/> .
doc#18 У статті « <g/> Суспільно- політичні погляди М. Драгоманова <g/> » ( <g/> 1906 <g/> ) він із співчуттям і погодженням писав <g/> , що об'єкт його дослідження « <g/> був занадто твереза і скептична натура <g/> , щоб мав вірити в якісь надприродні місії поодиноких народів <g/> » <g/> .
doc#9 Микола Зеров писав <g/> , що П. Филипович « <g/> виявив <g/> , що слова <g/> , які в свій час уважано за неологізми Старицького <g/> , знаходяться в галицьких словниках того часу <g/> .
doc#30 Японські академіки купили мою бібліотеку і оце мені пишуть <g/> , що перша партія книжок уже досягла Токіо і рушає далі до місця призначення5. І так я маю шанс бути першим українцем <g/> , що перенесе наші добротворні впливи на береги Тихоокеання <g/> . </p>
doc#10 Сама редакція писала <g/> , що попереду випадало б зредагувати українсько-російський словник <g/> , а вже тоді братися за російсько-український <g/> ”1 <g/> ) <g/> .
doc#85 Тому-то мав рацію Михайло Драгоманов <g/> , коли писав <g/> , що поруч теперішньої історії нашої літератури « <g/> слід би нам завести осібну частину <g/> : Історія пропавших творів русько-української літератури <g/> » <g/> . </p>
doc#78 Він пише <g/> , що північні мешканці « <g/> употребляют грубейшую пищу <g/> …
doc#72 В передмові до другого видання граматики Залозного є характеристичні слова <g/> : автор пише <g/> , що рецензенти першого видання " <g/> кажуть <g/> , <g/> .
doc#36 І. Рєпін пише <g/> , що Ґе « <g/> почав розповідати про звільнення ( <g/> со свободой <g/> ) Шевченка <g/> , потім перейшов до історії передвижників <g/> » ( <g/> Зоґраф <g/> .
doc#84 Коцюбинський в оповіданні « <g/> На острові <g/> » пише <g/> , як надував вітер <g/> , безпардонний морський заводіяка <g/> , білі занавіски — і йому <g/> , письменникові <g/> , здавалося <g/> , що вся кімната <g/> , весь готель <g/> , увесь острів — великий пароплав <g/> , який пливе голубінню моря <g/> .
doc#81 Я вже писав <g/> , як Наум Каганович нападав на нього як на головного представника « <g/> буржуазного мовознавства <g/> » на Україні <g/> .
doc#4 , — </p><p> ( <g/> « <g/> Перед відходом <g/> » <g/> ) </p><p> що вона більше не пише <g/> , як у « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> : </p><p> Я твердо вірю <g/> , Боже мій <g/> , </p><p> лише святий вогонь-ненависть </p><p> пірве з кайданів нарід мій </p><p> і поведе його до слави <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Сповідь <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> або <g/> : </p><p> І затремтить рука злодійська <g/> , </p><p> здригнеться Київська земля </p><p> і понесе сто тисяч війська </p><p> під стіни білого Кремля <g/> . </p>
doc#40 Проголошення фонетичного принципу ( <g/> пиши <g/> , як чуєш <g/> ) неможливе в мові з багатьма діялектами <g/> , що мають відмінності в вимові <g/> .
doc#72 Це видно і з листів <g/> , які нам пишуть <g/> , і з розмов з нашими читачами <g/> .
doc#49 Поезія Миколи Зерова <g/> , Ольжича <g/> , Маланюка була міською <g/> , незалежно від того <g/> , на які теми вони писали <g/> , — і ми не маємо причин зрікатися їх осягів <g/> .