Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 “ <g/> Мізантропа <g/> ” <g/> , тепер у Неаполі <g/> : прямує людина в чорному плащі й каптурі <g/> , занурена в міркування про марність світу <g/> , а злодій <g/> , підкравшіїся ззаду <g/> , витягає в мізантропа гаманець <g/> ) <g/> , залюднен- ня пейзажу постатями людей <g/> , нахил до багатоепізодности в картині <g/> , — хоч годі було б шукати в Курилика поєднанння стількох епізодів <g/> , як у Бройгеля <g/> : за підрахунком <g/> , що його подає П'єро Б'янконі <g/> , це число доходить 120 епізодів-історій у Бройгелевих “ <g/> Приказках <g/> ” ( <g/> Берлін <g/> ) і 84 в “ <g/> Дитячих грах <g/> ” <g/> , не кажучи вже про наявність коло 500 осіб <g/> , що з них кожна щось своє робить <g/> , у “ <g/> Шляху до Голготи <g/> ” ( <g/> Відень <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Чи не єдиний виняток — цитатна назва <g/> , слова <g/> , що їх ніби вимовляє дійова особа — це “ <g/> Нема грошей — нема води <g/> ” <g/> , що каже водовіз жінці <g/> , яка стоїть у дверях будинку <g/> .
doc#6 У його “ <g/> Мисливцях у снігу <g/> ” всі дійові особи повернені спиною до глядача <g/> , у “ <g/> Побитті немовлят <g/> ” спиною до глядача повернені вершники першого пляну <g/> , ще виразніше це в “ <g/> Наверненні св <g/> .
doc#6 Бройгель часто подавав людей збитими групами <g/> , в яких обличчя поодиноких осіб стандартні або невиразні <g/> .
doc#6 Саме з накладення одне на одне цих двох психологій <g/> , цих двох світів виросла його особиста трагедія <g/> , яку він ховав сам від себе в релігійній екстазі й проповідництві і з якої постав його світогляд і своєрідність його мистецтва й навіть його особи <g/> . </p>
doc#6 <p> У біографії <g/> , в самій постаті Курилика як особи можна легко знайти риси переваги свідка над творцем і неприналежности до еліти <g/> .
doc#6 Однак він його порушував <g/> , найра- дикальніше тоді <g/> , коли наважувався винести частину дії <g/> , ба навіть частину показаних осіб або речей поза рамку картини <g/> .
doc#6 У чимраз більше стандартизованому світі він хотів бути особою <g/> .
doc#6 У неї нема обличчя <g/> , вона не якась певна особа <g/> .
doc#8 Потім вдумуєшся — і бачиш <g/> , що в ньому є велика частка правди <g/> : радянське літературознавство в особах Річицького <g/> , Шабльовсько- го тощо справді багато в чому тільки пристосовує до нових політичних вимог традиційний іконописний образ Шевченка <g/> , створений у писаннях наших таки народницьких істориків літератури <g/> .
doc#9 Є ще одна особа <g/> , яку мушу згадати в цьому контексті <g/> : Володимир Вікторович Дорошенко <g/> , тогочасний директор книгозбірні НТШ <g/> .
doc#9 Назви осіб за їх ознакою або функцією <g/> : « <g/> Ізбранники Господні Чи речники за Господа на суді <g/> » ( <g/> І <g/> , 350 <g/> ) <g/> ; « <g/> Не стало на Вкраїні Віщової сили <g/> » ( <g/> II <g/> , 5 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 Взяти з цього погляду хоч би згадувану вже повість « <g/> Товаришки <g/> » <g/> , де всі головні дійові особи - інтелігенція з Лівобережжя і де тимчасом зустрічаємо такі слова <g/> , як відчит — реферат ( <g/> « <g/> Виступили прилюдно з науковим відчитом <g/> » — 305 <g/> ) 3 <g/> , тручатися ( <g/> « <g/> Спішно йдуть поодинокі особи <g/> , тручаються цілі громадки <g/> » — 303 <g/> ) <g/> , равлик ( <g/> « <g/> Раїса наложила в сіточку тих равликів <g/> » — 302 <g/> ) <g/> , сестриниця ( <g/> « <g/> Мов би не сестриниця <g/> , а дочка ваша <g/> » — 351 <g/> ) і багато інших <g/> , навіть такі граматичні форми <g/> , як складений перфект ( <g/> « <g/> бачилисьте мої препарати <g/> » — 287 <g/> ) <g/> , ніби за рецептою Є. Сакуна
doc#9 Взяти з цього погляду хоч би згадувану вже повість « <g/> Товаришки <g/> » <g/> , де всі головні дійові особи - інтелігенція з Лівобережжя і де тимчасом зустрічаємо такі слова <g/> , як відчит — реферат ( <g/> « <g/> Виступили прилюдно з науковим відчитом <g/> » — 305 <g/> ) 3 <g/> , тручатися ( <g/> « <g/> Спішно йдуть поодинокі особи <g/> , тручаються цілі громадки <g/> » — 303 <g/> ) <g/> , равлик ( <g/> « <g/> Раїса наложила в сіточку тих равликів <g/> » — 302 <g/> ) <g/> , сестриниця ( <g/> « <g/> Мов би не сестриниця <g/> , а дочка ваша <g/> » — 351 <g/> ) і багато інших <g/> , навіть такі граматичні форми <g/> , як складений перфект ( <g/> « <g/> бачилисьте мої препарати <g/> » — 287 <g/> ) <g/> , ніби за рецептою Є. Сакуна <g/> . </p>
doc#9 <p> Але може найкращі підсумки дискусії підбила особа <g/> , що в ній участи не брала і навіть цього свого коротенького висловлення не призначала для друку і ніде не оголосила <g/> .
doc#9 З особливостей у синтаксичних зв'язках відзначу тут <g/> : дієслово боліти зі знахідним відмінком об'єкта ( <g/> « <g/> Тоді мене дуже боліло <g/> » — « <g/> Прощання <g/> » <g/> , XI <g/> , 169 <g/> ; це явище спільне для Галичини і Волині <g/> ) <g/> ; красти з давальним відмінком особи ( <g/> « <g/> Краде людям сонечко веселе <g/> » — « <g/> Дим <g/> » <g/> , II <g/> , 112 <g/> ; Волинь <g/> , здається <g/> , має красти з прийменником у з родовим відмінком <g/> ) <g/> ; узброїтися з прийменником у зі знахідним відмінком ( <g/> « <g/> Я узброєна в свою ненависть <g/> » — « <g/> Одержима <g/> » <g/> , V <g/> , 124 <g/> ) <g/> ; дозволити з підрядним реченням зі сполучником щоб ( <g/> « <g/> Дозвольте <g/> , щоб я сам поклав сі перли <g/> » — « <g/> Кам <g/> .
doc#9 В дієсловах є один випадок кінцевого наголосу в третій особі однини в дієслові IV кляси ( <g/> за клясифікацією А. Лескіна <g/> ) з рухливим наголосом <g/> , де літературна мова в згоді з центральними і східноукраїнськими говірками має ( <g/> в протилежність першій особі однини і третій особі множини <g/> ) наголос на передостанньому складі <g/> : « <g/> Співецьку ліру держить <g/> » — « <g/> Сафо <g/> » <g/> , І <g/> , 5 <g/> ) <g/> .
doc#9 В дієсловах є один випадок кінцевого наголосу в третій особі однини в дієслові IV кляси ( <g/> за клясифікацією А. Лескіна <g/> ) з рухливим наголосом <g/> , де літературна мова в згоді з центральними і східноукраїнськими говірками має ( <g/> в протилежність першій особі однини і третій особі множини <g/> ) наголос на передостанньому складі <g/> : « <g/> Співецьку ліру держить <g/> » — « <g/> Сафо <g/> » <g/> , І <g/> , 5 <g/> ) <g/> .
doc#9 В дієсловах є один випадок кінцевого наголосу в третій особі однини в дієслові IV кляси ( <g/> за клясифікацією А. Лескіна <g/> ) з рухливим наголосом <g/> , де літературна мова в згоді з центральними і східноукраїнськими говірками має ( <g/> в протилежність першій особі однини і третій особі множини <g/> ) наголос на передостанньому складі <g/> : « <g/> Співецьку ліру держить <g/> » — « <g/> Сафо <g/> » <g/> , І <g/> , 5 <g/> ) <g/> .
doc#9 Це <g/> , як і в галицьких говірках <g/> , кінцевий наголос у третій особі однини майбутнього часу і передкінцевий наголос у формах минулого часу <g/> : « <g/> Яка ж буде мета у товариства <g/> » ( <g/> « <g/> Віче <g/> » <g/> , II <g/> , 96 <g/> ) <g/> ; « <g/> То ж була буря весняна <g/> , а не сльота осіння <g/> » ( <g/> « <g/> Хто вам сказав <g/> » <g/> ) 1. Розгляд усього поданого матеріялу показує <g/> , що Леся Українка підходить до західноукраїнських говірок відмінно від М. Старицького і вже цілком відмінно від П. Куліша <g/> .